Кожний масштабний збройний конфлікт залишає слід не лише в долях окремих людей і цілих народів, а й у мистецтві. Не виняток і неоголошена війна на Донбасі — згадайте, скільки за останні п’ять років з’явилося музичних, художніх, кінематографічних творів, що висвітлюють цю трагічну сторінку нашої історії. А найширше відображення ця тематика знайшла у літературі, зокрема щоденниках, оповіданнях, повістях та романах, автори яких — самі ветерани. 

Навколо Великої Північної війни і Полтавської битви завжди було багато міфів. Головний із них — перемогу в ній здобуто завдяки російській зброї. Як розповідають про баталію нині і як відзначатимуть її 310-річчя, «Урядовому кур’єру» повідали директор Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» Наталія БІЛАН і її заступниця з наукової роботи Людмила ШЕНДРИК. 

Лише один край в Україні межує одразу з чотирма державами. Це Закарпаття, яке має кордони з Польщею, Угорщиною, Румунією і Словаччиною. І щоб ознайомитися із традиціями цих країн, не обов’язково перетинати кордон — усе можна побачити в області, яка тривалий час перебувала під владою різних держав. 

Пам’ятаєте «Пригоди Гуллівера», якими зачитувалися в дитинстві, хоча насправді ця книжка — попередження для дорослих? Ми переживали за головного героя, побою­ючись сили велетнів, симпатизували карликам і картали малий народ за безглузду війну через суперечки про те, з якого боку потрібно розбивати яйце; не могли змиритися з тим, що до мавп, які стали робочою худобиною коней, тамтешня влада збиралася відправити й Гуллівера. Але, виявляється, можуть бути сценарії більш моторошні, ніж описав Джонатан Свіфт. 

Міжнародна архітектура безпеки, що склалася після Другої світової війни, вщент зруйнована. Україна вкотре опинилася в епіцентрі негативних геополітичних зрушень. За цих умов виживання держави і нації залежить передусім від здатності інтегруватися в наявні та перспективні військово-політичні і торгово-економічні альянси. Згадаймо народну мудрість «гуртом і батька легше бити». Ба більше, щоб не опинитися на задвірках економічного життя, нашій країні потрібно самій ініціювати масштабні й амбітні інтеграційні проєкти. 

28 червня в Україні відзначатиметься 23-я річниця Конституції України. Однією з основоположних норм Конституції, встановленою статтею 46, є право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. 

Після чотиригодинних дебатів, що затягнулися до опівночі, і розгляду понад 200 поправок, котрі ініціювала українська делегація, депутати ПАРЄ проголосували за резолюцію, яка дає Росії право на безумовне і негайне повернення в асамблею. На цій вирішальній сесії українська делегація довела, що вона професійна команда, готова боротися до останнього за державні інтереси. Проте, на жаль, попри титанічні зусилля, докладені депутатами Верховної Ради та друзями України в ПАРЄ, прагматичні фінансові інтереси й бажання догодити Москві перемогли принципи демократії і верховенства права. 

Нова українська школа стала фундаментальною зміною, яка формує наше майбутнє і наше сьогодення, адже сприяє утвердженню України як країни щасливих дітей. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час конференції «Нова українська школа: успіхи та виклики першого року впровадження». 

Ситуація справді тривожна: за оперативними даними Центру громадського здоров’я МОЗ, протягом 25-го тижня 2019 року на кір захворіли 705 людей. Упродовж 13—20 червня найбільше нових випадків кору зареєстровано в Харківській області (72 хворі: 45 дорослих і 27 дітей), Львівській — 62: 18 дорослих і 44 дитини, Чернівецькій — 55: 18 дорослих і 37 дітей, Рівненській — 46 хворих: 11 дорослих і 32 дитини, у місті Києві — 64: 30 дорослих і 34 дитини. 

У сьогоднішньому номері газети «Урядовий кур'єр» №118 (6481) надруковано постанови Центральної виборчої комісії від 24 червня 2019 року №№1212, 1231, 1232, 1233, 1234, 12 71.