Саміт «Східного партнерства», який має відбутися наступного тижня у Брюсселі, окреслить нові горизонти співпраці ЄС і країн, які входять до цієї ініціативи. Ідея формату «Східного партнерства», яку запропонували Польща та Швеція у 2009 році, вписувалася у межі політики сусідства Євросоюзу зі східними країнами-сусідами. Брюссель запропонував шести країнам — Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні вести двосторонній і багатосторонній діалог щодо підписання угод про асоціації й проведення глибинних демократичних реформ. Оскільки ці країни тією чи іншою мірою демонстрували бажання рухатися в бік Європи. 

Із професійним зацікавленням прочитав в «УК» матеріал «Збиткові рейси?» (№195 від 18.10.2017 р.), в якому автор справедливо обурюється порушенням вимог автотранспортного законодавства під час відправлення автобусів з автостанції «Південна» (ДП «Київпассервіс»), м. Київ. 

На початку 2017 року в матеріалі «Повзуче тарифоуколисування піддається лікуванню» (№25 від 9 лютого)  «УК» ретельно розглянув дуже болісну тему для багатьох пересічних українців: наприкінці 2016 року проїзд у приміських маршрутках подорожчав порівняно з жовтнем 2016-го фактично удвічі. Поїздка в маршрутці з Броварів до Києва ще у вересні 2016-го коштувала 6 гривень, а в листопаді — вже 12. Тоді «УК» з’ясував, що формують ціни на проїзд у приміських маршрутках в Україні обласні державні адміністрації. У містах і селищах — передмістях мегаполісів це все віддано на відкуп міській (селищній) владі та радам.  

Цього року момент появи першого снігу чітко відкарбувався в моїй пам’яті. На календарі — 12 листопада, на годиннику — 12.30. Стою біля вікна, з насолодою споглядаючи візерунки сніжинок, якими небо щедро засипає селище міського типу Коцюбинське. Для годиться загадую бажання, розпливаюся в усмішці. Аж цю ідилію перериває вищання трансформатора в залі. Він наполегливо сповіщає, що в оселі зникло світло. І затихає. Рефлекторні дії очевидні: виходжу на сходовий майданчик, відчиняю щиток і намагаюся з’ясувати, чи подає мій лічильник якісь ознаки життя. Для мене ця іграшка — табу, святий прилад, на кіловати якого зазіхати зась. Його нам лише в серпні встановили працівники Київобленерго. За ним нам тепер нараховують модернові тарифи за світло. 

«Доброго ранку!» — одноголосно вітають учителя учні в одному класі. «Dziel dobry!» — відповідають в іншому. Саме так — державною або рідною — щоранку розпочинається урок для учнів львівської середньої загальноосвітньої школи № 10 ім. Святої Марії Магдалени з польською мовою навчання. 

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман сподівається на ухвалення проекту закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» в цілому до 10 грудня. Відповідні доручення він дав саме під час засідання уряду. «Я хотів доручити команді уряду, Міністерству фінансів організувати доопрацювання з урахуванням зауважень, які висловили народні депутати, до другого читання з 1 по 10 грудня на пленарний тиждень, — сказав він, а потім подякував народним депутатам за ухвалення проекту документа за основу. — Бюджет абсолютно збалансований. Це бюджет економічного зростання. Ми передбачаємо, що наступного року зможемо досягти економічного зростання на понад 3%». 

Третій комітет 72-ї сесії ГА ООН схвалив проект резолюції «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)». Співавторами документа стали 42 країни. Попри шалений тиск Російської Федерації, за документ проголосувала 71 держава, проти 25 і 77 утрималися, повідомляє прес-служба МЗС. Серед країн, які не підтримали проекту кримської резолюції, крім Росії, Білорусь, Сербія, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Китай, Куба, Індія, Північна Корея та інші. Журналісти звернули увагу, що Румунія, Польща та Угорщина, відносини з якими в Києва протягом останнього місяця трохи напружилися через ухвалення Верховною Радою нового закону про освіту, резолюцію підтримали. 

Стан систем військового зв’язку, які були на початок 2014 року, жодним чином не можна порівняти з тим оснащенням, яке з’явилося на вимогу обставин у Збройних силах України. До початку війни на сході країни фінансування заходів з розвитку систем зв’язку не було взагалі. Війська зв’язку було скорочено нижче критичної межі. Стаціонарну систему лише частково переоснастили цифровими засобами. Аналогові засоби зв’язку не мали навіть належного захисту, ставлячи під загрозу управління військами. 

Приводом до цієї розмови стала подія міжнародного значення: Європейський комітет виробників вина звернувся до Президента України з листом, у якому зазначає важливість запровадження національного Дня вина в Україні. У цьому листі генеральний секретар Європейського комітету виробників вина Ігнасіо Санчес Рекарте зауважує: більшість європейських країн щорічно святкують День вина, це свято — спосіб підтримання тисячолітньої культури виноробства та підвищення обізнаності про помірне споживання якісного вина. За його словами, запровадження цього свята в Україні піде на користь як місцевій виноробній галузі, так і споживачам.

Про перспективи виноробної галузі нашої країни «УК» розпитав генерального директора Української корпорації по виноградарству і виноробній промисловості «Укрвинпром» Володимира КУЧЕРЕНКА. 

Експорт товарів за цінами, нижчими від внутрішніх, називається демпінгом. Про це явище заговорили ще під час Першої світової війни, коли підприємства з великими власними накопиченнями прагнули завоювати зовнішні ринки, постачаючи їм товари за нижчими навіть за собівартість цінами. Монополії могли собі це дозволити, покриваючи збитки від демпінгу за рахунок власних надприбутків на внутрішньому ринку.