• Лариса УСЕНКО

    Яким бути ЗНО, думатимемо всім миром

    Отже, те, чого чекали люди зі здоровим глуздом, сталося — Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) повинен повернути свою автономію в межах Міністерства освіти і науки. А це значить, що порядок у царині ЗНО, нехай і не так швидко, як би нам усім хотілося, але буде наведено. В усякому разі, діалог з усіма зацікавленими громадянами — на особистій сторінці у Фейсбуці — новий-старий директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук уже розпочав. 

  • Ольга ПРОКОПЕНКО

    Що допоможе створити пасхальну атмосферу?

    Днями відлунало православне «Не я б’ю, верба б’є, недалечко — червоне яєчко» як нагадування про те, що ось-ось святкуватимемо світле свято Великодня. Господині активно готуються до цієї події. Ошатна оселя — це чи не найголовніше завдання на Білому тижні. Дивно було б, якби до цього не долучилися маркетологи торгових точок. Магазини навперебій пропонують господиням необхідні для цього товари, заманюючи різноманітними акціями типу «дві одиниці за ціною однієї» або «платиш за дві — третя як бонус, купуєш засіб для миття вікон, а до нього подарунок — ганчірка».  

  • Олена ОСОБОВА

    Вітер зі сходу

    Брянка не відразу показує гостям зруйновані фасади колишніх заводів і розбиті, але загратовані вікна своїх колишніх магазинів. Від головної дороги, якою вас везе маршрутка, йдуть відгалуження до шахтарських селищ: Криворіжжя, Краснопілля, Куба і ще з десяток. Вони розташовані на відстані 5—25 кілометрів від центру, але все це — одне місто. 
    Селища виникали навколо шахт. Цих монстрів викликала до життя політика індустріалізації в минулому столітті, коли головним будівельним матеріалом цивілізації стало вугілля. До тих часів тут була болотиста місцевість, проводили масштабні кінні ярмарки. Болота осушили. Надра розкрили і стали видавати на-гора тонни чорного золота. Минули роки, змінилися епохи. І тепер з десятка шахт, що тут працювали, потрібними залишилися усього дві: «Ломуватська» та «Вергелівська».

  • Віктор КАЛІНІЧ

    Чемпіонка з необмеженими можливостями

    На зимових Іграх-2010 у Ванкувері українська збірна здобула 19 медалей і посіла п’яте місце в неофіційному командному заліку. Чотири роки потому в Сочі наш доробок виявився вагомішим: 25 нагород, серед яких п’ять — найвищого гатунку. Цей результат дав змогу синьо-жовтій дружині фінішувати четвертою, пропустивши вперед Росію, Німеччину і Канаду.

    Під час олімпійських стартів на п’єдестал піднімалися Віталій Лук’яненко і Юлія Батенкова, Максим Яровий і Людмила Павленко, Григорій Вовчинський і Олександра Кононова. А першу нагороду в скарбничку нашої команди на старті змагань принесла Олена Юрковська. У спринті на шість кілометрів сидячи серед спортсменок з ураженням опорно-рухового апарату вона фінішувала третьою, пропустивши вперед лише Андреа Ескау з Німеччини та росіянку Світлану Коновалову.

     

  • То чи воскресне істина?

    Як сприймається картина художника попри те, що на ній зображено, залежить не лише від її місця на стіні — чи достатньо або надміру її освітлено. І навіть не від того, сучасниця вона тобі чи старша на кілька століть. Просто досить однієї деталі, пов’язаної з полотном, чи кількох, щоб подивитися на нього зовсім інакше.
    Звісно, не оминеш увагою унікальності антивоєнного циклу офортів Франсіско Гойї «Жахи війни» з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків — адже це нині єдина в Україні повна серія гравюр, надрукованих з оригінальних авторських дощок. Якщо Королівська Академія красних мистецтв у Мадриді вперше видала повну серію «Жахів війни» 1863 року, а востаннє — 1937-го, то відбитки в Музеї Ханенків — четвертого видання, здійсненого 1906 року. А перейшли вони в його власність від художника М. А. Шаронова у квітні 1941-го — незадовго до реальних жахів війни від Адольфа Гітлера.

     

  • Боржомі — далеко, а Шаян — поряд

    Серед тих курортів, до яких люди проклали стежки ще в позаминулому столітті, курорт Шаян, що в Хустському районі на Закарпатті. Місцевість із загадковою назвою лежить на лівому березі ріки Тиса за кілька кілометрів від українсько-румунського кордону. Вона не позбавлена переваг технічного прогресу, водночас її природність не задушили блага цивілізації.
    Сюди потрапляють через коридор, утворений невисокими вершинами. Гірський хребет нагадує підкову з невеликою виїмкою на сході. Місцевість надійно захищена від вітрів, тож тут не буває різких перепадів температур, а морози нечасті. На тутешніх стежках можна зустріти як пересічних українців, так і парламентаріїв чи урядовців, які не спокусилися на закордонні курорти, а віддали перевагу оздоровленню в Україні. Про ефективність та високі лікувальні властивості карпатських мінеральних вод відомо багатьом українцям. І люди без високих звань-посад приїжджають сюди залюбки. Та й, до слова, на них насамперед тут і чекають: курорт працює цілий рік, й місцеві оздоровниці стабільно виграють усеукраїнські тендери. 

  • Валерій РЕКУНОВ

    Блохін і «Динамо»: прощання без оплесків

    Дехто з молодих журналістів  за звичкою називав поєдинок між киянами і гірниками українським класико. Мої колеги помилялися. Такими ці матчі перестали бути 25 вересня 2012 року. Нагадаю, що саме того дня на тренерську лаву динамівців замість російського спеціаліста Юрія Сьоміна сів Олег Блохін.
    Повідомляючи цю новину, майстри пера передовсім згадували виступ збірної України на чемпіонаті світу-2006 у Німеччині. При цьому якось у затінку залишалися останні досягнення володаря «Золотого м’яча». Наприклад, невдалий виступ національної дружини у відбірному турнірі до Євро-2008, в якому Анатолій Тимощук з партнерами посіли лише четверте місце. Згодом — провал під час домашньої континентальної першості, де господарі навіть не вийшли з групи. Не надто переконливий вигляд мала кар’єра Олега Володимировича і на клубному рівні. У російській Прем’єр-лізі він довго не затримався: ФК «Москва» на чолі з грізним бомбардиром радянського футболу фінішував лише восьмим.

     

  • Валерій МЕЛЬНИК

    На війні церемонії не доречні!

    Я вже прочитав і підписав до друку останню сторінку завтрашньої газети, коли підійшов цензор.

    — Ось тут ідеться про те, що учні шостого профтехучилища протягом останньої чверті отримали понад півтисячі «двійок»… Треба цю фразу зняти! — сказав він.
    — Але ж у «Переліку відомостей, що заборонені до друку…», якщо я не помиляюся, такої вимоги немає... — спробував заперечити я.
    — Так, немає. Але обком партії не хоче, щоб таку інформацію поширювали на всю область! Бо вона ілюструє, наскільки низький рівень нашого гегемона — робітничого класу, — не без іронії в голосі закрив суперечку цензор. 

  • Україні як морській державі — бути!

    Формування державної морської політики (далі — ДМП) в Україні має супроводжуватися розробкою та реалізацією проектів відповідних загальнодержавних та інших програм. Так, з урахуванням особливостей сучасного етапу розвитку нашої країни благодійна організація «Морський благодійний фонд» запропонувала альтернативну інноваційну ідею, яка зможе мобілізувати спеціалістів морегосподарського комплексу для реалізації завдань ДМП. 

  • Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 31 березня 2014 року № 140 "Про реєстрацію кандидата на пост Президента України Царьова Олега Анатолійовича на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року"

    Керуючись статтями 11 – 13 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія ПОСТАНОВЛЯЄ:

    1. Внести зміни до постанови Центральної виборчої комісії від 31 березня 2014 року № 140 "Про реєстрацію кандидата на пост Президента України Царьова Олега Анатолійовича на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року", виклавши відомості щодо кандидата на пост Президента України, зазначені в пункті 1, у такій редакції:

    "Царьов Олег Анатолійович, 1970 року народження, освіта вища, проживає в селі Старі Кодаки Дніпропетровського району Дніпропетровської області, народний депутат України, безпартійний, самовисування".