Перший день 50-го ювілейного Міжнародного авіасалону Le Bourget у передмісті Парижа розпочався зі зливи. Зранку лило як з відра, били блискавки, а місцями навіть випав град розміром з невеличкі монетки. Погода зробила літакам та їх пілотам свого роду виклик — показати свою маневреність та витривалість і працювати за складних погодних  умов.
— Польоти Анів будуть за будь-якої погоди, — запевнив кореспондента  «УК» президент — генеральний конструктор ДП «Антонов» Дмитро Ківа. — Українські Ан-70 і Ан-148 готові працювати за складних погодних умов. 

Питання диверсифікації шляхів постачання енергоносіїв актуальне для нашої держави давно. Нині воно одне з пріоритетних. В оновленій Енергетичній стратегії України на період до 2030 року чітко визначені пріоритети, яких має дотримуватися влада, щоб забезпечити країні енергетичну незалежність.  Ідеться зокрема про енергоощадність, розвиток відновлюваної енергетики, збільшення видобутку власних вуглеводнів. Важливе у цьому контексті будівництво на березі Чорного моря (порт «Южний») LNG-термінала для  прийому скрапленого газу. Про те, як реалізують цей проект, «Урядовому кур’єру» розповів голова Державного агентства з інвестицій та управління Національними проектами Владислав Каськів. 

Ні для кого не секрет, що в нашій країні до дітей та підлітків, які порушили закон або яких тільки підозрюють у його порушенні, застосовують насильство. Або, простіше кажучи, їх банально б’ють, використовуючи засоби, що не лишають явних слідів на тілі, а то й катують, надіваючи на голову поліетиленові пакети, протигази, від чого дитина елементарно починає задихатися.

Проте наскільки це ганебне явище вкоренилося у вітчизняній пенітенціарній системі, достеменно не скаже ніхто, тож правозахисники — за підтримки Представництва ЮНІСЕФ в Україні, — аби з’ясувати, як усе є насправді, вирішили провести цілеспрямовані дослідження «Катування та жорстоке поводження з дітьми в Україні» і «Права дітей, які перебувають у закладах соціальної реабілітації». 

Нарешті за всі роки незалежності та ринкових відносин у нашій країні представники компаній-забудовників та ошуканих інвесторів-фізосіб, які свого часу вклали свої кревні у зведення житла та багато років поспіль не можуть його отримати або бодай повернути гроші, зустрілися разом. І хоч як дивно це було б ще кілька років тому — для того, щоб напрацювати план спільних дій у такому болючому питанні.

З боку забудовників була представлена Конфедерація будівельників України (КБУ) в особі її президента Льва Парцхаладзе. Ошуканих фізичних осіб захищав президент Асоціації допомоги постраждалим інвесторам, керуючий партнер юридичної фірми Constructive Lawyers Олексій Гончарук. 

Мій син ще з народження отримав посвідчення постраждалого від аварії на ЧАЕС четвертої категорії. Цього року він вступатиме до технікуму. Діти моїх знайомих, які вчилися у вишах і коледжах у попередні роки, отримували підвищену стипендію за «чорнобильським» посвідченням до 18 років. Але нам у технікумі сказали, що ця норма вже не діє. Чи справді мій син уже не має права на підвищену стипендію? І які пільги в навчальних закладах для «чорнобильських» дітей ще залишилися?  

Марина ЛІЩЕНКО,
Вишгородський район, Київська область

Принцип «якби чогось не сталося», звичайно, допомагає уникнути відповідальності або неприємностей тим, хто приймає ті чи інші рішення. Але часто такий підхід гальмує або шкодить розвитку окремих галузей економіки. І це переконливо демонструє, приміром,  стан  коноплярства, яке в Україні існувало століттями, але не витримало анафеми під час боротьби з наркоманією.  При цьому далеко не всі, від кого  залежить розвиток цієї галузі, знають, що її продукцію  можна успішно використовувати як у харчовій, так і в будівельній, текстильній, енергетичній і целюлозно-паперовій промисловості. Заповнити цю білу пляму ми попросили відомих учених — директора Дослідної станції луб’яних культур ІСГПС НААН доктора технічних наук Рубіля ГІЛЯЗЕТДІНОВА,  доктора біологічних наук, професора Миколу МИГАЛЯ і  доктора сільськогосподарських наук Ірину ЛАЙКО. 

Я живу на другому поверсі багатоповерхівки у квартирі без балкона. Разом із сусідкою, яка мешкає під нами, хочемо добудувати балкони. Однак мені сказали, що їх можна прибудовувати на першому поверсі, а на другому — ні. Чи правильно це?

Марина ВАСЬКІВСЬКА,
м. Київ 

Практично на всіх заходах, організованих і проведених відомим Всеукраїнським громадським об’єднанням «Асоціація безпеки дорожнього руху»  звучить моторошна статистика загиблих і скалічених наших співгромадян внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Утім, ці ДТП логічніше було б називати трагедіями — хіба не так, коли щорічно на автошляхах України гинуть близько п’яти тисяч осіб, а понад 40 тисяч стають інвалідами? 

Виставка у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва — це перша в Україні повна презентація творів художника з колекції музею Никифора у місті Криниця (Польща). На ній представлено 100 робіт митця 1920–1960-х років, виконаних акварельними, гуашевими фарбами та олівцем. Нині ім’я Никифора — під таким псевдо творив польсько-український митець, лемко за походженням, Єпифаній Дровняк (1895—1968) — стоїть в одному переліку з найкращими представниками наївного мистецтва світу: українкою Марією Приймаченко, грузином Ніко Піросманішвілі, французом Анрі Руссо, хорватом Іваном Генераличем, кожний з яких має власний неповторний стиль.  

Вибір завжди є. Навіть коли здається, що його немає. Адже простіше скласти руки і звинувачувати всіх, окрім себе, в тому, що життя не склалося: не в тій країні народилися, не в той час, не ті люди навколо…
Складніше почати щось робити, аби змінити ситуацію. Шукати альтернативу,  об’єднуватися задля досягнення мети.  А починається все з уміння  поглянути на проблему збоку й усміхнутися.
Днями організатори Всеукраїнського конкурсу карикатур «Право на вибір» оголосили імена переможців. Першу премію отримав Сергій Вельможко із Запоріжжя, другу — Віктор Голуб (Здолбунів на Рівненщині), третю — киянин Сергій Рябоконь.