…Згодився тракторист за пляшку. Та ще парторг обіцяв путівку у профілакторій. Заїхав на гору і по черзі зніс трактором усі хрести, що стояли біля кожного з трьох святих джерел Анниної гори. Горілку випив, а до профілакторію так і не поїхав — занедужав тяжко. Та так, що вже й не встав. Мучився цілих півроку, поки жінка його не піднялася на гору і не поставила хрести на місце. Аж тоді тільки помер бідолаха. 
Парторг запив, з партії кишнули, і кудись він із села подався, ніхто більше про нього не чув. Наглядати за ідейністю селян прислали нового — молодого, заповзятого. Знайшовся і молодий незабобонний тракторист… Історія повторилася один в один. Більше хрестів ніхто не чіпав, а як розпався СРСР, на горі постав монастир, насельниці якого доглядають і за хрестами, і за криницями. І моляться — за душі померлих, за здоров’я нинішніх жителів містечка Вашківці, що у Вижницькому районі Буковини.

Бюджетоутворююче підприємство Сум, що забезпечує роботою понад 12,5 тисячі осіб. Індустріальне серце Сумщини і країни, де щорічно виробляють продукцію на мільярди гривень. Провідний промисловий комплекс України в галузі важкого машинобудування, замовники якого входять до ТОП-100 компаній світу. Соціально відповідальний бізнес-партнер. Усе це — про ПАТ «Сумське НВО ім.  М. В. Фрунзе».
Такі характеристики стають особливо зримими напередодні професійного свята, яке машинобудівники відзначатимуть цієї неділі. Тож які саме складові сьогодення робітничого колективу? Що в основі промислової стратегії й тактики? На чому ∂рунтуються перспективи машинобудівників? 

 Коли про те чи інше місце кажуть, що тут живе історія, то це неодмінно про одну з околиць Сум — Веретенівку, а саме про аграрний коледж. Здається, що і його корпуси, які розкинулися в золотому осінньому парку, і зграйки юнаків та дівчат, які вранці поспішають на заняття, невидимою ниттю пов’язані із сивою давниною.
І це не просто уява, а реальність сьогодення. Бо за роки існування навчальний заклад зробив настільки вагомий внесок у підготовку кадрів для сільського господарства не лише області, а й України, що про Сумський коледж цілком справедливо можна говорити як про один з провідних у країні. 

«Стоїть у Донбасі чорне-чорне місто. А в ньому стелиться чорна-пречорна вулиця. На ній будинок — чорніший за чорне вугілля. За скрипучими чорнющими дверима — така сама кімната, де стіни й підлога такого кольору, немов тут шахтарі після зміни качалися. Посеред кімнати стовбичить чорний стіл і такі самі стільці. На них сидять два чорні-чорні, бо також у сажі, аборигени краю. Довго мовчали, немов води в роти понабирали, а потім один зітхнув: «На якого дідька ми оті українські газети й книжки палили!? Адже ніякої українізації, якою нас довго і вперто лякали, насправді немає…»  

Осінньому дощу зазвичай радіють, бо він сприяє врожаю грибів. Але такої листопадової погоди на початку вересня не було давно. Де й взялася нескінченна кількість небесної води! За останні тижні українців об’єднало відчуття: дощі дістали! І якщо більшість із нас пересиділа негоду вдома, то жителям кількох районів Одещини, будинки яких зруйнувала водна стихія, залишалося тільки молитися про рятівний Ноїв ковчег.   

Главі Української держави їх урочисто вручили Надзвичайні і Повноважні посли: Республіки Пакистан Ваджахат Алі Муфті, Ісламської Республіки Афганістан Мохаммад Акбар Мохаммаді, Ліванської Республіки Клод Халіль Аль-Хаджаль, Королівства Данія Мерете Юль, Республіки Судан Анас Елтаєб Елгаілані Мустафа, Королівства Швеція Андреас фон Бекерат, Держави Катар Джасім Бін Рашид Мубарак Аль-Халіфа, Республіки Кіпр Вассос Чамберлен, Федеративної Демократичної Республіки Непал Раві Мохан Сапкота Копіла, Монголії Адія Ганбаатар, Республіки Конго Еме Кловіс Гійон, Австралії Джин Маргарет Данн.  

Про те, який урожай збере Україна цього року і яку стратегію обере для продажу зернових на зовнішні ринки, цінову ситуацію, а також про те, як посилюється експорт вітчизняної продовольчої продукції у східному напрямку, та інші актуальні питання — наша розмова з міністром аграрної політики та продовольства Миколою ПРИСЯЖНЮКОМ. 

Починаючи з березня цього року, борги із зарплати загалом в Україні зменшились на 142 мільйони гривень, або на 13%. Про це йшлося у минулу п’ятницю під час селекторної наради з питань погашення заборгованості із заробітної плати, внесків до Пенсійного фонду України та легалізації зайнятості, яка відбулася в Кабінеті Міністрів за участю першого віце-прем’єр-міністра Сергія Арбузова та міністра соціальної політики Наталії Королевської.

Сергій Арбузов підкреслив, що Президент і уряд визначили безумовними пріоритетами питання погашення заборгованості із заробітної плати, внесків до Пенсійного фонду та підвищення рівня зайнятості населення. 

Навчальний рік уже розпочався, проте батьки й матері продовжують хвилюватися, в яких умовах навчаються їхні діти та чи є в них усе необхідне. Питань багато: це й забезпечення шкіл і дитсадків теплом, підручниками, перевезення учнів до місць навчання і назад та чимало інших.
«Загалом в Україні мають бути підготовлені до осінньо-зимового періоду майже 19,5 тисячі шкіл та 16,5 тисячі дитсадків», — сказав віце-прем’єр Олександр Вілкул під час селекторної наради з керівниками регіонів з питань виконання соціальних ініціатив Президента «Діти — майбутнє України». 

Жителі Грушева і навколишніх сіл не могли натішитися звістці, що  поряд із селом збудують міжнародний автомобільний пункт пропуску (митницю, як називають за звичкою) на українсько-польському  кордоні:  бо до розділової смуги, як кажуть, рукою подати, а щоб дістатися до родичів  чи у справах поїхати, чи бізнес із сусідами робити, доводиться чималий шмат дороги майже 100 кілометрів(!) та ще й з кількома пересадками об’їжджати до сусідньої Рави-Руської  чи Краківця.