Харківщина потерпає від щоденних російських обстрілів, під ударом — прикордонні та прифронтові населені пункти, в Куп’янському районі тривають запеклі бої. Зберігається загроза ракетних атак, передусім С-300 з території росії. Попри це в обласний центр і понівечені села повертаються жителі. Про воєнні загрози, перспективи відбудови, темпи розмінування, економічну ситуацію, можливість змішаної форми навчання з 1 вересня та майбутній опалювальний сезон Укрінформ поговорив з начальником Харківської ОВА Олегом СИНЄГУБОВИМ.

 Спекотний липень, який раніше асоціювався з відпустками та літніми мандрами, тепер з огляду на війну розслабитися не дає нікому. Особливо комунальникам, енергетикам, будівельникам, дорожникам — усім, причетним до підготовки паливно-енергетичного та житлово-комунального господарства до зими. У Черкасах та інших містах у самому розпалі підготовка до опалювального сезону. Як свідчить практика, щоб узимку в оселях було тепло й затишно, сани (тобто все комунальне господарство) треба активно готувати влітку.

 Гуманітарна комісія Полтавської міської ради запропонувала внести зміни до Положення про порядок призначення та виплати стипендії для обдарованих учнів закладів загальної середньої освіти громади. Згідно з повідомленням директорки департаменту освіти Жанни Каплоух, до цього право на стипендії мали учні 9—11 класів, тепер їх виплачуватимуть і восьмикласникам. З вересня 2023 року по серпень наступного заохочення обсягом 300 гривень щомісячно отримуватимуть 250 учнів. Причина такої щедрості депутатів — заслуги полтавських учнів.

 Завершився дводенний саміт НАТО, який пройшов у Вільнюсі. Україна очікувала від цієї важливої події історичних рішень, які наблизять нашу державу до членства в Альянсі. То що ж привезла українська делегація на чолі із Президентом Володимиром Зеленським додому?

 У червні т.в.о. начальника поліції в Тернопільській області став полковник поліції Сергій ЗЮБАНЕНКО. Він каже, що дуже цінує професіоналів, людей, які можуть приймати нетрадиційні рішення та брати на себе  відповідальність. Яким бачить свою подальшу діяльність на важливій посаді, а також про дещо з особистого життя дізнавалися під час розмови з новим головним поліціянтом Тернопілля.  

 Брехливе слово — також зброя. Щоправда, найчастіше воно б’є якраз по тих, хто нерозумно використовує неправду. Яскравий і дуже гучний приклад такого бумеранга нині можна часто спостерігати на окупованих рашистами ще 2014 року територіях Донбасу. Хижа ворожа пропаганда, котрій охоче підспівували ще добровільні тамтешні помічники-підбріхувачі, аж дев’ять років поширювала токсичні нісенітниці про постійні обстріли з боку ЗСУ чи НАТО українських міст і сіл за лінією зіткнення.

 У закарпатському місті 500 днів, які минули від початку російсько-української війни, вшанували як дні незламності та сили духу українського народу. Віддали шану берегівцям, які полягли в цій війні, й подякували їхнім рідним за гідних, беззастережно відданих Вітчизні синів.

 Про двох своїх друзів — загиблих воїнів ЗСУ написала журналістка Олександра Артюхіна. Обидва хлопці часто приходили на допомогу, виручали і розраджували в найскладніші хвилини. Святослав Совко повернувся в Україну після років перебування за кордоном — служби у французькому Іноземному легіоні, роботи гірським гідом у Грузії. Був завзятим альпіністом, мріяв відкрити в Ужгороді школу, щоб навчати дітей того, що сам знав і вмів. Данило Богуславський грав за команду з американського футболу «Лісоруби». Про цей колектив — кількаразовий чемпіон України тележурналістка Артюхіна зняла чимало сюжетів.

 Сім’я Петренків у Лисичанську Луганської області мало чим відрізнялася від інших. До 2014 року. Доки в місто не прийшла російська війна. Тоді чоловік Наталії Віталій, підполковник поліції, який виконував обов’язки керівника міського відділу, став одним з тих, хто не розгубився у складній ситуації заколоту і не чекав на команди згори, а організував роботу правоохоронців згідно з чинним законодавством, пильнуючи, щоб табельна зброя поліції не потрапила до рук ворога. Він буквально днював і ночував у відділку, підтримуючи моральний дух підлеглих, які працювали з ним у жахливих умовах.

 Україна — невід’ємний елемент світової архітектури безпеки. Вона нині на передовій боротьби за цінності, навколо яких створювалося НАТО. Тому Україна так само потрібна НАТО, як і НАТО потрібне нашій державі. Ця взаємовигідність визначить успіх євроатлантичної інтеграції України. Вона буде частиною Альянсу, здатна гарантувати власну безпеку та зробить НАТО ще сильнішим і надійнішим.