Січень — місяць велелюдних Різдвяних свят. Хоч як це сумно, та не всі українські сім’ї зберуться у ці дні за святковим столом з веселим настроєм у повному складі, не в одній домівці проллється гірка сльоза пам’яті… Та й прийдешній рік червоної Мавпи — тварини з непередбачуваною поведінкою — нічого доброго нам не віщує. В народі вже побутує побажання: «Хай червона Мавпа принесе до хати щастя і добробут — тільки не гранату!» 

«Правдиві свідчення: від Революції гідності до сьогодення» — з такою назвою мандрівна виставка робіт українських митців знайомить людство із нинішньою Україною. На початку цього місяця експозиція зупинилася в Національному музеї історії, де автор ідеї Наталія Мусієнко представила ще і свою книжку «Мистецтво Майдану». 

Ситуацію, яка склалася з українською мовою в українських(!) школах Києва, інакше як тихою диверсією у стилі Дмитра Табачника назвати не можна. Ніколи не думала, що стану людиною, яка говоритиме: «Ось у радянські часи такого не було!» Але кажу абсолютно відповідально: такої відвертої тотальної русифікації українських шкіл у столиці, як нині, у школах періоду мого дитинства не пригадую.

Цього року мої діти, які (так склалися життєві обставини) досі навчалися в іншій країні, пішли до однієї зі столичних шкіл. Не до гімназії й не до ліцею, а звичайної школи у центрі міста з поглибленим вивченням англійської мови. Після кількох тижнів навчання стало зрозуміло, що мої українськомовні діти виявилися представниками нацменшини в українській школі. Бо частину предметів у ній учителі без будь-яких докорів сумління читають російською мовою! Спілкування вчителів із дітьми на уроках і під час перерв — виключно російською. А коли я сама почула, як класні керівниці обох моїх дітей ведуть батьківські збори російською мовою, мені стало погано. 

Відповідно до статті 26 Закону України “Про державну службу”  

 Відповідно до статті 26 Закону України “Про державну службу”: 

Пересічних громадян, здавалося б далеких від політики та економіки, завжди турбують питання курсу нацвалюти до долара чи євро. Особливо напередодні року прийдешнього. Тож як виживатиме фінансово-банківська система 2016-го?

Економіка України наступного року ще буде доволі слабкою. Суттєвої різниці між прогнозами зростання ВВП на 1—3% немає. Приміром, був спад 12%, а стане 10%. Проте світло в кінці тунелю все-таки є. Аналітики зазначають, що економіка починає стабілізуватися, що позначиться і на курсі нацвалюти. 

Двадцятихвилинна доповідь-вступ, відповіді на запитання для приблизно півсотні представників ЗМІ, які розмістилися на приставних стільцях у холі, що розділяє прес-центр уряду та вхід до зали, де відбуваються щотижневі засідання Кабміну. Прес-конференція Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка нагадувала технічний аналіз виконаної роботи за рік, що минає. За годину й десять хвилин сенсаційний заяв не пролунало — озвучували лише кошторисні показники на наступний рік, стратегічні цілі та кілька «провальних» пунктів у роботі. Однак відповідальність за це було покладено на плечі народних обранців, що не усвідомлювали реальність і наполегливо у 2015-му відхиляли у Верховній Раді урядові ініціативи. Із представленого до уваги парламентаріям цього року ухвалено 35%. У 2016-му Арсеній Яценюк сподівається перекрити прогалини формулою «90% на 10%». І нині про його відставку не йдеться.

Свято не таке вже й веселе, коли у гаманці порожньо. Сперечатися з цим напевно не буде ніхто. А тим паче пенсіонери, які мають невеликі статки. Торік тим із них, чиї виплатні дні припали на перші числа місяця, у січні довелося чекати, доки минуть Новий рік і Різдво, аби отримати свої гроші. Адже на свята поштові та банківські відділення зазвичай закриті, бо їхні працівники також хочуть посвяткувати й відпочити.

Проте 24 грудня цього року органи влади зробили таким пенсіонерам невеличкий подарунок під ялинку — Верховна Рада ухвалила Закон №915-VІІІ «Про внесення змін до додатків №3 та №7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», а Кабінет Міністрів постанову №1081 «Про внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України на 2015 рік». 

Присмак свята може зіпсувати сурогатний алкоголь, виробники якого цими днями намагаються максимально урізноманітнити свій асортимент. Серед вилученого податковою міліцією нелегального товару поряд з дешевою горілкою є підробки під елітні бренди. 

На Дністровській ГАЕС, яку зводять у Сокирянському районі на Буковині, розпочато пускові операції на третьому гідроагрегаті потужністю 324 МВт. Поки що він працює на третину обертів у режимі синхронізації роботи з двома агрегатами, що вже виробляють електроенергію і забезпечують виконання основного завдання станції: акумулювати в нічний час електроенергію для виробництва її під час пікових навантажень, що дає змогу об’єднаній енергосистемі України працювати стабільно й надійно.

Введення у промислову експлуатацію відбудеться наступного року. До слова, турбінам агрегатів, за давньою традицією, гідроенергетики надають жіночі імена. Тож до «Слави» та «Вікторії» приєдналася «Надія».