Хто вона, ця дивовижна жінка з легким та ніжним рідкісним колоратурним сопрано, яким зачаровувала вже з перших акордів? Про це запитували три десятиліття тому, цікавляться й тепер, вперше почувши українські пісні у виконанні американської співачки українського походження Квітки Цісик.  
Її встигли полюбити всі. Ніколи не підсилювала звучання своїх пісень гучними децибелами потужного музичного супроводу. І змусила вслухатись у свій голос далеку й близьку її серцю Україну, прагматичну Америку. До батьківської землі спів нашої краянки долинув з-за океану мелодією «Двох кольорів»: Квітка виконувала її з такою тугою, так щемно, ніби наново переспівувала чиюсь долю!

Цього року обсяги відтворення лісу в нашій області становитимуть 2055 гектарів, зокрема 1000 гектарів нових захисних насаджень — через заліснення невгідь. Замість кожного зрубаного гектара лісу в області посадять два гектари нового. Лісівники планують висадити приблизно 12 мільйонів штук сіянців лісових дерев та кущів, або по 9 дерев на кожного жителя області. Торік у краї висадили майже стільки само лісових культур, зокрема 1112 гектарів (56 % загального обсягу) шляхом лісорозведення.  

Адміністрація Державної прикордонної служби України визнала волинських контролерів кращими фахівцями з паспортної роботи. Що означає бути кращим? Яку роль у всій прикордонній службі відіграють інспектори, які першими зустрічають нас при поверненні на Батьківщину і останніми проводжають при виїзді за кордон? Який їхній статус, що треба вміти, аби з маси туристів «вихопити» нелегала? Відповіді на ці запитання ми шукали на міжнародному автомобільному пункті пропуску «Ягодин», де щороку перетинають кордон понад два мільйони мандрівників і через який у нашу державу потрапляють кожні чотири із десяти тонн імпортованих сухопутним шляхом вантажів.  

Далекого 1947 року в одну з аудиторій Київського педінституту імені Горького зайшов не відомий однокурсникам студент Павло Глазовий. Зате його добре знав Остап Вишня. Саме він подбав, аби юнака перевели з Криворізького педінституту, де той навчався, в Київ. І вже першого дня, пригадує однокурсниця Павла Глазового професор Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Марія Плющ, новачок захопив усіх блискучою відповіддю на запитання викладача про романтизм.  

«Васько Окорок прошепотів налякано: — Страшно, Микито Єгоровичу?»

Ця міні-сцена із культового колись твору Всеволода Іванова «Бронепоїзд 14-69» згадалася після того, як недавно почув професійну суперечку донецьких залізничників. А емоційно обговорювали вони навіть не швидкісні «Хюндаї», а… пісенні рядки: «Ми мирні люди, та наш бронепоїзд стоїть на запасному шляху!» Одні стверджували, що ці слова тепер потрібно повторювати… пошепки. Чому? Виявляється, щоб всюдисущі крадії металу часом не почули оте точне місце дислокації закованого у броню потяга. 

Наступний раунд переговорів щодо єдиного повітряного простору з ЄС відбудеться у травні. Про це повідомив заступник голови Державіаслужби Олександр Гречко під час «круглого столу» «Комерційна авіація: міжнародний досвід і українські реалії». За його словами, суть угоди про єдиний повітряний простір, або «відкрите небо» для України, полягає в адаптації вітчизняного законодавства до європейських норм.

Президент України 
Призначив
Звільнив

Зовнішньоекономічні відносини між Україною та Казахстаном виходять на новий, більш якісний, рівень. Це стало основним лейтмотивом засідання 11-ї Міждержавної українсько-казахстанської комісії з економічного співробітництва під головуванням першого віце-прем’єр-міністра України Сергія Арбузова та першого заступника прем’єр-міністра Республіки Казахстан Бакітжана Сагінтаєва.
«І надалі наші економічні відносини міцнішають. Обидві держави діють строго в рамках національних законодавств. Пріоритетними для розвитку взаємовигідної співпраці ми виокремили такі галузі: паливно-енергетична, агропромислова, транспортна, авіаційна, космічна, машинобудування для агропромислового комплексу, створення інфраструктурних об’єктів», — зазначив Сергій Арбузов. 

Українська економіка в рецесії через слабкий зовнішній попит та затримку із упровадженням заходів протидії макроекономічним дисбалансам, які існують. Тож економічне зростання 2013 року, ймовірно, залишиться  слабким та чутливим  до зовнішніх  шоків, а для прискорення зростання економіки Україні разом з відновленням  макроекономічної рівноваги необхідно  забезпечити  впровадження структурних реформ. З таких загальних месиджів розпочав  учора презентацію економічного огляду  та макроекономічного прогнозу для нашої держави  директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чімяо Фан.  

На моїй пам’яті тема реформування державних і комунальних ЗМІ жваво обговорюється не вперше. Далекого 1995 року, коли Україна вступала до Ради Європи, така реформа була однією з вимог членства у цій впливовій організації. Через десять років Парламентська Асамблея Ради Європи нагадала нам про це зобов’язання, закликавши нарешті розпочати роздержавлення преси. Мовляв, «четверта влада» не повинна стикатися з фактами політичного та економічного контролю засновників і співзасновників. 
Пригадую також запальні декларації про свободу слова, які мали втілитися у життя ще, напевно, за царя Гороха.  І те, що жодна з політичних сил так і не спромоглася їх виконати. Тут усе зрозуміло: владі надто важко відмовитися від спокуси скористатися підконтрольним інформаційним ресурсом.