Рибній галузі в Україні явно не щастило. Протягом останніх двадцяти років вона була для уряду, як валіза без ручки. Центральний орган, який мав управляти всіма процесами та сприяти розвитку рибної промисловості, постійно реорганізовували, то піднімаючи, то понижуючи в статусі. Спершу це було міністерство, потім держкомітет, далі —департамент, що входив до складу Міністерства АПК, потім знову держкомітет. Це в свою чергу не могло не позначитися на роботі галузі загалом. Як наслідок, виробництво риби легальними підприємствами скорочувалося, натомість зростав вилов тіньовими структурами. Дійшло до того, що, за даними експертів, на одну тонну риби, виловлену артілями та рибпідприємствами, припадало майже три тонни продукції, «вичерпаної» з внутрішніх водойм браконьєрами.   

З прийняттям Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» розпочався новий етап національної пенсійної реформи. Цей закон передбачає проведення необхідних і довгострокових реформувань, які спрямовані на зменшення нерівності в розмірах пенсій, повинні стимулювати людей до економічної активності та продовження трудового періоду життя. Мета заходів — не скорочення обсягу пенсійних видатків (у номінальному виразі вони неминуче зростатимуть). Завдання полягає у перерозподілі обмежених фінансових ресурсів від «молодих» пенсіонерів зі значним потенціалом працездатності на користь старших поколінь людей, які загалом жили і працювали у значно гірших та важчих умовах.  

Понад гектар прибережної зони Чорного моря загальною вартістю понад 17 мільйонів гривень повернули одеській громаді за результатами восьми позовів прокуратури Суворовського району міста Одеси. Торік у липні суд визнав недійсними договори купівлі-продажу та скасував державні акти на право власності на земельні ділянки, розташовані у селі Крижанівка Комінтернівського району. Цього місяця рішення суду було виконане. 

Торік —  попри те, що світові фондові індекси зростали, —  національні індикатори ринку цінних паперів стали аутсайдерами, втративши 35% вартості. Акції вітчизняних підприємств, у які вкладають кошти інституціональні інвестори, зокрема і недержавні пенсійні фонди (НПФ), істотно подешевшали. Середня дохідність НПФ за 2012 рік становить 8,2% (за винятком дохідності корпоративного фонду НБУ, яка, за даними Нацкомфінпослуг, досягла 6,2%). На фондовий ринок негативно вплинули й податкові новації, зокрема введення акцизу на операції з відчуження цінних паперів. Про невдачі та здобутки вітчизняного ринку недержавних пенсійних фондів розповідає віце-президент компанії з управління активами «КІНТО» Анатолій Федоренко, який був одним із розробників Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення». 

Для Одеси вільна економічна зона (ВЕЗ) — це, крім іншого, ще й певний історичний символ процвітання, що походить від запровадженого ще 1817 року режиму порто-франко, який сприяв тодішньому піднесенню міста. Втім, навіть згадуючи славні діяння градоначальника графа Ланжерона, нинішні апологети вільної зони, звісно ж, роблять акцент на її суто економічних перевагах, як-то залучення інвестицій та створення точок зростання для всієї економіки країни. 

Напередодні свята Великої Перемоги актуальною темою у царині пенсійного забезпечення, безперечно, є виплати ветеранам та інвалідам війни. 

Торік представники Міністерства охорони здоров’я кілька разів побували в Донецькій області, де проінспектували організацію надання медичної допомоги в місцевих центрах первинної медично-санітарної допомоги. Загалом донеччани отримали високу оцінку проведеній роботі. Зокрема схвалення отримав підхід до створення нової моделі надання населенню медичної допомоги. А завдяки чому вдалося досягти істотних зрушень, розповідає заступник голови Донецької облдержадміністрації — начальник управління охорони здоров’я Олена ПЕТРЯЄВА. 

Журналісти «Урядового кур’єра» поспілкувалися з пенсіонерами й працівниками обласних відділень Пенсійного фонду і діляться спостереженнями та пропозиціями. 

Майже 90% старшокласників, за даними опитувань, по закінченні школи прагнуть вступити до вишів. Значно менше випускників шкіл, які хотіли б стати токарями, електрозварниками, столярами тощо. Хоч на сучасному ринку праці якраз такі спеціальності й мають неабиякий попит: як можна, приміром, уявити будівництво без штукатура, лицювальника-плиточника чи виготовлення тістечок без кондитера?
Аби продемонструвати, яких насправді потрібних і цікавих професій навчають в училищах, управління професійної освіти департаменту освіти і науки КМДА влаштувало вже традиційний «Ярмарок професій». 

Визначальна риса арт-центру, яким керує Леонора Янко, — підтримка молодих митців. Останнім часом часто доводиться пройти життєвий серпантин, так само звивистий, як і сходи в галереї «Я.Гретера», аби дістатися найвищого поверху. Про перспективи сходження талановитих і відважних на мистецький олімп дізнавайтеся далі.