Ледь не щодня їх доводиться бачити з горішнього поверху моєї житлової багатоповерхівки. Порпаються у сміттєвих баках, що встановлені за кілька десятків метрів від будинку: то виловлять палицею якусь одежину, то щось із старого взуття. 

Президент України

Звільнив
Призначив

Побоювання, що Надія Савченко не зможе брати участь у судовому засіданні шостого дня сухого голодування,  не справдилося. Учора її  під посиленим конвоєм привезли до зали суду в провінційному Донецьку Ростовської області.  І хоч українка  помітно схудла,  голос її лунав рішуче. Надія заявила: припинить голодування, лише коли суд скаже, що вирок буде виголошено протягом тижня. Вона вкотре підтвердила,  що не подаватиме апеляцію, й наголосила: політичні наслідки для Росії в разі її засудження неодмінно будуть смертельними для імперії.

«Майдан у Росії буде, Путін не зможе тримати свою владу на крові людей. Усе, що я можу зробити, — це показати своїм прикладом, що Росію з її «государственностью» і тоталітарним режимом можна скрутити в баранячий ріг, якщо не боятися і бути незламною». 

Навколо КП «Міжнародний аеропорт «Миколаїв» не вщухають пристрасті. Ще років 10—15 тому тут приземлялися літаки перших осіб не лише нашої держави, звідси вирушали військові для виконання миротворчих місій, можна було дістатися Києва й Туреччини.

Невмілий менеджмент керівництва аеропорту та політичні спекуляції навколо нього довели КП до банкрутства, нарощування боргів, браку авіаперевезень і, врешті-решт, до знищення майна, яке належить аеропорту чи перебуває в оренді на території. 

Питання змін у системі освіти останнім часом порушують вже не вперше. Так, на одному з нещодавніх урядових засідань чільне місце було приділено організації так званих опорних шкіл. Саме вони покликані стати частиною підвалин масштабної реформи середньої освіти. У традиційному спілкуванні зі співвітчизниками у десятихвилинному форматі Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк докладно зупинився на більшості аспектів, пов’язаних із майбутніми змінами. 

«Нині Україна фактично в 10—11 разів споживає більше енергії, ніж у середньому Європа. Не лише тому, що трубопроводи старі й протікають, а й тому, що кілька осіб можуть фактично забирати певні обсяги газу, щоб їхні компанії, заводи працювали на належному рівні. І тут ідеться про шахрайство, панове, про справжнє шахрайство». Ця відверта заява Йоганнеса Гана, комісара ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення, яку він зробив у Києві торік у квітні на Міжнародній конференції на підтримку України, спричинила, пам’ятаю, великий резонанс у ЗМІ.

Відомий європейський політик закликав офіційний Київ не лише узгодити стан енергоефективності в країні зі стандартами Євросоюзу, а й зменшити апетити українських олігархів-монополістів на ринку газу та теплової генерації. І ухвалення вже восени Верховною Радою Закону «Про ринок природного газу» було своєрідною реакцією на заклики ЄС щодо прискорення реформ та виконання зобов’язань, які випливають з угоди про заснування Енергетичного співтовариства. У лютому 2010 року Україна приєдналася до нього. 

Перерозподіл частини податків та зборів у контексті децентралізаційних кроків 2015 року не стимулює підприємницьку активність базових рівнів суспільства. Навпаки, консервує їх у ситуації пасивних утриманців, залежних від великого капіталу та бізнесу, що працюють поза межами громад, які орендують у них та їхніх сімей землю — головний ресурс, на використанні якого вони історично розвивалися. Тож у контексті сучасної економічної політики такі кроки половинчасті в короткостроковому розрізі часу та неправильні в довгостроковому.

Увага до сільських громад та територій в державній політиці зведена до залишкового принципу. Особливо це помітно в діяльності профільного міністерства: Мінагрополітики працює лише з великими та надвеликими орендарями паїв. Технократичний формалізм переміг: навіщо перейматися проблемами тих, кого не існує в законодавчому полі та в організованому ринку як товаровиробників? Тому експерти наших організацій завершують підготовку відповідних пропозицій до законодавства України, які  спрямують до комітетів ВР найближчим часом. 

Чи набуде Ніжин національного культурного обличчя? Це питання непокоїть тих моїх земляків, які простір нашого міста сприймають не в географічному вимірі, а як власну долю. І в них неймовірно сильне відчуття його духовного середовища.

Містом 17-ти храмів назвала Ніжин редакційна колегія науково-популярного ілюстрованого журналу Міністерства культури «Пам’ятки України», присвятивши йому один з номерів за 2013 рік. У такий спосіб науковці підтримали створення в Ніжині історико-культурного заповідника. 

У виданні підбито підсумки півторасотрічної історії шевченкознавства і лаконічно окреслено перспективи дальших студій над спадщиною поета і художника.

Ідея проекту виникла наприкінці 1980-х років, коли очевидною стала невідповідність реаліям шевченкознавства двотомного «Шевченківського словника» (1976—1977), підготовленого в умовах неослабного цензурного контролю. 

Центральним матчем 17-го туру став, безсумнівно,  поєдинок «Динамо» і «Дніпра», який відбувся в Києві в НСК «Олімпійський». Третя  поспіль гра у рідних стінах  нарешті порадувала уболівальників столичної команди. Господарі azз перших хвилин показали намір реабілітуватися, і вже на 19-й Андрій Ярмоленко виграв підбирання та переграв Лаштувку.

Після голу у футболістів «Дніпра» почали здавати нерви. Як результат — дві жовті картки з 21-ї по 36-ту хвилину в пасиві Матоса та Ротаня, а трохи згодом, за вісім хвилин до перерви, «Динамо» рахунок подвоїло. Усе сталося через грубу помилку голкіпера Лаштувки та центрального оборонця Папи Гуйє. Чеський воротар віддав передачу на Папу Гуйє, який у підсумку незграбно відпустив далеко від себе м’яч, цим скористався Гусєв, який і відправив м’яч у порожні ворота. Сам Лаштувка після матчу назвав  помилки в обороні дитячими.