Слідство було неефективним і не відповідало вимогам Європейської конвенції з прав людини. Такого висновку дійшли експерти Міжнародної дорадчої групи (МДГ), яка відстежувала перебіг розслідування українською владою трагічних подій в Одесі 2 травня 2014 року, які призвели до загибелі 48 людей.

Міжнародні експерти доповіли, що українській владі не вдалося досягти істотного прогресу в цьому резонансному розслідуванні, а ті його вади, на які вказано у звіті, негативно вплинули на здатність слідства точно відтворити обставини кривавих подій у місті й притягти причетних до відповідальності. 

Президент компанії Westinghouse Денні Родерік під час свого візиту в Україну 26 жовтня у складі офіційної американської делегації зустрівся з Президентом Петром Порошенком, Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком та кількома міністрами. У результаті перемовин вище керівництво нашої держави схвалило запропоновану  Westinghouse комплексну програму технологічної модернізації ядерних реакторів  атомних станцій, спрямовану на підвищення ефективності та безпеки роботи АЕС. Завдяки цьому істотно зросте виробництво електроенергії на атомних станціях.

Westinghouse забезпечує альтернативні російським поставки ядерного палива для Южно-Української АЕС, а починаючи з 2016-го паливо завантажить ще й в енергоблоки Запорізької АЕС. Враженнями від проведених в Україні зустрічей та планами на майбутнє з «УК» поділився президент Westinghouse Денні РОДЕРІК. 

Системні кризи значно загострили проблему енергобезпеки, що призвело до перегляду стратегії енергозабезпечення. Не обійшли всі ці питання й Україну. Їх вирішення стимулювало підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Обраний курс на євроінтеграцію супроводжувався зміною підходів в енергозабезпеченні і знайшов відображення у Новій енергетичній стратегії України: безпека, енергоефективність, конкуренція, розробленої Міністерством енергетики та вугільної промисловості 2015 року.

Торік у травні Європейська комісія ухвалила нову стратегію енергетичної безпеки й розробила рекомендації щодо зменшення залежності країн ЄС від імпорту російських енергоносіїв, зокрема шляхом ефективнішого використання диверсифікаційного чинника розвитку ядерної енергетики. Потреба такої переорієнтації була пов’язана із критичним імпортом енергоносіїв.

У 13 програмах, запропонованих 45 Міжнародним кінофестивалем «Молодість»,  чільне місце посідає конкурс «короткого метра». Зазначу, що переможцем 43-ї «Молодості» став короткометражний студентський фільм з Великобританії «Людська маса». Режисер Габріель Гош отримав гран-прі — статуетку скіфського оленя і 10 тисяч доларів.

Короткометражна програма продемонструвала розмаїття естетик, тем, жанрів. На їх перегляд  запросив брендовий столичний кінотеатр «Кінопанорама». Його директор Наталя Соболєва пояснює:  «Ми співпрацюємо з «Молодістю» з 1993 року. Це велика честь. Ми арт-хаузний кінотеатр, показуємо складне кіно і популяризуємо його». 

Закарпатську Міжгірщину раніше уславляли своїм пензлем художники-класики Федір Манайло, Йосип Бокшай, Адрій Коцка. Нині це роблять їхні наступники: Василь і Петро Свалявчики з Ужгорода, Золтан Мічка, Іван Івановчик і Олександр Андяловші з Мукачевого, Микола Влад із Солотвина на Тячівщині, Василь Шиндра, Василь Сенько, Іван Вегеш із Міжгірщини.

Але насправді художників-пленеристів, які обирають для себе міжгірські краєвиди, набагато більше. Річ у тім, що саме названі живописці взяли участь у четвертому поспіль пленері під назвою «Околиці Синевира». 

Ситуація, яка склалася у групі «А», не залишила команді Мірчі Луческу місця для маневрів. Щоб уболівальники донецького клубу веселіше зустрічали єврокубкову весну, «Шахтар» був зобов’язаний помститися «Ма ль ме» за виїзну поразку тижневої давності. Несподіване фіаско помаранчево-чорних у Скандинавії поставило перед українцями конкретне завдання: виграти на «Арені Львів» з різницею не менш ніж два м’ячі, повідомляє сайт ФФУ.

І символічно, що саме у грі з «Мальме» донецький колектив продемонстрував справжню міць, майже повністю реалізувавши атакувальний потенціал і вразивши ворота безпосереднього конкурента за місце у Лізі Європи чотири рази. 

Без цього птаха важко уявити українське село. Здавна він селився неподалік людського житла. Тих, хто прихистив лелек, вважали щасливими. Яких тільки імен не придумали українці для пернатих улюбленців: чорногуз, бусол, бузько, боцюн, гайстер…

Із часом вкриті соломою та очеретом селянські хати перетворилися на охайні будинки із твердими черепичними та шиферними дахами, на яких ніхто більше не ставить для бузьків коліс. Нинішні господарі віддаляються від живої природи, заміняючи її спогляданням життя в телевізорах та комп’ютерах. Тож птахи переселилися на стовпи та дерева. Хоч горнуться до людей. 

Уроки у школах Сватового якщо й почнуться, то не раніш ніж за тиждень: місцева влада ухвалила рішення не починати з понеділка навчальний процес. Та й можливостей для цього немає: із п’яти шкіл вціліла лише одна. Але уроки з цієї ситуації мають винести майже всі служби життєзабезпечення краю. 

 Недаремно кажуть: вода і камінь точить. За два десятиліття членства нашої держави у Раді Європи (вона, як відомо, успішно і наполегливо співпрацює зі своїми 47 державами-членами задля зміцнення прав людини і демократії на  європейському континенті) ми багато чому навчилися.  Та знань ніколи не буває забагато. Тим паче, що нашарування доби тоталітаризму молоді демократи долають у складних умовах сучасних викликів. І тут у пригоді стає кращий  досвід наших партнерів із розвинутих країн.

У День української писемності та мови, 9 листопада, на Українському радіо традиційно відбудеться «Радіодиктант національної єдності». Цей захід стане вже п’ятнадцятим. Його транслюватимуть три канали Національної радіокомпанії України (початок о 10:10). Проте можна писати диктант і через інтернет, чим скористаються зокрема жителі Криму й окупованого Донбасу.