Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва
Михайло БРОДСЬКИЙ
Кількість нових нормативно-правових актів щороку збільшується. Водночас не всі вони корисні для бізнесу та, на жаль, далеко не всі з них на етапі розроблення погоджуються у Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (Держпідприємництві), тобто проходять своєрідний іспит на доцільність, ефективність, прозорість.
Про те, до чого це призводить, а також про те, на що спрямовує свої зусилля Держпідприємництво, «УК» розповів голова служби Михайло БРОДСЬКИЙ.
— Розкажіть, будь ласка, скільки регуляторних актів державних органів служба опрацювала торік, які проблеми виявлено і що необхідно для їх розв’язання?
— Справді, кількість проектів регуляторних актів, що надходять на погодження до служби, значно зросла. Адже реформування економіки потребує активного нормотворення.
Торік Держпідприємництво як спеціально уповноважений орган щодо регуляторної політики опрацювало майже 2,5 тисячі проектів законів і рішень уряду. Наше прагнення — випустити якісний документ, тому погодили половину, близько 20% повернули, а третину переробили разом з бізнесом. До речі, про проблемні акти дізнаємося від галузевих об’єднань практично відразу. Створюємо робочі групи, проводимо тисячі консультацій. Працюємо до переможного кінця.
Крім того, маємо повноваження призупиняти чинність розпорядчих актів міністерств. Торік спільно з підприємцями виявили і зупинили з десяток застарілих неефективних регулювань. Цього року такий напрям посилимо.
Акти органів місцевого самоврядування служба, на жаль, за законом не має права експертувати. Відповідний законопроект, який усуне цю проблему, уже пройшов перше читання у Верховній Раді.
Плануємо продовжити практику 2011 року, коли було проведено «регуляторну гільйотину» місцевих рішень. Тоді у прискореному режимі переглянули понад 59 тисяч регулювань органів місцевого самоврядування. 60% з них порушували принцип партнерства між владою і бізнесом.
Регуляторну політику слід удосконалити на найвищому законодавчому щаблі. Верховна Рада теж повинна дотримуватися принципів регуляторного законодавства, як це є в Євросоюзі. Працюємо над змінами в її Регламент (проведення публічних обговорень законопроектів, підготовка експертних висновків щодо регуляторного впливу внесеного проекту закону; ухвалення рішень про необхідність перегляду законів за результатами відстеження їх ефективності).
— Держпідприємництво повідомляло, що підготувало пропозиції про чергове скорочення кількості видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері ліцензування. Про які види йдеться і чи посилення відповідальності зможе запобігти порушенням?
— Служба підготувала перелік видів господарської діяльності, ліцензування яких пропонується скоротити. Він становить 56% діючого, у тому числі: збирання, первинна обробка відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, збирання і заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини; діяльність, пов’язана з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм господарств тощо.
Також готуємо законопроект щодо посилення відповідальності за порушення норм законодавства про ліцензування. За порушення строків для прийняття рішення про видачу, відмову у видачі ліцензії, переоформлення ліцензії посадовці нестимуть адмінвідповідальність, збільшиться розмір штрафів. Сподіваємося, ефект буде.
Підприємця захистять від свавілля контролера
— Наскільки дієва Експертно-апеляційна рада як механізм досудового урегулювання?
— Для досудового вирішення спорів у сфері ліцензування служба має унікальний і практично єдиний в Україні механізм — Експертно-апеляційну раду. Право її існування закріплено законодавством і створено на паритетних засадах. Майже 50% — чиновники і стільки само представників громадськості.
Господарюючий суб’єкт може оскаржити позбавлення його ліцензії. І якщо це несправедлива дія, рада ухвалить відповідне рішення. Останнє обов’язкове до виконання органом ліцензування, що допустив порушення.
Торік відбулося 15 засідань, розглянуто 196 скарг, 87 — задоволено. Якщо порівнювати з 2012 роком, коли надійшло 414 скарг, то можна сказати, що своїми заходами Держпідприємництво змусило державні органи максимально дотримуватися рамок закону.
— У парламенті перебуває законопроект щодо спрощення порядку відкриття бізнесу, яким передбачено запровадження простіших та менш витратних процедур створення нових суб’єктів господарювання, в т. ч. перехід до добровільності використання печаток. А в чому, власне, проблема із застосуванням останніх?
— Нині печатка вже не захищає документ, заради чого її обов’язкове застосування запровадили багато років тому. Правоохоронні та податкові органи давно визнали факт легкості її підробки.
Водночас установлення внаслідок рейдерських дій контролю над печаткою (фізичне заволодіння нею, вилучення під приводом проведення її експертизи, визнання недійсною за судовим рішенням тощо) фактично означає встановлення контролю над суб’єктом господарювання. Та проблем, що ∂рунтуються на необхідності застосування печатки, досить легко уникнути. Достатньо перейти до обов’язковості особистого підпису замість обов’язковості печатки. Власний підпис не можна загубити, сховати, забути, передати іншій особі. Його майже неможливо підробити. Так працюють більшість цивілізованих країн.
— Служба підготувала проект закону, який має зменшити кількість позапланових перевірок. Що саме запропоновано і за яких умов їх проводитимуть?
— Ми пропонуємо вилучити з переліку підстав для проведення позапланового контролю звернення юридичних осіб (можливих конкурентів). Контрольні заходи за сигналом фізичних осіб будуть лише тоді, якщо автор об∂рунтовано довів надану йому підприємцем матеріальну шкоду або порушення гарантованого Конституцією права на належні, безпечні і здорові умови праці, безпечне довкілля, безпечність продукції, робіт і послуг.
— Розкажіть про заплановані на цей рік заходи з удосконалення державного контролю у сфері господарської діяльності, зокрема про впровадження інтегрованої автоматизованої системи держнагляду та координацію службою роботи контролюючих органів і створення реєстру перевірок. Що це дасть підприємцям?
— Плануємо внести на розгляд Верховної Ради законопроект про вдосконалення державного нагляду (контролю) та визначення підконтрольних сфер господарської діяльності. Його норми передбачають створення інтегрованої автоматизованої системи державного контролю. Її завдання — систематизація за кожною сферою нормативних актів, дотримання яких перевіряється; автоматичний розподіл підприємств за ступенями ризику від впровадження господарської діяльності; координація роботи контролюючих органів, моніторинг ефективності і законності їх роботи. Система міститиме інформацію про суб’єктів господарювання, що підлягають нагляду, плани контрольних заходів та звіти про результати.
Без внесення відомостей до системи перевірки не допускатимуть. Справа корисна: підприємець захищений від свавілля контролера, контролер перебуває у жорстких нормативних рамках. Система буде загальнодоступною і безкоштовною.
Ліки стануть доступнішими
— За різними оцінками в Україні щороку відбувається 3000 недружніх поглинань. Чи зможе ефективно боротися з цією проблемою новий антирейдерський закон?
— Ухвалений парламентом закон щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців вносить важливі зміни до актів, що унормовують основні аспекти протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств.
Наприклад, установлюється кримінальна відповідальність за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації підприємців. Відповідальність нестиме як державний реєстратор, так і суб’єкт господарювання.
За силове захоплення виробничих і невиробничих будівель суб’єктів, у тому числі й орендованих, яке супроводжується насильством або заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, пошкодженням чи знищенням майна, винні каратимуться позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
Але найбільш розповсюдженим методом протиправного заволодіння корпоративними правами є внесення змін до статутних документів підприємства. У законі закріплено новий, чіткий та прозорий механізм скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи на підставі судового рішення.
— Торік завершився експеримент із запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування гіпертонічної хвороби. Над чим працюватиме служба далі?
— Україна посідає перше місце в Європі за смертністю від серцево-судинних захворювань. Держпідприємництво звертатиметься до Міністерства охорони здоров’я з пропозиціями поширити механізм референтного ціноутворення (договірні, узгоджені єдині ціни на однотипні ліки різних виробників) також на препарати онко- та серцево-судинної групи з подальшим частковим відшкодуванням державою коштів, витрачених на споживання таких препаратів. Це зробить ліки доступнішими для людей із низьким рівнем доходу, дасть їм змогу купувати ліки середнього цінового діапазону.
Оксана МАЛОЛЄТКОВА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Михайло БРОДСЬКИЙ. Народився 5 квітня 1959 року в м. Києві. Трудову діяльність розпочав у 1978-му техніком тресту «Київдіпротранс», потім працював інженером, обіймав керівні посади різного рівня. У 1996 році закінчив Інститут ринкових відносин та підприємництва Міжнародного центру «Ринок» за спеціальністю менеджмент виробничої сфери — менеджмент персоналу. 2000—2002 роки — голова парламентського Комітету з питань промислової політики і підприємництва. У 2005 році — радник Прем’єр-міністра. З березня 2010-го — голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. У грудні 2011-го призначений головою Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. Академік Української академії оригінальних ідей. Лауреат української загальнонаціональної премії «Людина року» в номінації «Бізнесмен року» (1996,1997 рр.).
Ми в Google+