З нагоди відзначення в Україні Міжнародного дня людей з особливими потребами Президент Петро Порошенко провів зустріч із представниками цього громадського руху. Днем пізніше він підписав указ, спрямований на посилення діяльності щодо забезпечення прав відповідної категорії людей. 

День виявився сірим-сірісіньким, немов насуплене небо, яке низько зависло над принишклим Приазовським степом. Скинула листя і стала темно-сірою навіть «зеленка» — посадка, в якій тепер важко замаскувати техніку і озброєння. На похмурому тлі видніється хіба що синьо-жовтий прапор біля одного з бліндажів на позиції 23-го мотопіхотного батальйону ЗСУ. Втім, якщо уважно придивитися, за найближчим бруствером у далині також видніються кольори державного прапора: у вибалках жовтіє висохла трава, а поряд синіє широка в цьому місці річка Кальміус. Нічого дивного, адже там за якихось півкілометра звідси — також Україна. Але з тієї тимчасово окупованої нашої території на нас зараз дивляться не тільки у біноклі, а й крізь приціли зброї. І нерідко порушують умови хиткого перемир’я і водночас тривожну тишу переднього краю. Якраз перед нашим приїздом сюди по позиціях з того боку річки вели неприцільний кулеметний вогонь. 

Децентралізація управління, розпочата в нашій країні, вимагає нового стилю відносин між територіальною державною владою і  органами місцевого самоврядування, що також реформуються. Тому вітчизняний уряд вдається до подальших кроків на цьому шляху, які передбачають внесення змін до Основного Закону в площині розділення повноважень чинних нині місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад.ф 

Такої прискіпливої уваги громадськості, якою вона оточила буковинських лісівників, не знає, певно, жодне профільне управління країни. Кабмін навіть вимушений був призначити тотальну перевірку діяльності місцевих лісгоспів, щоб з’ясувати, чи правду кажуть активісти, що на Буковині лисі гори, а ліс мало не весь прямує за кордон.

Результати роботи численного контролерського десанту, до якого увійшли й столичні правоохоронці, офіційно засвідчили: галузеві підприємства краю ведуть лісове господарство на високому рівні. «Хочете побачити взірцеві лісосіки і насадження молодого лісу, їдьте у Чернівці», — каже Василь Парпан, директор Українського НДІ гірського лісівництва, що в Івано-Франківську. 

За непростого сьогодення хочеться чути новину, яка зцілює. Тож кажу приятелеві, що в селі Четвертинівка місцеве господарство виорало городи людям по 4 гривні за сотку. Він аж рота відкрив від здивування, бо в його рідному селі, де не стало агроформування, орють по 17 гривень за сотку. Та ще й клопіт трактора впіймати.

Там, де громада зберегла господарство, люди ніби добріші, а в селянах бачать не лише робочі руки. Зокрема заслужений працівник сільського господарства, директор СТОВ імені Богдана Хмельницького Сергій Ровишин знає кожного односельчанина по імені, знає, як хто живе. І йому зовсім не байдуже, що кажуть про його рідне село. 

Правду кажуть: істинному таланту тісно в межах однієї професії. Українського нейрофізіолога Олега Кришталя вважали за честь запросити працювати найавторитетніші наукові установи світу. Цього року наукова спільнота відзначала дві ювілейні дати: 70-річчя Олега Олександровича та 30-річчя його відкриття рецептора протонів — одного з найважливіших механізмів нервової системи. Крім науки, науковцю не забракло часу й натхнення написати два романи: «Гомункулус» і «До співу птахів».

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Хто служить Богові, той служить народові

Зігріта Україною

Грізна правда «Правого діла» 

Разом із сонцем, яке вкрали насуплені хмари, нині у тисяч українців зникло бажання викладатися на повну — на роботі, під час навчання. «Вискочити з колії» не допомагає вже ні міцний чай, ні ароматна кава, ні пательня смаженої за особливим рецептом картоплі, з’їдена наприкінці дня із друзями. Осіння, яка плавно перейшла в зимову, депресія! 

 Судова реформа стала найгарячішою темою не тільки для громадян, яким набридло платити хабарі суддям, а й для політиків. Оскільки частина з них звикла вирішувати власні питання за допомогою нашого «незалежного» правосуддя. А враховуючи те, що законопроект, яким передбачено внесення змін до Конституції у частині правосуддя, стосується і функцій прокуратури, навколо нього вже розгорілися гарячі суперечки.

Наш часопис повертається до теми розв’язання проблеми валютних позичальників, які свого часу брали гроші у доларах чи євро на купівлю житла. Закон №1558-1 «Про реструктуризацію валютних кредитів», після ухвалення якого у третьому читанні аплодували активісти «Кредитного майдану» та були шоковані керівники фінустанов, збирає пил під сукном. Що ж відбувається? Для позичальників цей документ робив багато благ. Так, перерахування позик у гривні за курсом на день підписання договору, часткове вигідне списання боргів тощо. Для банкірів це означало початок великих проблем, якщо не сказати більше — колапс фінансової системи. В Україні чинний так званий мораторій на вилучення іпотечного житла для боржників, для яких воно є єдиним або (та) соціальним. Проте, як зазначають правозахисники, часто він не діє. Так, деякі банки продають іпотечні валютні борги своїх  не дуже багатих клієнтів колекторським компаніям, які вибивають кошти або забирають житло.