Тієї суботи Сергій — чолов’яга років 30-ти — разом із невеличкою бригадою весь день вантажив якесь залізяччя до величезної фури. І вже присмерком, коли ляда, здавалося, бездонної вантажної утроби зачинилася, похапцем почав збиратися. «Сьогодні ж  день народження міста, треба встигнути на свято!» — подумки підганяв себе Сергій.  Звичайно, вихідний — не привід, аби знехтувати можливістю заробити пару копійок до сімейного бюджету, але й раптова халтура — не причина, аби проігнорувати день народження рідного міста. 

Зимового ранку в очікуванні реалізатора, який привозить сюди молоко й сметану із сільського підприємства, у дворі багатоповерхівки звично зібралися червонощокі від морозу мешканці будинку та коти в різнокольорових шубах. Останні в очікуванні молочного сніданку дружно вмивалися, а люди похилого віку активно обговорювали свої найнагальніші проблеми. 

Президент України

призначив: 

звільнив:

прийняв відставку:

Ви теж попри спеку не могли скупатися у Дніпрі (Дністрі, Бузі тощо)? Через те, що вода стала геть зелено-гидотного кольору, а головне, перетворилася на якийсь кисіль із водоростей?

Потрібно пришвидшити роботу зі створення Меморіалу українським героям для вшанування й увічнення пам’яті воїнів, які віддали життя за Україну. Такими словами Президент Петро Порошенко розпочав зустріч із Героями України та предстоятелями церков. Активізувати роботу над меморіалом «вшанування та увічнення пам’яті українських воїнів» планують за рахунок бюджетних коштів. Глава держави вже звернувся до уряду з проханням передбачити в проекті Державного бюджету на 2018 рік фінансовий еквівалент на початок робіт. Він також висловив переконання, що й поза бюджетом українці підтримають створення цього меморіалу. «Ми маємо продовжити роботу, щоб знайти кожного, хто гідний бути нагородженим», — наголосив Петро Порошенко, звернувши увагу начальника Генерального штабу Збройних сил Вік­тора Муженка на важливість заохочення й визнання заслуг усіх українських воїнів-героїв. 

Тисячі українських гірників щодня ризикують життям, тяжко працюючи на глибині сотні метрів під землею, забезпечуючи енергетичну безпеку країни. При цьому їхню працю не завжди гідно оцінюють, а інколи й своєчасно не оплачують. Як наслідок, шахтарі виходять на протести, вимагаючи зокрема й нормальних умов праці. Про тенденції розвитку галузі, нові проекти та процес модернізації шахт спілкуємося із директором департаменту паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Львівської обласної державної адміністрації Михайлом МЕЛЬНИКОМ. 

Продовжуючи залишатися під патронатом Британського монарха, Канада є технологічно і промислово розвиненою багатокультурною країною з двома офіційними мовами. 

Про невтішний стан української медицини говорять навіть ледачі, на часі реформа галузі. А самих лікарів критикують більше за представників інших професій. Часто справедливо. Утім, потенціал вітчизняної медичної науки залишається на високому рівні. «У нас великий пласт наукових досліджень, які проводить наша Академія, до складу якої входять 36 науково-дослідних інститутів у різних регіонах, — це переважно Київ, 9 інститутів у Харкові, інститути у Львові, Одесі і Дніпрі, — запевнив в ефірі Українського радіо Віталій Цимбалюк, президент Національної академії медичних наук України. — Це дійсно найкращі НДІ в країні. Ми охоплюємо майже всю патологію людського організму. Інститут нейрохірургії, два інститути травматології, два — хірургії. Дерматологія, офтальмологія, урологія…» 

20 квітня 2016 року, шляхом злиття Держагентства з питань відновлення Донбасу і Держслужби з питань АР Крим та Севастополя, було утворено Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (МТОТ). Основними завданнями новоствореного міністерства є забезпечення формування і реалізації державної політики у сфері розбудови миру, координація діяльності з надання гуманітарної допомоги, сприяння, у межах компетенції, в реалізації комплексу заходів, спрямованих на зменшення соціального, економічного та екологічного впливу вибухонебезпечних предметів на життя і діяльність населення. 

Ця ошатна споруда у селі Сад, що під Сумами, добре знайома десяткам тисяч аграріїв не лише Сумщини, а й багатьох інших областей України.

Саме тут розташований Інститут сільського господарства Північного Сходу НААНУ — одна з потужних аграрних наукових установ, яка впродовж останніх років веде широку роботу в рослинництві, тваринництві, маркетингу, багатьох інших сегментах галузі.

Про це кореспондентові «УК» розповів її директор  Віктор КАБАНЕЦЬ.