• Павло ЛАРІОНОВ

    Липень — трудар: сінозбирач і жнивар

    Перший місяць літа пронісся над Україною, як і всією Європою, нищівними буревіями і зливами. За прогнозами синоптиків, літо буде екстремально спекотним. Пік високої температури припаде на липень — першу половину серпня. Оскільки червень добре зволожив землю, липневий сінокіс обіцяє бути щедрим на різнотрав’я. За давньою народною традицією, починати його слід у перший вівторок Петрового посту.
    Цього року погодні умови склалися так, що на Півдні уже жнивують. Прогнози на цьогорічний урожай хороші, аби лишень ниву не спіткали стихійні негаразди. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Підтримаймо новітніх партизанів

    У найтяжчі часи, коли на нашу землю приходили окупанти, їм протистояв партизанський рух. Найактивнішими його учасниками були люди, які не клялись у патріотизмі, а любов і вірність Вітчизні стверджували щоденною працею. Своє право на незалежність, а також майбутнє дітей вони відстоювали як могли. Така історія. Її не переписати. Тим, хто любить цим займатись для задоволення власних інтересів. 

  • Олена ОСОБОВА

    Зазирни в «єдине вікно»

    Близько десяти років тому луганчани серед перших в Україні відкрили Дозвільний центр, який з 2003 року працював за принципом «єдиного вікна». Але площа приміщення була недостатня, що створювало незручності як заявникам, так і представникам дозвільних органів. У 2011 році було розпочато роботу зі створення центру надання  адміністративних послуг на базі існуючого Дозвільного центру, і в листопаді того ж року відкрита перша його черга. 

  • На перший план виходить економічна складова

    Люксембург підтримує укладання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі. Про це заявив Прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер під час зустрічі з Прем’єр-міністром України Миколою Азаровим, який перебував у цій країні з робочим візитом для участі у засіданні Ради з питань співробітництва Україна — ЄС.
    Прем’єр Люксембургу не бачить конфліктних підходів між ЄС і Митним союзом і необхідності Україні вибирати між двома митними союзами. Він переконаний, що Україна через свої історичні, економічні та інші причини зобов’язана співпрацювати з обома об’єднаннями. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Вимагають хабара? Сигналізуйте!

    Аби чиновники всіх рівнів відчули персональну відповідальність за можливі порушення законодавства щодо надання адміністративних послуг та не намагалися поліпшити своє матеріальне становище за рахунок людей, яким повинні допомагати, боротьба з корупцією в країні цього року має вийти на новий рівень.
    Тому 20 червня Президент доручив підготувати засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому будуть розглянуті питання боротьби з корупцією. Це сприятиме реформуванню системи державного управління, переходу до моделі держави, орієнтованої на обслуговування потреб людей. 

  • Володимир ТИМОШЕНКО: «Адекватність відповіді на загрозу є головним чинником боротьби з наркоманією»

      За світовою статистикою, щороку пагубна пристрасть до наркотиків вбиває майже 200 тисяч людей на планеті, тож профілактика, лікування, реабілітація та реінтеграція наркозалежних, боротьба з наркозлочинністю мають стати ключовими елементами глобальної стратегії скорочення впливу наркотиків на суспільство. Як із цим злом ведуть боротьбу в Україні — наша розмова з головою Державної служби України з контролю за наркотиками Володимиром ТИМОШЕНКОМ.

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Українське питання знову на порядку денному

    Квітучі трояндові кущі, якими буяє нині Страсбург, та прохолодний вітерець навряд чи надихають депутатів ПАРЄ, що з’їхалися на останню в цьому політичному сезоні сесію, на активну роботу. Проте українським парламентаріям доведеться особливо серйозно попрацювати. Адже слово «Україна» звучатиме з трибуни нинішньої сесії ПАРЄ не раз, а контекст, у якому воно згадуватиметься, не надто втішний. 

  • Василь НЕТЯЖЕНКО: «Нині хворі на гіпертонію можуть звернутися до лікаря і фактично отримати рецепт на безкоштовний препарат»

    В Україні налічується 12 мільйонів людей, що страждають від гіпертонії. А лікуються лише… 1,2 мільйона, тобто 10%. Ба, більше: третина українців зовсім не знають, що мають проблеми з тиском. Не знаю, хто охрестив гіпертонію «невидимим убивцею», бо, здається, найкращі її спільники — не ефемерна «невидимість», а цілком реальні необізнаність та брак систематичного лікування: з одного боку, часто лікарі не виявляють надмірного запалу, щоб зайвий раз нагадати про загрози високого тиску, з другого — для нас самих час схаменутися нерідко настає лише тоді, коли смажений півень у тім’ячко дзьобне.  

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Чому здригнувся Кривий Ріг

    Жителям Кривого Рогу не звикати до невеликих струсів будівель, адже іноді на місцевих шахтах лунають підземні вибухи. Ось і цього разу, коли десь хвилин 15—17 на першу годину ночі понеділка жителі деяких районів міста відчули підземні поштовхи, подумали про вибух у шахті.

    «Пізно ввечері прийшли від друзів. Чоловік спав, а я дивилася кіно. Раптом стіни і меблі хитнуло, я ще подумала: ото посиділи у гостях! Потім відчуваю, щось не те, — книжки попадали, посуд задзвенів», — поділилася своїми враженнями жителька Кривого Рогу Олена. А її земляк Микола Іванович у цю годину вже спав на своїй дачі, але прокинувся від поштовху. «Було відчуття, ніби хтось смикає за ніжки дивана», — пригадує чоловік. «Поштовх був відчутним, але не настільки, що аж затряслося ліжко, жалюзі та стіни. Так, хитнуло трохи, люди сполошилися хіба що від несподіванки, не більше того. Просто наш народ любить трохи «прикрасити» події», — вважає криворожанин Максим. Землетрус відчули здебільшого мешканці верхніх поверхів, де амплітуда коливань була більшою. А один із криворізьких шахтарів зазначив: «Саме був на шахті «Гвардійська» на глибині 1370 метрів, в 00.16 години почув вибух і невеличкий поштовх». 

  • Лариса ДАЦЮК

    Хто витіснить маршрутки?

    Істотно оновити рухомий склад комунального транспорту планують уже в недалекому майбутньому. Про це йшлося на розширеній нараді за участю Президента Віктора Януковича під час засідання уряду. В рамках презентації Програми економічної активізації на 2013—2014 роки віце-прем'єр-міністр Олександр Вілкул зокрема наголосив на тих заходах, які стосуються розвитку інфраструктури.

    Новий рухомий склад має бути обов’язково українського виробництва (ступінь локалізації не менш як 80%), зазначив віце-прем'єр. В оновленні електротранспорту буде задіяно енергоощадні технології з економією до 40% електроенергії та враховано всі умови для перевезення громадян з особливими потребами. Що ж до придбання автобусів, то йдеться про машини середньої та передусім великої пасажиромісткості, які могли б витіснити з ринку перевезень переобладнані маршрутки.