У  2014—2015 роках «УК» неодноразово порушував болючу тему  шахрайства в банківській сфері, застерігав читачів про можливі види крадіжок грошей фізичних осіб з їхніх карток чи через інтернет. Нині це питання лише загострилося. Експерти констатують, що у нашій країні, де триває економічна й політична криза, кількість злочинів на банківському грунті не те що не зменшилася, а й навпаки, збільшилася. 

Промисловість

У січні 2016 р. порівняно із січнем 2015 р. індекс промислової продукції становив 98,3%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів випуск продукції зменшився на 2,6%.

У переробній промисловості індекс промислової продукції становив 97,4%. 

Якщо хтось забув, то нагадаю: омела біла — такий собі вічнозелений наріст, який паразитує на деревах. Думається, кожен хоч раз звертав увагу на ці округлі «кущі», які присмоктуються до здорових дерев і виснажують їх. Так само відбувається і в сьогоденному соціальному житті нашої країни, коли найвищий сенс діяльності корумпованих чиновників-солітерів — особисте збагачення, а не турбота про розвиток держави і благополуччя громад, коли, попри війну на сході України, самопожертву бійців ЗСУ і добровольців, самовіддачу волонтерів, трапляються людці, які на цій війні та горі заробляють…

Наприкінці лютого українське суспільство збурили повідомлення про шахрайські схеми, завдяки яким через фіктивно оформлені документи на отримання соціальних виплат псевдопереселенцями з Донбасу із Держбюджету вимивають десятки мільйонів гривень. Тоді Кабінет Міністрів призупинив виплати 150 тисячам так званих переселенців через масове шахрайство. На Харківщині із зареєстрованих 211 700 осіб до списку щодо призупинення виплат потрапили 88 800 переселенців, і 15 тисяч з березня такі виплати вже не отримують.  

Число прихильників вступу України до Євросоюзу серед українців скоротилося на кілька відсотків, проте однаково становить більшу частину населення країни. Про це свідчать нещодавні соціологічні опитування, які провів Інститут Горшеніна і презентував під час круглого столу на тему «Геополітичні наміри України і українців: куди ми йдемо і де нас чекають?» Дослідження проводили з 8 по 17 лютого, у ньому взяли участь дві тисячі осіб, які проживають на території всіх регіонів України, без урахування населення окупованих територій Криму, Донецької та Луганської областей.  

У традиційному десятихвилинному зверненні до співвітчизників у вже звичному телеформаті глава уряду розставляв акценти переважно не на конкретних питаннях економічної діяльності, як це зазвичай робив раніше. Цього разу йшлося про загальні аспекти розвитку держави у політичній площині, що також має неабиякий вплив на економіку й повсякденне життя кожного з нас. 

Кінець минулого тижня ознаменувався оприлюдненням певної науково-пошукової сенсації. Доктор історичних наук професор Володимир Сергійчук у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» перед численними журналістами та відвідувачами виступив із повідомленням про те, що кількість жертв організованого голоду в Україні у 1932—1933 роках удвічі перевищує офіційно прийняту в Україні і доведену науковцями з Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ цифру 3,5—4 мільйони осіб. Він представив знайдені в архівах документи, на основі яких здійснив власні підрахунки жертв Голодомору. За його даними, щонайменше 7 мільйонів українців загинули внаслідок штучно організованого кремлівською владою голоду в Україні. Понад те, він назвав ще не взяті до уваги і не досліджені джерела, врахування яких може збільшити цю кількість до 10 мільйонів. 

Платники податків зможуть самі оцінювати роботу фіскалів. У відомстві розпочинають тендер для обрання розробника Індексу задоволення платників рівнем якості сервісу, який надає служба. Розповідаючи про основні новації, яких варто очікувати бізнесу вже найближчим часом, у ДФС вкотре наголосили, що приділяють посилену увагу детінізації економіки й ліквідації незаконних схем. 

Із 15 по 17 березня у столиці проходитиме форум «Луганська область: перспективи розвитку, виклики й можливості». За задумом організаторів, він містить кілька заходів різного спрямування.

На площі майже тисяча квадратних метрів луганські підприємства представлять свою продукцію, можливості. Окремим блоком буде показано, що у краї зруйновано, зокрема дороги та мости, роздерті лінії електропередач. Щоб їх відновити, в області розроблено вже три регіональні цільові програми. Тож у кожному павільйоні — матеріали проектних ідей, щоб мати змогу із зацікавленими особами вести конкретну розмову щодо реалізації проектів з відбудови. До прикладу, очільники краю хочуть показати Укрзалізниці, де має бути гілка, яка потрібна, щоб вивозити зерно, а також попросити запустити з Харкова до Лисичанська потяг-експрес.

Окрім експозиції в Торговельно-промисловій палаті, на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, у концертному залі імені Лисенка Національної філармонії та в Національному музеї літератури України свій доробок покажуть творчі колективи краю. Зберуть коло друзів та шанувальників відомі на весь світ своїми перемогами луганські спортсмени.

Про сподівання від Днів Луганщини в Києві «Урядовому кур’єру» розповіла перший заступник голови обласної військово-цивільної адміністрації Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК. Насамперед, вона зазначила, що все робиться для того, щоб донести до широкого загалу те, що нині Луганщина — межа війни і миру, вона має проблеми специфічні, притаманні лише цій території й лише в зв’язку з АТО. Зусилля акумулюються, аби розвіяти міф про Луганщину.  

Нещодавно гостював у сестри, яка була на сьомому небі від щастя: після довгого очікування «на дембель» повернулися нарешті з-під Маріуполя добровольці-правосеки, дочка з зятем. За столом, звісно, зайшла мова і про війну. Але племінниця Марина з чоловіком Василем неохоче розповідали про Донбас. Бо те, що вони бачили там, не відповідало, на їхню думку, картинкам, які показували українські телеканали тут. 

В Україні понад три мільйони працівників бюджетної сфери. Сьогодні головною умовою успішної реформи системи оплати праці в цьому секторі економіки є його модернізація в цілому. Передбачається насамперед скорочення надлишкових державних функцій, оптимізація присутності держави в економіці, здійснення доцільних структурних перетворень, використання сучасних ринкових методів управління в оплаті праці українських бюджетників тощо.