Під час літніх канікул батьки хочуть, аби діти менше впрівали біля комп’ютера чи телевізора, а більше часу проводили на вулиці: гралися з друзям, бігали, стрибали, займалися спортивними вправами. Але, крім бажання, є у дорослих ще й великі перестороги.
Був свідком, як молода мама не пускала на дитячий майданчик свого хлопчика. Причина типова й доволі поширена — погана облаштованість, бруд. І справді, штучне покриття там старе, пошарпане, гірка завершується глибокою ямою, в якій маля може пошкодити ноги. Та й сам майданчик, що на розі бульвару Шевченка та Героїв Сталінграда в Черкасах, розміщений зовсім близько від проїжджої частини, поруч із автомобільною парковкою, на осонні, де температура сягає сорока градусів. Чи комфортно малечі там відпочивати? І чи дивина, що батьки не хочуть, аби сини й дочки там бавилися? 

Щороку органи Пенсійного фонду призначають і перераховують пенсії співвітчизникам. У цьому процесі багато питань виникає щодо нерівномірності розмірів пенсії і диспропорції залежно від року виходу на заслужений відпочинок. Нині є кілька напрямів вдосконалення вітчизняної системи пенсійного забезпечення.
«Запровадження другого рівня накопичувальної пенсійної системи може відбутися за умови перегляду деяких нормативно-правових актів», — заявила міністр соціальної політики Наталія Королевська під час виступу на засіданні «круглого столу» «Вдосконалення системи пенсійного забезпечення. Основні засади».

Порядок анулювання актових записів цивільного стану врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793.
Заява про анулювання актового запису цивільного стану подається заінтересованою особою до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису, який підлягає анулюванню. 

Відповідно до статті 11 Закону України «Про нотаріат» та постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 року № 102 «Про розмір плати за видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю», Міністерство юстиції України надає адміністративну послугу з видачі свідоцтва (повторного свідоцтва) про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Видача свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю здійснюється сектором нормативно – правової роботи Управління нотаріату та фінансового моніторингу Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу. 

Відібрання дитини як спосіб захисту прав та законних інтересів є досить специфічним, оскільки насамперед стосується захисту прав дитини.
Конвенція ООН про права дитини гарантує, що дитина не розлучається з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9).

Загальновідомо, що добрий господар зносить старе житло лише після того, як переступить поріг і занесе весь домашній скарб до новозведеного.  Але, як свідчить практика, цю просту істину нерідко ігнорують ті, від кого залежить майбутнє цілих галузей української економіки та долі сотень тисяч людей. Саме це спадає на думку, коли  читаєш Звернення до Президента, Прем’єра, міністра Мініфраструктури та голови СБУ, підписане капітанами далекого плавання, штурманами, судновими механіками та фахівцями інших професій, для яких ходіння морями і океанами стало таким же звичним, як і по земній тверді. Тобто звернення ініціювали люди, які з власної практики знають, що  безпека судноплавства — це передусім безпека життя людей. І саме тому їх хвилює майбутнє Державної системи управління цим процесом. Судячи з документа, вони, як і вся морська спільнота України,  уважно відстежують дії державних органів щодо  своєчасної  імплементації  в національне законодавство вимог міжнародних конвенцій з питань роботи моряків. У тому числі  вимог Манільських поправок до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ) 1978 року, які набули чинності з 1 січня 2012 року і мають бути повністю впроваджені до 1 січня 2017 року. А дипломування моряків, як зазначають  висококваліфіковані фахівці морського та річкового транспорту, — це частина галузевого єдиного технологічного процесу забезпечення безпеки судноплавства. 

Мистецьке надбання України за п’ятнадцять тисячоліть, від доби палеоліту до сьогодення, з 27 липня по 22 вересня презентуватимуть на виставці 1000 творів (їхня страхова вартість 350 мільйонів гривень) із колекцій 35 провідних вітчизняних музеїв та з Інституту археології і Національної бібліотеки імені Вернадського, причому 90% з них ще ніколи не потрапляли до експозицій. «Завдяки цьому проекту, — зазначила керівник департаменту Мистецького Арсеналу Ольга Мельник, — музеї нашої країни побачать, що Арсенал створювався саме для того, щоб розв’язати одну з найболючіших проблем загалом музеїв світу: як показувати те, що не вміщується в експозиціях». 

Днями світові агенції новин «підірвало» повідомлення про те, що відразу трьох відомих бігунів спіймали на вживанні заборонених препаратів: американця Тайсона Гея, ямайців Асафу Пауелла і Шерон Сімпсон. Додамо, що місяць тому в таку саму історію втрапила і семиразова призерка олімпіад Вероніка Кемпбелл-Браун з Ямайки. Їхні справи, хоч як вони завершаться, матимуть істотний вплив на дискусію про місце допінгу в спорті і точно вплинуть на результати найближчих легкоатлетичних стартів.

Спав на думку й інший, уже хрестоматійний, приклад. Після зимової Олімпіади-2002 світова громадськість активно цікавилася, чому видатний норвезький біатлоніст Оле Ейнар Бьорндален міг цілком офіційно використовувати допінг, оскільки запасся довідкою лікаря про наявну у нього астму і «лікувався» саме забороненими препаратами? В «астматиках» ходили, до речі, мало не всі лижники і біатлоністи скандинавських країн. А згодом ця хвороба стала професійною для багатьох атлетів. То де саме проходить межа між добром — фармакологічною допомогою спортсменам, що змушені дедалі збільшувати навантаження, і злом, якого шукачі рекордів завдають не лише своєму здоров’ю, а й репутації справи власного життя.

Сьогодні ми пропонуємо вам згадати найгучніші історії, щоправда розставити їх за значимістю кожен може по-своєму. 

Вона була в сім’ї нелюбою дитиною. Батько покинув маму, коли дівчинка ще не народилася. А коли в будинку з’явився вітчим, Тома відчула себе зовсім зайвою. Навколо були розруха і голод — післявоєнний Київ тільки-но піднімався з руїн. Але після важкого дитинства настало щасливе життя, бо Тамара знайшла свою половинку.

Вони прожили разом 55 років і за цей час стали схожими, як близнюки. Це побачили і відвідувачі столичної виставки «Половинки» фотохудожника Ніни Ліщук.

На вернісажі були представлені 20 пар, дуже схожих між собою. Але Крижанівські вирізнялися навіть з-поміж них, бо схожі не тільки розрізом очей або формою губ, а й внутрішнім світлом людей, які прожили в злагоді довгі роки. 

Аліфе-ханум — єдина жінка-дервіш у свої 73 роки живе насиченим життям: мандрує, допомагає порадою та молитвою тому, хто цього потребує, багато читає, пише книжки, спілкується з прихильниками в Інтернеті, де має власну сторінку. Любить щось робити власними руками, донедавна сама проводила екскурсії у повернутому її зусиллями до життя храмі дервішів у Євпаторії. Вона неохоче розповідає про себе, але  про текіє, суфізм та дервішів може говорити безкінечно. А також про свій князівський рід Яшлавських, адже її пращури були міністрами закордонних справ в уряді кримського ханства.