Кількість нових нормативно-правових актів щороку збільшується. Водночас не всі вони корисні для бізнесу та, на жаль, далеко не всі з них на етапі розроблення погоджуються у Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (Держпідприємництві), тобто проходять своєрідний іспит на доцільність, ефективність, прозорість.

Про те, до чого це призводить, а також про те, на що спрямовує свої зусилля Держпідприємництво, «УК» розповів голова служби Михайло БРОДСЬКИЙ.

…Зізнаюсь: мене дуже здивувала реакція — відсутність найменшого інтересу молодих китайців, котрі снідали за сусіднім столиком, до того, що показували й активно коментували в цей ранковий час на великому телеекрані  готельного ресторану. А транслювали сюжет із процесу судового засідання з обвинувачення якогось високопосадовця у зловживаннях, як пояснили нам згодом, службовим становищем, вимаганні хабарів, протекціонізмі у тендерних закупівлях. Режисер кілька секунд тримав картинку на  «корупціонерові» — чоловікові вже поважного віку, який стояв, низько схиливши голову перед  суддями та присутніми у залі, благаючи пробачення за скоєне.

Для цілей трансфертного ціноутворення Кабінет Міністрів України розпорядженням від 25.12.2013 №1042-р затвердив перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні. До переліку включено 73 держави. Розпорядження опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 03.01.2014 №1.

Нагадаємо, що операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні, відносяться до контрольованих. 

П’ять років тому звістка про вигідний  контракт вітчизняних виробників бронетехніки, зосереджених у Харкові, стала однією з топ-новин багатьох ЗМІ. Пригадується, тоді розповідали  про успішно виконаний заводом імені Малишева попередній «пакистанський» контракт і пророкували таку  долю  «іракському». Це найбільша угода про зброю в історії незалежної України. Окрім 420 БТРів, наша країна зобов’язалася поставити танки і літаки Ан-32 на загальну суму 2,4 мільярда доларів.
Тому не залишилися поза увагою відправлення до Багдада першої, а потім і другої  партії бронемашин та іншої спецтехніки. А ось третя зчинила у пресі  галас. І все тому, що 42 бронетранспортери повернулися з Іраку на Батьківщину, так і не ставши колесами на іракську землю. 

На початку нового року прийнято підбивати підсумки зробленого і вибудовувати плани на майбутнє. В Укрзалізниці саме так і зробили: спочатку підсумували роботу за грудень і за весь 2013 рік, а потім окреслили плани на 2014-й.

Об’єднання зусиль роботодавців і вишів сприятиме усуненню дисбалансу на ринку праці 

Щороку вищі навчальні заклади випускають понад 500 тисяч фахівців. Працевлаштовуються далеко не всі. Тому, за даними Держслужби статистики, рівень безробіття серед молоді вищий, ніж у середньому по країні. Одна з причин такої ситуації — роботодавців не влаштовує підготовка випускників вишів. А студенти в свою чергу, не відчувши реального виробництва, не розуміють, що їх там чекає. Останніми роками проблема загострюється. Техніка і технології стрімко розвиваються. Матеріально-технічна база ВНЗ старіє і не поповнюється. Ніде правди діти: від вимог сьогодення відстає й частина педагогів. Самотужки галузевому міністерству з цією проблемою не впоратися.   

Кажуть, що в одну й ту саму річку не можна зайти двічі. Тож і жителька Богодухівського району Катерина Рєзнік, яка втратила улюблену роботу вчителя через свою інвалідність, навіть не сподівалася, що колись зможе повернутися у шкільний клас. Але це трапилося. Здійснити мрію їй допомогли в Богодухівському районному центрі зайнятості, куди жінка-інвалід завітала минулої осені. Тоді, працюючи касиром у сільській раді і потрапивши під скорочення, вона й звернулася до фахівців центру. 

Уперше фестиваль «Галицька дефіляда» провели торішньої осені, й тоді ж ресторатори домовилися, що стравами галицької кухні можна буде масово ласувати на міському майдані кожної пори року у великі свята, щоб водночас звернути увагу й на народні обряди та звичаї. І ось кілька днів поспіль тривав зимовий кулінарний парад. Звісно, відбувався він під новорічно-різдвяним знаком.

За словами одного із співорганізаторів «Галицької дефіляди», Ігоря Парія, цього разу ресторатори представляли страви на власний розсуд, тож у різних торговельних ятках можна було скуштувати тієї ж самої куті, кров’янки, пирогів (вареників), голубців чи посмакувати узваром. Як на мене, це не так уже й погано. Адже у тернополян і гостей міста з’явилася можливість скласти власну думку, в якому ресторані краще готують.

У середині 2000-х років країни Європейського Союзу докладали чимало зусиль, щоб наблизити стандарти законодавства України до найсучасніших, дати нашій державі рецептури успіху  у сфері забезпечення конституційних прав людини,  допомогти подолати економічну стагнацію.
У рамках українсько-шведського міжурядового проекту з розробки стратегічного плану розвитку лісового сектору України, наприклад,  відбувалися навчальні поїздки групи українських спеціалістів до Польщі та Німеччини. Але здебільшого кращі європейські фахівці вчили наших лісівників у нас.
Серед них був  і відомий у світі фахівець з громадських комунікацій швед Ларс Талерт. Ця людина володіє унікальною здатністю — вмінням вчити PR-фахівців налагоджувати взаєморозуміння великих лісових, водних, енергетичних компаній  із громадськістю. Цю роботу він виконував у трьох десятках країн майже на усіх континентах.