Якось вразила картинка, котра зненацька потрапила на очі: щасливі споживачі дякують Всевишньому за хліб, а стомлений комбайнер відповідає: «Будь ласка!» Чернігівські аграрії, знаючи, що зерновими приростає добробут краю, працюють на урожай фактично цілорічно. Нинішній збиральний сезон ще триває, та попередні результати свідчать, що жителі області будуть із хлібом, оскільки середня урожайність зернових краща, ніж торік, і становить 50 центнерів з гектара. На 4 тисячі тонн більше торішнього зібрано гречки, непоганий урожай проса. Порадували також обсяги зібраного зерна соняшнику та сої.

Наступний етап — якнайкраще розпорядитися вирощеним, у тому числі зберегти зерно в належних умовах. Про це наша розмова з виконуючим обов’язки директора департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Олегом КРАПИВНИМ. 

Укотре беру 11 клас і вкотре від батьків і дітей чую одні й ті самі питання, які залишаються без відповідей. Перше і найголовніше: чому результати ЗНО з певних навчальних предметів зараховують як результати державної підсумкової атестації в школі? Таку практику було започатковано 2007/2008 навчального року. Однак тоді, на відміну від нинішніх випускників, учні мали змогу не погодитися з оцінкою за дванадцятибальною шкалою, виставленою за тест з української мови, хоч у тесті були питання і з літератури. Аналогічне було і з іншими навчальними предметами. Інші ж у письмовій формі просили зарахувати результати ЗНО як результати ДПА. Саме того навчального року вчителі-предметники зітхнули з полегшенням: уперше їм не треба було перевіряти стоси переказів, вислуховувати відповіді випускників. Проте вже за рік ЗНО і ДПА в школі повністю розмежували, мотивуючи це тим, що школа не повинна мати ніякого стосунку до УЦОЯО, отже вчителі-предметники знову почали проводити звичні ДПА, результати яких фіксували в додатку до атестата. 

«З такими лісниками природоохоронці точно будуть дружити, а не ворогувати», — заявили екоактивісти після ознайомлення з роботою Тетерівського лісгоспу на Київщині зі створення охоронних зон навколо гнізд рідкісних птахів. У цій держустанові до живої природи ставляться з повагою давно, а от іншим лісопідприємствам доведеться гуманізувати свою роботу, якщо не з доброї волі, то з примусу. 

Цієї середи Прем’єр-міністр Володимир Гройсман виніс на розгляд присутніх три теми: підвищення соціальних стандартів на 10% з 1 грудня, правила формування рахунків за житлово-комунальні послуги для громадян і фінансовий бік реформи охорони здоров’я. 

Конгрес  Союзу європейських  футбольних асоціацій УЄФА у вересні надав Києву право приймати фінал Ліги чемпіонів 2018 року. Ідеться одразу про два поєдинки — матчі найкращих чоловічих і жіночих клубних команд Європи. Чоловічий прийме НСК «Олімпійський», а жіночий — стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського. У листопаді символічний вимпел УЄФА Київському міському голові передав президент цієї організації Александер Чеферін. 

Міграційні процеси — один із найбільших світових викликів сьогодення — актуальні й для  нашої держави. Словосполучення «трудова міграція» ми найчастіше пов’язуємо з державами-сусідами.  Не секрет, що умови працевлаштування, з якими доводиться  зіштовхуватися українцям  на чужих теренах, різні. Та навіть ті, хто прямує до благополучної Польщі, ризикують бути ошуканими. Водночас і в сусідній  країні є розуміння необхідності легалізації трудових мігрантів з України та захисту їхніх прав. Про це йшлося на круглому столі «Міграційні процеси: Україна — Польща», організованому Всеукраїнською асоціацією компаній з міжнародного працевлаштування, який відбувся нещодавно в Укрінформі. 

Кількість ріелторів в Україні поступово і неухильно зменшується. Так, приміром, у Києві за останні три роки їх стало вдвічі менше — у столиці працює 150 агенцій нерухомості з чотирма тисячами фахівців із нерухомості. Керівники різних галузевих асоціацій твердять, що ця професія стала практично вимирати, а люди шукають можливостей для купівлі-продажу квартир чи будинків на різних сайтах без посередництва ріелторів.

Справді, останнім часом такі ресурси надто популярні у населення. Проте, продаючи або купуючи житло без посередників, можна потрапити в халепу: знайдуться не виписані особи, житло може бути заставним у банку тощо. 

Професійне, а почасти й життєве кредо військових хірургів — не зашкодити. Їхня робота — особлива філософія. Від уміння фахівця блискавично приймати рішення і правильно використовувати золоту годину залежить, чи виживе поранений, чи вдасться зберегти його від каліцтва. Кожне врятоване життя для хірурга — це власна перемога. Особливо тоді, коли інакше як дивом ситуацію й назвати не можна.

Чи були готові хірурги до надання медичної допомоги у перші дні неоголошеної війни на сході країни? Чи достатньо було на той час фахівців і чи вистачало медикаментів та обладнання, щоб оперативно і кваліфіковано надавати необхідну поміч пораненим бійцям? Цим «УК» поцікавився у провідного хірурга Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (ГВКГ) полковника медичної служби Ростислава ГИБАЛА. 

Чотири операції та 12 хіміотерапій уже пережив 20-річний Іван Богов. Торік йому встановили страшний діагноз — остеосаркома. Моторошно від того, що в житті хлопця головну роль стали відігравати виснажливі дослідження, біль, прикутість до ліжка. Однак Ваня жодної хвилини не гаяв, навпаки ще більше став цінувати кожний прожитий день. Він сподівається на одужання. 

Хто з нас не відає про мольфарів — карпатських чаклунів, знахарів, ворожбитів. Їхній світ — таємничий, незвіданий, поєднує світле й темне. На колір, сутність і справи гуцульських магів, що, з одного боку, наповнені світлом, а з другого — тьмяністю, неяскравістю, звернула увагу тернополянка Оксана Грицай, викладач відділення дизайну Галицького коледжу ім. В. Чорновола. І вирішила створити колекцію одягу, щоправда, суто жіночого. Тож назвала її «Мольфарка».