Позитивні підсумки політичних рішень минулого літа керівництво нашої держави підбило першими днями осені. Це розширене засідання уряду Президент Петро Порошенко проводив не без підстав. Він означив міністрам і керівникам коаліційних політичних сил такі перемоги влади, як досягнення домовленостей з реструктуризації частини зовнішнього боргу, ухвалення в першому читанні змін до Конституції в частині децентралізації, а потім вказав на головні загрози, які можуть виникнути після проведення місцевих виборів. До жовтня завадити розвитку країни може й безвідповідальне ставлення влади до своїх прямих обов’язків. 

Наступного пленарного тижня Верховна Рада повинна підтримати пакет документів, які б юридично затвердили відтермінування сплати нашою країною частини зовнішнього боргу, а уряд має працювати на незворотність макроекономічної стабілізації в державі, аби у жовтні по закінченні роботи місії МВФ головний кредитор нашої країни погодив на засіданні Ради директорів надання нам чергового траншу фінансової допомоги 1,7 мільярда доларів. 

Щоб унеможливити й запобігти корупції у сфері управління військовим майном і забезпечення житлом військовослужбовців, за рішенням міністра оборони в березні 2015 року було розпочато проект із впровадження у Збройних силах України  інформаційної системи на базі програмних рішень SAP ERP (Enterprise Resourse Planning — планування (управління) ресурсами підприємства). Її підготовку провели у рекордно стислі терміни. Отже, 3 вересня за результатами державних випробувань підсистеми «Майно» та «Житло» взято на озброєння  відповідно до наказу міністра оборони.

За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у серпні 2015 року порівняно з липнем становив 99,2%, за період січень - серпень 2015 року – 138,2%. За період січень 1998 року – серпень 2015 року – 898,0%. 

Місяць тому в Миколаєві загинув підліток. Ще один — нещодавно. Місце злочину та нещасних випадків — шахта ліфта недобудованого будинку на проспекті Героїв Сталінграда, 11. Підлітки цей будинок називають «занедбаним», про нього розповідають друзям, ті передають інформацію ланцюжком. Суть її в тому, що саме тут можна піднятися без проблем на дев’ятий поверх, посидіти на даху, пострибати через отвори в залізобетонних плитах, погратися у хлоп’ячі ігри, попити коли, поспілкуватися, довести собі й усім: «я пацан!»

Ці екстремальні пориви, на жаль, інколи призводять до трагічних наслідків. 26 липня в шахту ліфта недобудованого будинку впав 15-річний хлопець, його життя врятувати не вдалося, від травм він помер у лікарні. Обставини трагедії досі з’ясовують правоохоронці. У серпні трагедія трапилася з 16-річним.

Наприкінці серпня Нацбанк представив експертному співтовариству проект Стратегії монетарної політики на 2016—2020 рр. Цей крок фінансового регулятора заслуговує позитивної оцінки, оскільки є спробою по-новому в широкому колі експертів обговорити дуже важливий документ, що може вплинути на економічний розвиток країни найближчими роками. 

Щороку 50 тисяч українців підкошує інфаркт. Торік у 110 тисяч наших співвітчизників стався інсульт. Помирає приблизно третина перших і половина — других. Ще 30% тих, хто після інсульту вижив, стають інвалідами. Масштаби вражають ще більше, якщо уявити, що 50 тисяч людей — це населення таких міст, як Охтирка чи Білгород-Дністровський. Отже, щороку від інсульту вимирає один умовний районний центр. За рівнем серцево-судинних хвороб Україна — лідер у Європі. Головний кардіохірург МОЗ Костянтин Руденко повідомив «УК», що разом із колегами понад рік впроваджує проект «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф», і розповів, як українці самі гублять свої серця, як змінити ситуацію та чому її неможливо виправити лише таблетками й операціями.

Інтерв’ю з Костянтином Володимировичем проводили в кілька етапів. Почали розмову в його кабінеті в інституті Амосова, закінчували вже телефоном: зустріч довелося перервати, бо кардіохірургові треба було оперувати чотиримісячну дівчинку з важкою серцевою вадою. 

 Українські банки, покликані надавати якісні професійні послуги, дивують щодня дедалі більше. Правду кажучи, інколи не розумієш, кого їхні керівники задля великої економії коштів беруть на роботу. Ось реальний приклад з мого життя.

У мене в одному з банків багато років була комірчина для зберігання коштовних речей. Це дуже потрібно, особливо в наш непростий час, коли люди гуляють зі зброєю вулицями міст й інколи її небезпечно використовують. Та й квартирних крадіїв, як кажуть, побільшало в 3—4 рази порівняно з мирними часами.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну службу» постановляю:

До початку навчального року українські школярі отримали підручники з усіх предметів, лише учні 4-х і 7-х класів поки що чекають на нові. Їх діти отримають безплатно. У Міністерстві освіти і науки оперативно розв’язують проблему забезпечення шкіл підручниками для відповідних класів, адже це майже 300 тисяч школярів у всій Україні. До речі, цього року вперше конкурс підручників відбувався прозоро — кожен учитель міг онлайн проголосувати за ту чи іншу книжку. 

Улюблена робота і гідна зарплата — мрія чи не кожного українця працездатного віку. Проте реалії, на жаль, такі, що через економічну кризу й фінансову нестабільність нині люди масово втрачають роботу. А сумна статистика свідчить, що на пошуки нового місця, куди докласти працю голів та рук своїх, в середньому витрачається півроку, а то й більше. Звісно, якось прожити цей час можна, отримуючи від держави допомогу у зв’язку з безробіттям. Але сам статус безробітного боляче б’є по самоповазі й гідності людини. А також втрачаються знання та навички.