Духовна обитель Мгарський Спасо-Преображенський монастир — один із найбажаніших туристських об’єктів Полтавщини. Він розміщений у мальовничому місці на порослій лісом горі над закрутом річки Сула, а його округлі позолочені бані видно здалеку навіть у похмурий день. Усього за кількасот метрів від нього також уже знаний Курган скорботи — перший в Україні пам’ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років, насипаний на Зажур-горі.

У Тернополя душа широка, гостинна, щедра. Тож у теплу фестивальну пору місто не просто відчинило двері, а браму, мовляв, заходьте-приїжджайте, люди добрі, з усіх усюд, і всім будемо раді, всіх почастуємо. Тож смачне свято вже третій рік так і називається — «Тернопільська брама».  Має статус фестивалю локальної їжі та культури. І триває цей гастрономічний захід аж три дні. Долучається до його організації «Гільдія рестораторів Тернопільщини» разом з бізнесовими партнерами. Представник цієї громадської організації Олег Макогін каже, що «Тернопільську браму» позиціонують як відкриття фестивального та туристського сезонів.

Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 березня 2019 р. становила 42 101,7 тис. осіб. Упродовж січня — лютого 2019 р. чисельність населення зменшилася на 51,6 тис. осіб.

Колись в одному з репортажів із Франції я писала про популярні у цій країні броканти — блошині базари, де можна недорого купити все що завгодно — від столика епохи Луї ХІV до надувного матраца. Коли потрапила до Бельгії, то переконалася, що і бельгійці люблять погожим вихідним днем побродити по броканту в пошуках приємної дешевинки.

Є припущення (і не безпідставне), що початку «руской вєсни» і виникненню самопроголошених «республік» на Донбасі дуже посприяли місцеві люди похилого віку. Старші жителі краю, повіривши у відродження СРСР та російські громадянство, пенсії тощо, справді тоді стали живим щитом для молодиків, які обеззброювали українських правоохоронців та військових і захоплювали будинки державної влади і саму владу. Немало сліз розчарування пролили за минулі п’ять років ці бабусі, збагнувши, що прирекли своїх внуків і правнуків на жорстке виживання в умовах підлої гібридної війни.

Ювілейні зібрання рідко стають приводом для критики й різких заяв. Тому від саміту з нагоди 10-ї річниці заснування «Східного партнерства», який відбувся в Брюсселі, ніхто не чекав гучних скандалів і сенсацій. Хоча за десять років свого існування ця ініціатива, натхненниками якої 2009 року стали міністри закордонних справ Польщі Радослав Сікорський та Швеції Карл Більдт, показала чимало слабких сторін. Один із головних її недоліків — те, що шість країн, які ЄС вирішив об’єднати для співпраці, — Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна, — мають доволі різні уявлення про цілі євроінтеграції. Попри те що Тбілісі, Кишинів і Київ неодноразово натякали Брюсселю, мовляв, ЄС має розділити своїх східних партнерів, створивши нову формулу співпраці, це не знаходило особливої підтримки.

В умовах глобальних змін клімату, які може відчути пересічний громадянин у будь-якому куточку планети, об’єктом особливої уваги постає ліс. Адже тільки він з наземних екосистем вносить найбільшу частку у виконання таких екологічних функцій, а в ринковому середовищі — послуг, як генерування кисню, тривалого депонування вуглецю тощо. Щоденно спекулюють на темі лісу непрофесійні, некомпетентні псевдоекологи, політики, недобросовісні журналісти.

Рекордні ціни на аграрну продукцію, особливо на широко вживані овочі, в тому числі традиційний борщовий набір, породжують побоювання — чи не слід очікувати ще більших цінових катаклізмів у подальшому? Фахівці запевняють, що ні: принаймні гірше, ніж зараз, найближчим часом не буде. Так, за прогнозами начальника відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, погодні умови, що наразі склалися, можна назвати оптимальними для ярих культур.

Відразу дві новини викликали фурор і серед житомирців, і жителів області. Прес-служба Житомирської облдержадміністрації повідомила про тендер на проведення ремонтно-реставраційних робіт вартістю понад 21 мільйон гривень у стародавній будівлі колишнього міського магістрату Житомира. Тут планують на першому поверсі розмістити музей природи, а на другому — історичну експозицію краєзнавчого музею.

1 травня 2019 року набув чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги». За словами віце-прем’єра — міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка, цей документ впроваджує ринок житлово-комунальних послуг, встановлює чіткі правила відносин між споживачами та постачальниками послуг, а цього за роки незалежності України не було.