Поліпшення ділового клімату, знищення невиправданого тиску на бізнес, зміцнення економіки й досягнення зростання ВВП на рівні 5—7% вже за два-три роки — найважливіші завдання уряду. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не втомлювався пояснювати міністрам, що сильна економіка дасть змогу нарешті досягти добробуту громадян і посилення позицій України в світі. 

За підсумком 2016 року зростання реального ВВП становило 2,3%, а в січні — вересні 2017-го в умовах збереження макроекономічної стабільності, зокрема цінової та валютної, відзначено позитивну динаміку розвитку більшості видів економічної діяльності. Так, обіг роздрібної торгівлі зріс на 8,8% та оптовий товарооборот — на 1,5%; вантажо- і пасажирообіг — на 8,1 і 8% відповідно. 

Х Міжнародний інвестиційний форум «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток», який нещодавно відбувся у Новій Каховці Херсонської області, прийняв рекордну кількість гостей та учасників — 750. Серед них були делегати від іноземних торгових представництв і великих компаній, інвестори і бізнесмени, дипломати і державні посадовці, представники міжнародних організацій країн — членів ЄС. 

У селах Мельниківці, Ометинці й Червоному разом понад півтори тисячі жителів. Ця найменша в країні сільська ОТГ розташована у вінницькій глибинці, на значній відстані від районного та обласного центрів. Якщо десь нині нарікають на проблеми, то в ній згуртувалися і крок за кроком будують свою дорогу до добробуту. Фундамент для розвитку — земля, до глибин історична, що пахне хлібом і молоком. Саме відповідальність за малу батьківщину дає змогу громаді ефективно поєднувати переваги урядової реформи з децентралізації  з благодійністю соціально відповідального бізнесу. Центр обговорення ідей і прийняття рішень — сільська рада, депутати  і члени виконавчого комітету якої працюють у виробничих структурах і закладах соціальної сфери. Це дає добрий результат. 

Колишня жителька Донецька Владислава Козлова, яка у зв’язку з воєнними діями переїхала в Катеринопільський район, що на Черкащині, недовго думала, чим зайнятися на новому місці. Звичайно ж, перукарськими послугами — цю професію набула ще в Донецьку. 

Щодня проходжу повз невеличке приміщення, в якому не змовкають швейні машинки: дві усміхнені жінки, Ольга Чепурко та Лілія Косік, тут постійно за роботою. «Це справжні майстрині: подивіться, як уміло дали друге життя моєму костюму, що вже став замалим, — новий сьогодні дуже дорогий. Навіть порадили, яку тканину докупити і де вона дешевша» — поділилася одна з клієнток. 

 Хмельницький міський голова Олександр Симчишин повідомив про припинення викладання російської мови у школах міста. Відтепер у Хмельницькому, заявив чиновник, не буде жодної школи і класу, де б вивчали російську мову. «Далі ми беремося за факультативи. Прошу розуміння й підтримки, бо одномоментно виправити ситуацію неможливо», — сказав пан Симчишин.

Збільшити державну підтримку сільгоспвиробників на 2 мільярди гривень пропонують депутати за рахунок додаткових надходжень до держбюджету. Таку пропозицію озвучив народний депутат України президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко під час нещодавнього засідання Комітету з аграрної політики та земельних відносин Верхов­ної Ради, на якому розглядали проекту закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Ці додаткові надходження планують отримати за рахунок виведення з тіньового обігу сільськогосподарських земель, які перебувають в обробітку, але з яких не сплачують податків. Таких земель в Україні майже 8 мільйонів гектарів. 

Шоста рада регіонального розвитку відбувалася не в Адміністрації Президента, а в стінах Міжнародного виставкового центру. Президент Петро Порошенко відкривав її доволі невтішним прогнозом: «Війна на Донбасі ще дуже далека від завершення, хоч ми маємо світло в кінці тунелю». 

На гербі Луганщини не випадково зображено коня: в області працюють аж чотири кінні заводи. Усі вони державні, всім майже двісті років. А комплекс будівель Деркульського конезаводу — пам’ятка архітектури ХVІІІ століття. Тут є унікальний манеж для тренувань молодих коней, побудований в 1897 році в японському стилі, головна тренерська стайня з особливою акустикою. Щоправда, нині, коли підприємство святкує 250-річний ювілей, тут утримують усього 160 коней, але немає жодного тренера і жокея. «Якщо так займатимемося кіньми, фори Європі вони не дадуть», — вважає начкон підприємства Павло Бруско. Начкон — це назва головного зоотехніка з конярства, так би мовити, данина традиціям.