Ми живемо у країні, яка за 24 роки незалежності встигла полетіти в космос, обрати п’ятеро президентів, здійснити дві революції, провести Євро-2012, ввести в обіг гривню і тричі змінити її дизайн, підписати Угоду про асоціацію з ЄС, розширити вживання української мови, знести понад 3000 пам’ятників Леніну, завоювати 122 медалі на Олімпійських іграх, зупинити агресію Росії. Окрім цієї, «Урядовий кур’єр» пише й іншу історію України — трудову, розповідаючи про колективи вітчизняних компаній, які вивели, наприклад, нашу державу у світові лідери з виробництва та експорту сільськогосподарської продукції.

Матеріали про аграріїв та інших достойних українців газета друкує у всеукраїнському проекті «Звучить гордо!», який регулярно з’являється на шпальтах із 16 липня 2014 року. 

Буддизм прийнято вважати найранішою світовою релігією. Утім далай-лама якось казав: «Щоб бути буддистом, нема необхідності зрікатися релігії, яку  ви сповідуєте, адже всі вони походять з одного джерела». Той, хто бажає, і нині приміром у християнстві і буддизмі знаходить точки дотику. Скажімо, Десять Благих Дій, які треба практикувати, дуже подібні до десяти Заповідей, як то: «Не вбий!» чи «Не вкра ди!» і які ж актуальні нині! 

Аномально тепле і сухе літо, яке захопило й вересень, зумовило те, що водність річок України виявилася так само аномально малою. Сказане стосується й Білорусі, де на багатьох річках спостерігається найменша водність за період, коли ці спостереження проводилися. Як наслідок, приплив води до Київського водосховища виявився теж аномально малим. Уперше за час його існування приплив у цьогорічному вересні становив усього 200 кубічних метрів за секунду, що в півтора раза менше від раніше зафіксованого мінімуму, який спостерігали 1992 року.

Уже зрозуміло, що маловоддя матимемо й у жовтні. За даними Українського гідрометцентру, очікуваний приплив до Київського водосховища у жовтні становитиме приблизно 220 кубічних метрів за секунду, що вдвічі менше від мінімуму, який ми мали у 1992-му.

Під час обговорення на слуханнях Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки нової редакції закону «Про наукову та науково-технічну діяльність» зала була переповнена: зібралися академіки, молоді науковці, університетська спільнота, народні депутати, представники різних відомств та організацій. Обговорення чотирьох законопроектів, як і торішні парламентські слухання на цю тему, було бурхливим.

Згідно із програмою дій уряду, закон мали ухвалити в першому півріччі 2015-го. Перший проект було зареєстровано в парламенті в липні цього року. Документ, який називають кабмінівським, готувало Міносвіти на основі законопроекту, ініційованого народними депутатами на чолі з Лілією Гриневич. Після резонансу, який викликала його поява, з’явилися альтернативні: № 2244 а-1 (автори — народні депутати Г. Заболотний, І. Кириленко, В. Литвин), № 2244 а-2 (народні депутати О. Березюк, О. Скрипник, О. Сотник) і № 2244 а-3 (народний депутат С.Тарута).

Із запровадженням нових ознак визнання фіктивності емітентів цінних паперів (емітент — той, хто від свого імені розміщує цінні папери і має виконувати обов’язки, що випливають з умов їх випуску), згідно з положенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) №980 від 10 липня цього року, до таких можуть зарахувати акції понад тисячі підприємств, які реально працюють. Такі побоювання під час «круглого столу» в Торгово-промисловій палаті України висловили представники фінансового ринку.

Ці підприємства не зможуть залучати інвестиції, і їхній репутації буде завдано шкоду. Тобто положення НКЦПФР №980 торкнулося не лише інтересів кваліфікованих учасників фондового ринку, а й зачепило інвесторів, які зазнають найбільших втрат від знецінення цінних паперів. 

Якісна освіта має бути доступною для всіх українців, хоч де б вони проживали: в гірському селі чи у великому місті. Початкова школа мусить бути всюди, навіть у найменших населених пунктах. Такими словами Президент Петро Порошенко розпочав обговорення системних змін у вітчизняній освітній галузі під час чергового засідання Національної ради реформ.

Нині в Україні близько 10 мільйонів громадян навчають і навчаються. «На освіту не можна дивитися як на галузеву проблему. Окрім забезпечення обороноздатності держави, освіта — перша з наших пріоритетів, — розставив крапки над «і» глава держави. — Ми часто кажемо, що довіряємо вчителеві найкраще, що у нас є, — наших дітей. Виникає наступне запитання: а чому ми довіряємо найкраще тим, кому платимо найменше? В центрі нового закону про освіту має бути Його Величність Учитель!»

Європа — наш спільний дім, отже кожен  прагне, щоб життя на заході і сході, півночі й півдні  континенту хоча б на йоту ставало кращим, приязнішим до людини, робило її побут комфортнішим. І, виявляється, це залежить не лише від центральної влади та місцевого самоврядування, а й від палкого бажання кожного члена суспільства.

Як-от жителі Надвірної, що на Прикарпатті, об’єднали зусилля з жителями 16 довколишніх сіл, щоб створити спортивний басейн та забезпечити його функціонування. Ним залюбки користуються дорослі й діти з цих населених пунктів.  У Семенівці Чернігівської області таким робом змогли реконструювати дошкільний навчальний заклад, в який тепер не соромно водити  тамтешніх малят. А на Полтавщині кілька сіл, згуртувавши власні  статки, налагодили діяльність місцевої пожежної охорони, що успішно протистоїть червоному півневі.

Україна відповідно до мирних домовленостей розпочала відведення танків та артилерії калібром менше ніж 100 мм. Чимало сіл та селищ на лінії розмежування незабаром почнуть повертатися до життя. Протягом останнього тяжкого року селяни запитували у військових: коли настане мир? Здається, ця мрія стає реальністю. Які тепер випробування чекатимуть простих людей? Чи впораються вони з новими викликами? Щоб отримати відповіді на ці та інші запитання, кореспондент «УК» відвідала село Кримське на лінії розмежування.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну службу»:

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну службу» присвоїти працівникам Секретаріату Кабінету Міністрів України: