Недавня робоча поїздка на Сумщину першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького стала однією з точок відліку в реалізації земельної реформи у регіоні, своєрідною звіркою соціальних і господарських годинників, завдяки чому напрацьовано алгоритм подальших спільних дій на найближчі роки. А основою стало підписання тристороннього меморандуму про співпрацю між Сумською ОДА, галузевим міністерством та Всеукраїнською асоціацією громад. Цей документ визначає основні вектори діяльності, аби земельна реформа набирала обертів, слугувала економічним інструментом для територіальних громад, їх подальшого зміцнення і розвитку.

На Всеукраїнському форумі «Україна 30. Децентралізація», що проходив наприкінці минулого місяця, пілотні проєкти з розроблення комплексних планів просторового розвитку Роганської та Пісочинської громад Харківського району Харківської області, які реалізують за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку АГРО, викликали велику зацікавленість учасників зібрання під час їх презентації. Ця робота громад отримала позитивну оцінку експертів і керівництва держави.

На Полтавщині ліс здавна використовували в агротехнологіях для оздоровлення довкілля й підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Із літератури дізнаємося, що активно лісовідновленням та створенням полезахисних лісонасаджень і лісосмуг в області переймалися на початку XIX століття. Зокрема 1809 року лісосмуги навколо свого хутора власним коштом посадив миргородський поміщик, обдарований агроном і історик Василь Ломиковський, який першим у Російській імперії впровадив «деревопільне» господарство. Він стверджував, що воно найвигідніше й близьке до природи як система землеробства і в поєднанні з високою агротехнікою забезпечує, особливо в посушливі роки, вищі врожаї, ніж посіви на відкритих полях. Саме завдяки його дослідам Полтавщину називають колискою полезахисного лісорозведення.

Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулася нарада з питань протидії домашньому насильству. Проблема ця доволі поширена в нашому суспільстві й потребує уваги на найвищому державному рівні. Участь у зібранні взяла перша леді України Олена Зеленська. Вона розповіла, чого вдалося досягти за останні роки в напрямі боротьби з цим ганебним явищем і на чому варто зосередити сили тепер і в перспективі.

В Україні понад 80% житлового фонду морально застаріли та перевищили всі терміни експлуатації. Доволі часто ці будинки перебувають в аварійному стані, проте в них живуть люди. Питання реновації старих будинків давнє. Воно не обмежується лише Києвом: за даними Держстату, площа такого житла становить понад 4,33 мільйона кв. м у всій країні.

Жоден національний стадіон, де відбувалося дійство закриття Олімпійських ігор, мабуть, не бачив такої сумної картини, як у Токіо. Вистава вражала вишуканістю, режисерськими ходами й задумками, а також майстерним їх виконанням акторів. Але споглядати за цим було нікому, адже і змагання, і закриття ігор відбувалися з порожніми трибунами. І це один з тих небагатьох випадків, коли телеглядачам справді пощастило мати візуальну перевагу.

Днями головний санітарний лікар області Роман Сафонов повідомив журналістів: «У мене дві новини — погана й добра. 6 серпня молекулярно-генетичне дослідження визначило: із 16 зразків тестів 11 мутованих, які відповідають основним характеристикам штаму «Дельта». Це, зрозуміло, погано. Але добра новина в тому, що всі наявні в Україні та області вакцини ефективні проти мутованого вірусу, тобто захищають від важкого перебігу захворювання».

Історія спорту на Закарпатті від «А» до «Я» — таке гасло виставки, що проходить у великому залі Закарпатського музею народної архітектури та побуту в Ужгороді. Її відвідав кореспондент «Урядового кур’єра» і зробив відкриття для себе щодо учасників нинішніх Олімпійських ігор у Токіо.

Харківський Інститут загальної і невідкладної хірургії ім. В.Т.Зайцева НАМН України відомий далеко за межами нашої держави. Він один із провідних центрів високоспеціалізованої медичної допомоги, де щороку виконують понад 6 тисяч операцій. Розповідаючи про роботу науково-клінічних підрозділів, тут обов’язково згадують учителів, які вчилися в Олександра Шалімова, підкреслюючи повагу і до великого хірурга, і до тих принципів, які він сповідував.