• Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Поневіряння гуманітарної допомоги

    Батько 14 дітей голова фермерського господарства «Маленький оазис» із Гощанського району Олег Поліщук зайшов на корпункт «УК» не на жарт схвильованим: «Чому в нашій державі права рука не знає, що робить ліва?» І пояснив: коли старша донька із зятем були в Німеччині, там зголосилися допомагати українцям. Але зауважили: гуманітарні вантажі мають потрапити безпосередньо до тих, хто їх потребує. Бо не хотіли мати справу з українськими чиновниками. А ось довіра до великої родини Поліщуків, яка добре знає ціну окрайця хліба, у німецьких сім’ях є. 

  • Роман КИРЕЙ

    Зерно впізнають за колосом, а Черкаський хор — за голосом

    Виколисаний на землі Богдана Хмельницького і Тараса Шевченка, Семена Гулака-Артемовського та Кирила Стеценка Черкаський державний академічний заслужений народний хор увібрав у себе мелодику, дух і слово українського пісенного мистецтва і підняв його на найвищі вершини. Відомий він не лише своєрідною манерою виконання та багатющим репертуаром, а й знаменитими виконавцями і керівниками. 

  • Чому країні потрібні антропологи

    Наприкінці минулого року в «УК» вже порушували важливе питання — скорочення спеціальності «етнологія» (у західній традиції — соціокультурна антропологія) у вишах. У матеріалі професора Валентини Борисенко йшлося про згортання викладання цього предмета в багатьох закладах вищої освіти, що призведе до припинення підготовки професійних кадрів етнологів.

  • Володимир Ортинський: «Заперечую проти вживання словосполучення «класичний університет» як терміна в законодавстві»

    Наприкінці минулого року було ухвалено проект Концепції вдосконалення правничої (юридичної) освіти. У документі закладено поняття класичного університету — тільки цим вишам надаватимуть право готувати студентів-юристів. Із запитанням щодо коректності такого підходу «УК» звернувся до директора Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка» професора Володимира ОРТИНСЬКОГО. 

  • Павло КУЩ

    «Карателі?» Значить, є за що карати!

    Сонце повільно сховалося за похмурий терикон, і довкола відразу помітно посіріло й потемніло. Та всі присутні на терміновому зібранні й без того були кольору подовжніх смуг на їхніх тілах. Тобто аж чорними від горя і жалоби. Траурний настрій польових командирів та інших лідерів колорадських жуків зрозуміти можна. Частину захопленого й контрольованого ними картопляного поля вони вигризли вже майже повністю. Он довкола тільки сухі й пожовтілі цурпалки стирчать замість донедавна свіжих, зелених і розкішних кущів картоплі, помідорів, баклажанів тощо. Зголоднівши, вже не перебираючи харчами, пожерли навіть бурякове й гарбузове листя, але закінчилися й ці невибагливі резерви. І тепер їх дуже дратувало, що зовсім неподалік зеленіє апетитна плантація картоплі, але її господарі виявилися непоступливими і навіть близько не підпускали напівголодних шкідників-листоїдів. 

  • Хроніка «пікіруючого зомбувальника»

    Не випадково згадався відомий фільм про льотчиків — учасників попередньої страшної війни. По-перше, тему Другої світової вже понад десятиріччя активно використовує, цинічно інтерпретує і навіть тупо дискредитує російська пропаганда. А, по-друге, антиукраїнські пропагандисти, які бомбардують жителів тимчасово окупованих територій Донбасу жахливими та огидними зразками брехні, нагадують пілотів-камікадзе у глибокому піке. Вони й самі стають жертвами свого творчого кредо. Часто повторювана брехня стає правдою й для них самих. І в неї вірять! Поступово під вплив брехні потрапляють і самі носії добровільного божевілля. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    «Ми й цю кризу витримаємо!»

    Ставлення до вугільної блокади Прем’єр-міністр Володимир Гройсман означив одразу. Він запевнив більше не міністрів, а українців, що ситуацію за будь-яких обставин контролюватимуть, а уряд докладе зусиль, аби сповна забезпечити можливості розвитку промислових підприємств. «Ми й цю кризу витримаємо. Ми знайдемо правильні рішення й методи. 45-мільйонна країна не страждатиме через чиїсь забаганки. Якщо справжні патріоти бажають Україні добра, вони мають зрозуміти, що слід робити в перспективі. Розпочинати блокаду в середині опалювального сезону нечесно передовсім стосовно громадян», — наголосив він. Глава уряду покладається на Верховну Раду, зокрема на ухвалення парламентаріями в другому читанні проекту закону «Про ринок електричної енергії України». Цей документ має допомогти вибудувати публічний європейський ринок електроенергії. 

  • Не треба боятися бути українцями!

    «Нещодавно в нас гостювали школярі з Авдіївки. Психологи й педагоги працювали з дітьми, привчали їх до українських традицій, шанобливого ставлення до рідної мови та культури. Я запитала, чи знають вони, хто такий Тарас Шевченко. Одна з дівчаток і каже: «Да, знаю. Это великий русский поэт». Моєму здивуванню не було меж! Ми маємо навчити цих дітей головного — не боятися бути українцями». Ці слова заступниці начальника управління освіти Рівного і голови міського об’єднання ВУТ «Просвіта» Катерини Сичик й для мене стали холодним душем. 

  • Олег ГРОМОВ

    Під’єднання, що провокує роз’єднання

    Інколи буває, що документ від владних органів ще фактично перебуває у  проекті, проте широкому загалу про це вже відомо і він негативно реагує на нього.  Саме так сталося і з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про збільшення тарифів на нестандартне підключення об’єктів до електромереж наших обл- чи міськенерго майже в 6 разів (№148 від 31.01. 2017 року). За заявами керівників деяких великих підприємств та компаній, приміром «Нової пошти», саме через це вони не мають змоги доводити до кінця свої чималі проекти. Так, вищезгадана фірма мала велике бажання побудувати сонячну електростанцію на 600 кВт. Проте якщо така постанова НКРЕКП буде чинною саме в такому вигляді, як нині (фактично у проекті), то «Нова пошта» відмовиться від її зведення. 

  • Запорука успіху для порту

    Нещодавно в «УК» було опубліковано інтерв’ю з тимчасово виконуючим обов’язки директора державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» Ігорем Ткачуком. У ньому викладено досить дискусійні та неоднозначні факти, які можуть спричинити необ’єктивний погляд суспільства на ситуацію, що склалася в одеському порту. Тут уже тривалий час працюють приватні оператори, які торік об’єдналися в асоціацію стивідорних компаній Одеського морського порту, щоб координувати свої зусилля, спрямовані на створення прозорих та ефективних умов ведення стивідорного бізнесу (перевалка вантажів). Як почесний президент цієї асоціації вважаю за необхідне надати певні роз’яснення з приводу питань, порушених в інтерв’ю з паном Ткачуком.