Завідуючий відділом новітньої історії Запорізького обласного краєзнавчого музею Володимир Лініков має власний погляд на причини і витоки  Голодомору  в Україні. 

Могилами безіменних солдат, що бовваніють поблизу місць колишніх боїв, далебі нікого не здивуєш. На жаль, не така велика рідкість і забуті безіменні могили, що з часом геть зрівнялися із землею й позаростали бур’янами, чагарниками чи навіть деревами. Саме під час корчування коріння старих насаджень на пустирі поблизу села Спасько-Михайлівка Донецької області місцеві жителі натрапили на величезне поховання часів Великої Вітчизняної війни. Тутешній фермер Микола Пантелєєв, узявшись розчищати цю ділянку, вирішив залучити до роботи екскаватор. І його ківш майже відразу дістав на поверхню з метрової глибини людські кістки, а також іржаві патрони, кулеметний диск, залишки військової амуніції.   

«Поряд з вами солов’ї мовчать. Солов’ям нема чого додати… Солов’ї мовчать. Лише земля вашу пісню слухає з любов’ю!» — це рядки з вірша полтавської поетеси Марії Бойко, які вона присвятила незабутній, справді народній співачці Раїсі Опанасівні Кириченко. «Берегиня української пісні», «Наша Чураївна», «Наша Козачка» — шанобливо називали її за життя вдячні земляки, коли, затамувавши подих, слухали її дивовижної краси і сили голос. У ці осінні дні Героїні України, лауреатові Шевченківської премії, повному кавалеру ордена княгині Ольги, народній артистці України Раїсі Кириченко виповнилося б 70 років. Наш співбесідник — людина, яка дружила і творчо співпрацювала з родиною Кириченків, генеральний директор полтавської облдержтелерадіокомпанії «Лтава» Микола Ляпаненко.  

Людство в усі часи шукає свого героя, бо завжди прагне до ідеалу. Нам нудно без кумирів. Нам важко без поводирів. Саме тому мистецькі твори, присвячені героям, особливо реальним, які увібрали в себе ознаки часу, привертають увагу і стають популярними.
Гадаю, така доля очікує і на кінофільм Анджея Вайди «Валенса. Людина надії». І не тільки в Польщі, бо Лех Валенса без перебільшення став «батьком» нової Європи, яка народилася, звільнившись з-під радянського чобота. Не випадково ця картина висунута Польським інститутом кіномистецтва на «Оскар» у номінації «Краща робота іноземною мовою».

На запитання, винесене в заголовок, відомий львівський ресторатор і громадський діяч Вардкес Арзуманян відповів: «Архітектурою, своєю аурою та дивовижною енергетикою!» 

Міста і села, вулиці і площі, як і люди, мають дні народження. Нехай не зовсім точні, а доволі умовні, коли йдеться про сиву минувшину. Тож коли саме оселилися вірмени на території Галицько-Волинського князівства,  достеменно невідомо. Дослідники Львова доводять, що перші втікачі з Вірменії з’явилися тут ще в середині ХIII століття: рятувалися від спустошливих нападів ординців. Вочевидь, добрих ремісників і вправних будівничих, спритних купців одразу оцінили в місті, що стояло на перехресті торгових шляхів й активно розбудовувалося. Новим поселенцям міська влада виділила окрему вулицю в середмісті, аби відтворили на чужині куток рідної землі.

Планово-попереджувальний ремонт завершується. На першому енергоблоці виконують роботи з продовження термінів його експлуатації. А другий блок після тимчасового відключення вже працює в єдиній енергосистемі України.  
Днями завершено завантаження активної зони реактора третього блоку. До неї вміщено 97 паливних касет російської компанії «ТВЕЛ» і 66 тепловиділяючих збірок транснаціональної фірми «Westinghouse».  Цього року процедуру завантаження виконано на тиждень раніше встановленого графіка. «Досягти такого результату, — констатує заступник головного інженера ВП ЮУАЕС з ядерної та радіаційної безпеки Дмитро Соколов, — вдалося завдяки роботам, проведеним під час планово-попереджувального ремонту торік, а також оптимізованій схемі завантаження, у якій було враховано всі нюанси попередньої кампанії, зокрема пов’язані з викривленням палива обох виробників».

Культ гарбуза на наших теренах відомий ще задовго до західних геловінських традицій. Чого варті хоча б заготовлені українськими дівчатами  жовтогарячі овочі на випадок небажаного залицяльника. Після Покрови починається період весіль, а їм, як відомо, передує обряд заручин, на яких круглоголовий господар городу частенько був головною «дійовою особою».  До речі, підносити нелюбому женихові гарбуза — це не лише жарт. Це, стверджують знаючі люди, досить образливий натяк, адже гарбуз віддавна знаний в Україні як біостимулятор. Уявляєте, який це сором був для парубка — отримати гарбуза, адже в такий спосіб йому давали зрозуміти, що наречений з нього ніякий, або ж натякали, що мало каші з’їв — звісно, гарбузової.  

Спекотне літо, яке було в нас цього року, коментують по-різному, воно стало захисною парасолькою від не природних, а соціально-економічних і навіть кримінальних явищ. Так, було гаряче. Особливо це відчули в Херсонській області, де недобрали значну кількість урожаю, пояснюючи падіння аномальною погодою. Але чи вперше було так гаряче?
Звичайно, ні. На те й південь, щоб там грітися. Тому один із фермерів втрати урожаю мотивував не аномальним літом. На його думку, одночасно  зі спекою останні 20 років допікає селянам (і не лише їм, а всій державі) аномальне свинство. У ставленні до суспільства, колективних надбань минулих поколінь, які служили державі. Один із виявів — знищення зрошувальних систем у Херсонській області, які були життєдайними артеріями краю. Розібрали. Порізали. Здали на металобрухт, аби на нашому невігластві багатіли закордонні підприємці. Одиниці, а серед них як безвідповідальні й обмежені люди, так і ті, що величають себе політиками, нажилися. Суспільство постраждало. На багато-багато років. Державні органи, які мали стояли на сторожі народних інтересів і здорового глузду, замість протидіяти злочинцям, лише констатують і обгрунтовують їх аномальним літом. 

Присвоїти третій ранг державного службовця  
Присвоїти четвертий ранг державного службовця
Присвоїти п’ятий ранг державного службовця

За погашення боргів із зарплати на комунальних підприємствах персонально відповідають керівники місцевих органів влади. Однак чи лише від них залежить розв’язання проблеми? Ситуацію вивчали журналісти «Урядового кур’єра»