У вересні 2011 року наша країна приєдналася до глобальної ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд». Урядовим розпорядженням був затверджений план заходів і з травня 2012 року розпочалося фактичне впровадження запланованого. Про це кореспонденту «Урядового кур’єра» розповів відповідальний секретар Координаційної ради, Урядовий уповноважений з питань реалізації Ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд» та сприяння розвиткові громадянського суспільства Юрій АВКСЕНТЬЄВ. 

Якісно новий підхід до управлінського менеджменту, який відповідає кращим світовим стандартам, перетворює Україну на державу для людей, де державні службовці надають якісні та зрозумілі громадянам послуги. Здійснити це завдання не можливо без забезпечення широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, про що йдеться у відповідній урядовій постанові.
Наше агентство земельних ресурсів є відкритим для суспільства органом влади, готовим до діалогу з людьми. Всі пропозиції, які надходять від громадських організацій, інших інститутів громадянського суспільства, беруться до уваги і в межах компетенції органу враховуються в роботі. 

— Володимире Петровичу, ви — заступник голови Координаційної ради з впровадження в Україні міжнародної ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд». Яким шляхом плануєте досягти мети проекту?
— Завважу, що вже власне процедура приєднання до Ініціативи та підготовка необхідних документів відбувалася саме у такому форматі — форматі партнерських відносин. Спільними зусиллями з громадськістю ми розробили Національний план дій, схвалений міжнародним комітетом Ініціативи без зауважень. До речі, його визнали одним з найкращих планів країн-учасниць, зокрема у сфері впровадження електронного урядування та розвитку електронної демократії. 

Слова давньогрецького філософа Аристотеля «Держава — це єдність громадян», як і продовження його думки про те, що громадянин повинен володарювати над своєю державою, і нині звучать актуально. Без налагодження взаємин органів державного управління та широкого громадянського загалу не можливо формувати ефективну державну політику в нашій країні.
Реалізується це завдання через гарантування прийнятних політико-правових, адміністративно-організаційних, фінансово-матеріальних умов, які забезпечують функціонування інститутів громадянського суспільства. 

На Київщині консультації обласної влади з громадськістю, діяльність громадських рад, громадські слухання, обговорення проектів нормативно-правових актів на засіданнях Центру законодавчих ініціатив за останні два роки стали нормою.
Зазначу, що кількість інститутів громадянського суспільства у нас постійно зростає і станом на вересень цього року легалізовано згідно вимог чинного законодавства понад 800 обласних громадських організацій, 150 благодійних фондів, 73 профспілкових організації, 10 спілок об’єднань громадян та понад тисячу місцевих громадських організацій. 

Розвинутим називають таке громадянське суспільство, яке реально і неголослівно забезпечує захист індивідуальних та громадських інтересів своїх співгромадян. Воно грунтується на активній діяльності громадянських інститутів. Для нашої країни це передусім громадські та благодійні організації, профспілки, об’єднання роботодавців, ЗМІ тощо. За зростанням, чи навпаки, — зменшенням кількості утворених чи легалізованих через Міністерство юстиції об’єднань громадян, інших громадських формувань оцінюють загальний стан формування вітчизняного громадянського суспільства.
Формувати публічну політику та управління, які б були максимально наближені до інтересів та потреб людей, можливо за допомогою різних механізмів.

9 травня 2011 року набрав чинності Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі — закон), метою якого є забезпечення прозорості та відкритості, створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
З початку дії закону органи виконавчої влади проводять істотну роботу щодо організаційного забезпечення доступу до публічної інформації: систематично оприлюднюється та надається інформація про свою діяльність та прийняті рішення; ведеться облік документів, що знаходяться у їхньому володінні та запитів на інформацію; облаштовані спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями; розроблені форми та порядок подання запитів на інформацію; приділяється значна увага активній інформаційно-роз’яснювальній роботі серед населення про їх права, передбачені законодавством. 

Високий рівень громадянського залучення характерний для всіх країн євроспільноти. Демократичні критерії вимагають, щоб держава гарантувала всім громадянам рівні можливості для участі в прийнятті політичних рішень на різних рівнях — національному, регіональному та місцевому. Йдеться не лише про вибори. Кращого врядування, ефективної прозорої політики жителі об’єднаної Європи досягають завдяки запровадженню громадських консультацій та з допомогою різних комунікативних засобів.  

Для нашої країни надзвичайно актуальним залишається питання раціонального використання енергоресурсів. На думку експертів, успішне розв’язання цієї надзвичайно важливої проблеми гарантувало б Україні енергетичну, а отже, й національну безпеку. Адже не перший рік у країні спостерігається складна ситуація в енергетичній галузі, пов’язана з постачанням енергоносіїв і платою за їх споживання. Вона не найкраще впливає на економічний та соціальний «настрій» держави та її громадян.  

Як повідомив кореспонденту «УК» голова Ради підприємців при Кабміні, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, 19 листопада буде введено заборону на продаж пшениці за кордон.  За його даними, таке рішення прийнято  минулої п’ятниці  під час наради Мінагропроду із зернотрейдерами.