Європа та світ підтримують Україну в її прагненні повернути анексований Росією Крим. Але правлять цим світом прагматики, які обгрунтовують свої рішення не емоціями, а цифрами, фактами, юридичними оцінками. Тому так важливо збирати та оприлюднювати факти порушення прав українських громадян на окупованому півострові, домагатися відновлення цих прав у судовому порядку.

На цьому наголошували учасники прес-конференції «Крим без правил: свобода пересування та власність». Зокрема експерт Регіонального центру прав людини Сергій Заєць розповів, що вже укладено дві збірки, в яких розповідається про такі порушення, наведено приклади, запропоновано рекомендації для юристів щодо ведення подібних справ як у національних, так і міжнародних судах.

Рік, що минає, приніс позитивні зміни на фінансово-банківському ринку послуг для фізичних осіб. Банкіри зазначають, що останнім часом досить відчутно збільшився обсяг депозитів населення, причому валютних, і сподіваються на такий прогрес і в 2016 році.

Про це нещодавно заявила голова правління Нацбанку України Валерія Гонтарева. «У банківську систему починає повертатися іноземна валюта. Уперше за два роки зафіксовано збільшення обсягів вкладів фізичних і юридичних осіб в інвалюті у доларовому еквіваленті. Протягом вересня 2015-го їхній обсяг зріс на 1,4% відносно серпня цього самого року. А станом на 1 жовтня цей показник досяг 15 мільярдів доларів», — зазначила вона.  

Реформування системи органів місцевого самоврядування розпочато з Очаківського району області. Тут відбулася перша сесія Куцурубської сільської ради об’єднаної територіальної громади першого скликання. Село Куцуруб зі славною історією та традиціями, засноване на узбережжі Чорного моря у 1756 році, відтепер набуло права називатись адміністративним центром об’єднаної територіальної громади. Новоутворена громада налічує 4755 жителів, з яких 2285 — у селі Куцуруб, 1300 — в Іванівці та 270 — у селі Яселки.

Рішення об’єднати Іванівську (села Іванівка та Яселки) і Куцурубську громади  в Куцурубську об’єднану територіальну із центром у селі Куцуруб селяни прийняли із власної ініціативи у серпні 2015 року. На тій серпневій сесії було вирішено, що сільські ради, які об’єдналися, припиняють свої повноваження з моменту набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, сільським головою територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об’єднання. 

Полтавщина останніми роками стабільно перебуває серед лідерів з економічного та соціального розвитку в Україні. Активно працюють тут і над питаннями адміністративно-територіального реформування. Це помітили в Євросоюзі й запропонували полтавцям взяти участь у їхньому спільному з Програмою розвитку ООН проекті «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», пообіцявши їм певну суму на розвиток місцевих громад, якщо реформи в області відбуватимуться по висхідній.

За даними департаменту економічного розвитку Полтавської облдержадміністрації, нещодавно область отримала міжнародну техдопомогу обсягом понад 1 мільйон євро та 1 мільйон 270 тисяч доларів. Ці кошти підуть на реалізацію ініціатив у межах проекту 29 сільських та 3 селищних рад у 8 районах області. Співфінансування ЄС становить 40 тисяч доларів на район. Витратити кошти можна на проекти за напрямами: водопостачання, ФАПи, енергозбереження у школах і дитсадках, енергоефективність (застосування альтернативних технологій), довкілля (утилізація сміття). 

Нині один українець споживає винограду трохи більше кілограма на рік при фізіологічно обгрунтованій нормі 8—10 кілограмів. Насиченість ринку свіжим виноградом — у середньому 13,6%. Споживання виноградного вина на одну людину на рік — до 10 літрів, тоді як у виноробних країнах Європи цей показник у середньому становить до 50 літрів.

Обсяги виробництва виноробної продукції в Україні щороку різні, проте з 2010-го характеризуються загальною тенденцією до зниження. При цьому поступово зменшується виробництво вина, а шампанського і коньяку, навпаки, зростає. 

Якщо коротко переповісти останні півтора року з життя голови Луганського обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» Володимира СЕМИСТЯГИ, то це 55 днів полону в сепаратистів, утеча на підконтрольну Україні територію. А днями — перші відвідини рідного краю з київськими митцями. Концерти, виступи у школах, серед вояків. Разом із побратимами він відроджує «Просвіту» на Луганщині й упевнений, що настрої людей навіть на окупованій частині області змінюються на користь України. Про це він розповів в інтерв’ю «УК». 

На передматчеву прес-конференцію головний тренер гостей Сергій Ребров прийшов разом з віце-капітаном команди Андрієм Ярмоленком. Атакуючий вінгер українського чемпіона став одним із головних героїв нещодавнього протистояння збірних України та Словенії у відборі на Євро-2016. 26-річний гравець київського «Динамо» забив прекрасний м’яч на полі «Арена Львів»,  а за два дні зумів відзначитися й у матчі-відповіді в Мариборі.

— Збираєтесь продовжити результативну серію у вирішальному двобої проти «Порту»? — Запитав лідера біло-блакитної дружини оглядач «Урядового кур’єра». 

Детективна історія із пошуком лічильника на тепло в моєї знайомої розпочалася ще влітку. Тоді вона як уповноважений представник мешканців будинку почала цікавитися, чи є в їхній 16-поверхівці, що в Києві на вулиці Вірменській, 5-а, цей пристрій. Сантехнік із місцевого ЖЕО-2203 переконував, що лічильник у будинку є, проте песимістично наголошував, що особливо розраховувати на нього не варто. Мовляв, те, що дехто розповідає, що з лічильниками на тепло платити доведеться менше, — неправда. А мешканці будинків, де такі прилади є й не перший рік функціонують, переконували, що завдяки лічильникам вони економлять до 30% коштів порівняно з тим, що платили до встановлення засобу обліку.

Проте повернімося до нашої історії. З наближенням опалювального сезону та появою платіжок на тепло з «оновленими» цифрами історія зі встановленням лічильника починала перетворюватися на детектив. У жовтні уповноважена випадково з’ясувала, що лічильника в будинку все-таки нема, а сантехнік тепер розповідав, що він нічого не казав. 

Адміністрація морських портів України (АМПУ) та один зі світових лідерів у галузі днопоглиблювальних робіт бельгійська компанія Jan De Nul n.v. підписали меморандум про взаєморозуміння. Адже бельгійців зацікавила участь у проведенні днопоглиблення в українських гаванях. Інтерес цей для нас своєчасний, бо вималювався він на тлі вельми неприємного дзвіночка від великого європейського бізнесу. 

Ситуація на Донбасі й стан виконання мінських домовленостей були в центрі уваги зустрічі Президента Петра Порошенка з міністрами закордонних справ Бельгії Дідьє Рейндерсом, Люксембургу Жаном Ассельборном та Нідерландів Бертом Кундерсом, які перебували в Україні з робочим візитом.