Буквально за хвилину після вибуху на донецькій шахті «Щегловська Глибока» система УТАС (уніфікована телекомунікаційна система диспетчерського контролю і автоматизованого управління гірничими машинами і технологічними комплексами) і Центр комплексної безпеки підприємств вугільної промисловості в Луганську дали змогу встановити справжню картину події й звести до мінімуму втрати. За словами голови Держгірпромнагляду України Олександра Хохотви, у Макіївці підривник виконав несанкціоноване підривання, не доповів, де перебуває, навіть начальникові зміни.

«Це той самий організаційний момент, коли непрофесійні дії людей призводять до аварій. Думаю, за допомогою системи УТАС та Центру шахтної безпеки за півтора-два роки ми це ліквідуємо», — коментує ситуацію голова Держгірпромнагляду України. 

Третина нашого населення, зокрема і підлітки, страждає на підвищений артеріальний тиск. Із них лише 60% знають про своє захворювання. Системно лікуються лише 14%. Тобто тільки кожний п’ятий хворий, який знає, що в нього артеріальна гіпертензія, починає лікуватися! У Чехії, наприклад, постійно лікується 55–60% населення, а загалом у Європі — близько 30–35%.

Цю невтішну вітчизняну статистику медики пояснюють неналежним ставленням до свого здоров’я. Так, тільки у столиці зареєстровано 653 тисячі пацієнтів із гіпертонічною хворобою, але фактично їхня кількість значно більша, оскільки люди не здогадуються про захворювання і не звертаються до лікарів через його безсимптомний перебіг. 

Ситуація із тваринництвом в Україні непроста.  Навіть з огляду на зростання виробництва основних видів продукції — м’яса, молока, яєць 2012 року в країні, попри впровадження державних програм з підтримки сільгоспвиробників, не вдається наростити поголів’я великої рогатої худоби. Торішні  показники експорту українського м’яса — 20 тисяч тонн — порівняно з масштабами ввезення пригнічують. Про це повідомив голова департаменту тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства Андрій  Геть на виїзній  нараді з питань розвитку тваринництва  в регіоні на базі  ПАТ «Племзавод «Степний» у Заповітному Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області. Та,  за його словами, у Запорізькій області, попри несприятливий клімат, все-таки  знайшли важелі впливу на ситуацію і зуміли її істотно поліпшити.

«Фестиваль складається з трьох радощів — приїзд, перебування та від’їзд», — поділився своїми спостереженнями гість IV Одеського міжнародного кінофестивалю Михайло Жванецький. Так от, всі ці радощі, як підтвердили гості форуму, були дуже добре організованими, проводилися чітко і без збоїв. Загалом фестиваль цього року не був позначений якимись надзвичайними сюрпризами, а це навряд чи можна вважати його вадою. Просто масштабний кінофорум, що проводився вчетверте, напевне, напрацював свої підходи і традиції. Нагадаємо, спочатку йшлося лише про стрічки «з особливим почуттям гумору».

Потім пробували тлумачити це поняття максимально широко, а згодом і зовсім відмовилися від цього критерію, аби не звужувати коло кінематографічного добору. Жанрову спрямованість форуму почали визначати як «арт-мейнстрим» — тобто стрічки, зроблені на високому мистецькому рівні, та водночас доступні і зрозумілі широкому загалу. 

Знайти будинок № 9 в Університетському провулку в Єкатеринбурзі виявилося доволі просто. Перехожі відразу вказали на приміщення гірничого університету — одного з провідних вишів міста і краю. Коли на дверях аудиторії побачив табличку «Паняк Стефан Григорович», переконався: не помилився. А вже за якусь хвилину-другу розмовляли із земляком рідною українською мовою в далекій від України російській глибинці. 

Заготівельно-збутова мережа у сільській місцевості дасть змогу селянам мати стабільний дохід. Для її розбудови уряд планує протягом найближчих кількох років виконувати свою ініціативу «Рідне село». Саме її, за словами міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка, планують  розпочати зі збирання та збуту молока і поступово розширювати асортимент.
«Обговорювати ініціативу соціально-економічного розвитку «Рідне село» ми почали ще торік в усіх регіонах України. На сьогодні вже сформовано чітке бачення того, що в економічному сенсі являє собою цей проект, і які механізми його реалізації. Так, економічна основа ініціативи — заготівельно-збутова мережа, яку ми протягом кількох років маємо розбудувати у сільській місцевості на всій території України», — зазначив він. 

Відпустка — явище приємне, особливо коли видається нагода провести її в угодному Богові краї — Закарпатті. Трушуся в потязі. Він довезе пасажирів до Мукачева. Я ж квапливо відновлюю у голові інформацію про район, який межує із Румунією. Не флора, представлена унікальними рослинами, та не ймовірність зустрітися з поширеними на Хустщині єнотовидним собакою, бурим ведмедем чи диким кабаном примушують здригнутися тіло. Липень — «розквіт сил» для плазунів: ящірок, веретільниць, саламандр, вужів звичайного та водяного, гадюки звичайної, мідянки й полоза лісового (ці два останні види занесено до Червоної книги України).

Його книжки читали і читають у 68 країнах. Звідти часто надходили листи зі словами вдячності авторові за твори, які для багатьох стали улюбленими. Серед послань іноді траплялися курйози. Так, у листі з далекої Куби одна розчулена жінка зізналася: їй так полюбився веселий і добрий роман «Я, бабуся, Іліко та Іларіон», що вона навіть дітей своїх назвала на честь головного героя. Тобто доньці дала ім’я… Зурікела (бо воно закінчується на «а»), а синові перегодя дістався інший варіант — Зурікело.

Сміх сміхом, проте, схоже, справді здійснилися мрії отого книжкового Зуріко, який так мріяв про майбутнє: «А потім стане нас тьма-тьмуща, і весь світ — це будемо ми. Ми ніколи не помремо, нашому роду не буде переводу». 

Володимира Великого, Княгиню Ольгу, Андрія Первозванного, Нестора-літописця, відтворених у квітах, можна побачити на Співочому полі з 20 липня. Саме вони — головні герої квіткової виставки, підготовленої комунальним об’єднанням «Київзеленбуд» до 1025-річчя Хрещення Київської Русі.

Зустрічає киян і гостей міста композиція від Дарницького району: макет церкви, біля підніжжя якої розкинув свої сторінки старовинний фоліант. 

І без того невеликий авторитет української міліції у суспільстві після нищівної критики, пов’язаної з останніми подіями у Врадіївці, знизився до мінімуму. Через двох покидьків у міліцейській формі складається негативне враження про роботу всієї системи. З вини нелюдів негативне ставлення буде і до тих, хто чесно і сумлінно виконує свій обов’язок з охорони громадського порядку. Як повернути довіру до людей у суспільстві, що для цього потрібно зробити? Ці питання — в компетенції МВС України.