Кажуть, що півхлібини — це вже хліб, а напівправда — вже не правда. Це твердження нині дуже актуальне, бо допомагає викрити підступну російську пропаганду, яка вже стала синонімом брехні й спотворення дійсності. І на жаль, в Україні не бракує жертв цієї потужної ідеологічної зброї. Особливо це стосується тих донбасознавців, які вірять у нісенітниці про «іхтамнєт», «громадянську війну» чи те, що всі жителі краю навесні 2014 року із хлібом і сіллю зустрічали носіїв «руского міра». А зайвий раз спростовує цю маячню документальна книжка священика і волонтера Сергія Косяка «Донбас, якого ти не знав (Щоденник священика)», яка вийшла у світ наприкінці минулого року. Видання зроблено у формі щоденника, який вів автор у реальному часі, ретельно записуючи все, що відбувалося в Донецьку, з лютого 2014 року

50 разів пролунав Дзвін пам’яті цієї неділі під час щоденного ранкового церемоніалу вшанування пам’яті військовослужбовців Збройних сил, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України, світовий мир і порядок

Розвиток лісового господарства, примноження лісів — велике  загальнодержавне завдання. З цими проблемами добре справляється Державне агентство лісових ресурсів України (Держліс­агентство). Які нагальні питання стояли перед його керівництвом та фахівцями торік і як вони з ними впоралися? Яку роботу проводитиме ця інституція 2019-го? На ці й інші запитання «Урядового кур’єра» відповідає заступник голови Держлісагентства Володимир БОНДАР

Лише кілька місяців тому на Новоайдарщині та Сватівщині з’явилися меморіальні дошки, присвячені славним синам Луганського краю, які воювали у лавах Армії УНР. І розповідь про них стала відкриттям для місцевих жителів

У лікарів є дуже правильний принцип: «Не нашкодь». Це найдавніша формула медичної етики. Латиною це звучить як primun non nocere, а українською — передусім — не нашкодь. Для біо­етики він важливий, оскільки зачіпає сферу моральної відповідальності науковців, медпрацівників. Однак здається, принцип «Не нашкодь» давно переріс межі однієї галузі, де він життєво важливий, і став соціально значущим, тобто таким, що стосується всіх сфер суспільного життя. Оскільки ж воно останнім часом перебуває під тиском різноманітних реформаторських починань, так і хочеться на кожному кроці застерегти організаторів змін: подумай, перш ніж зробити той чи інший крок, не зроби гірше!

ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ ПОСТАНОВИ
від 18 січня 2019 року № 69, №70

Про реєстрацію кандидата на пост Президента України 
Балашова Геннадія Вікторовича 
на чергових виборах Президента України 
31 березня 2019 року

Про реєстрацію кандидата на пост Президента України 
Богомолець Ольги Вадимівни 
на чергових виборах Президента України 
31 березня 2019 року

Центральна виборча комісія повідомляє
про відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду
кандидата на пост Президента України
Садового Андрія Івановича

Центральна виборча комісія повідомляє
про відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду
кандидата на пост Президента України
Шевченка Ігоря Анатолійовича

Сьогодні Водохреща, Хрещення Господнє чи Йордан — народно-релігійне свято, яке українські православні та греко-католики святкують 19 січня. Воно останнє з різдвяно-новорічного циклу та завершує Святки — 12 днів Коляди між Різдвом та Водохрещем. Із цим святом пов’язують хрещення Ісуса Христа: коли Син Божий досяг 30-річчя, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані

У 2019 році планують повністю переобладнати чотири блоки на трьох теплових електростанціях країни: на Трипільській ТЕС — першого і третього, на Дніпроенерго — десятого і на Криворізькій — першого. Загалом упродовж трьох останніх років завдяки переобладнанню блоків на ТЕС Україна отримала додатково потужності на вугіллі газової групи майже на 1,3 мВт, а з огляду на виконання плану з переобладнання блоків 2019-го отримає додаткові потужності, які можна порівняти з роботою одного атомного блока

Одним з основних підсумків минулого року стало те, що багато європейських політиків, які ще вагалися й казали: «Так, звичайно, Росія погана, вона порушила всі можливі міжнародні правила», — зрозуміли, що загроза не десь там за кілька років, не тільки тут, в Україні, а що Росія загрожує всьому демократичному цивілізованому світу. Вони вже розуміють, що Росія — окупант і агресор. Таку термінологію застосовують дедалі частіше. Про це міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив під час прес-конференції щодо підсумків діяльності української дипломатії в 2018 році, повідомляє УНІАН