Верховна Рада України ухвалила законопроект, що передбачає створення в країні Державного бюро розслідувань, яке відповідатиме за розслідування злочинів, що раніше перебували у віданні прокуратури. Депутати зазначають, що така структура має стати аналогом ФБР, а правозахисники сподіваються, що новій структурі вдасться протидіяти свавіллю правоохоронців. 

«Усім членам парламенту, уряду та Президентові необхідно дуже відповідально ставитися до виконання економічної програми реформ. Інколи це єдино правильні кроки для того, щоб світове співтовариство підтримувало Україну», — такими словами Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підбив для журналістів підсумки зустрічі з міністром фінансів США Джейкобом Лью. 

Нагадаємо, що 17 вересня 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», який набув чинності 20 вересня. Ним зокрема передбачено, що з 1 вересня 2015 року прожитковий мінімум для непрацездатних осіб збільшився з 949 до 1074 гривень. Отже, було проведено перерахунок пенсій певним категоріям пенсіонерів. Середній розмір, на який вони підвищилися на одну особу в столиці, становить 120 гривень. У першу чергу збільшилися виплати людям, пенсії яких безпосередньо залежать саме від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних і є мінімальними. Ті пенсіонери, які нині підвищення не отримали, напевне, отримають наступного року в травні та грудні. Це питання розглядає уряд. 

Як цивілізовано розв’язати суперечку між двома людьми? Найкраще, напевно, спокійно вислухати аргументи опонента і грунтовно викласти власні. Обговорити все і врешті дійти згоди. Проте, звісно, не завжди й не між усіма все відбувається насправді цивілізовано. Коли переповнюють емоції, один з опонентів, а то й обоє можуть зірватися на крик. А дехто йде ще далі, і ось уже замість аргументів у хід ідуть кулаки. Та найогидніше, якщо така суперечка точиться між чоловіком і жінкою й у запалі так званий представник сильної статі дозволяє собі підняти на неї руку. А інколи навіть на дитину.

Театр — одне з місць, де повною мірою серце відкривається прекрасному. А якщо це прекрасне — ще й щось нове, то, безумовно, воно збагачує. Так, уже у січні нового року Національна опера України представить глядачам прем’єру балету за мотивами казки «Снігова королева» Ганса Крістіана Андерсена. Це спроба показати історію для всіх поколінь глядачів: від найменших до найстарших. Про театр, експерименти у виставах та про життя поза ним «УК» поспілкувався з художнім керівником балету Національної опери України Аніко РЕХВІАШВІЛІ. 

Професії військового психолога в Україні донедавна не існувало. Незатребувана була. Все змінилося на початку 2014-го. З перших днів Революції гідності на Майдані створилася група волонтерів, які нейтралізовували кризові ситуації. Згодом ця діяльність перетворилася на кризову службу часів війни. Тепер професійну психологічну допомогу надає Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій, або Психологічна кризова служба. В Миколаєві роботу відважних дівчат-психологів добре знають. Знають її і бійці АТО, душевні рани яких загоюють українські берегині. 

Лісоруби вимагають пустити їх у високогірні ліси і на стрімкі гірські схили, де рубати не дозволено. Привід, на перший погляд, вагомий: запобігти стихійному лихові. Таким прохачі вважають так зване всихання смеречників. Чи справді в наших ялинових (смерека — це місцева назва) гірських лісах назріла катастрофа? І якщо так, то чи допоможуть її здолати перегляд Закону «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» та підзаконних актів, як пропонують лісоруби? Спробуймо з’ясувати. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Українські уроки Нюрнберзького трибуналу

Найбільший патріот Франції

Прапороносець олімпійців
 

Так сталося, що відомий герой двох воєн — Першої світової та громадянської — Василь Чапаєв у народній пам’яті залишився ще й героєм багатьох анекдотів. А нещодавно з’явився свіжий зразок подібної усної творчості. 

Ситуація на Донбасі — це наслідок тривалої відсутності як українських культурних інститутцій, так і зваженої далекоглядної гуманітарної політики щодо регіону, роблять висновок аналітики. Війна нині там, де існувала негласна заборона на українську культуру, посилаючись на власний досвід, кажуть митці. А й справді: хіба могла вона бути рідною й зрозумілою всемогутнім місцевим царькам, які шаленіли від «Шансону», «Мурки» і «руского міра» загалом?