Майже 95% українських біженців, які виїхали в ЄС, рятуючись від війни, — жінки та діти. Пошук житла, роботи, шкіл та дитячих садків для дітей, мовний бар’єр, постійний психологічний пресинг і стрес — це ті виклики, які щодня доводиться долати більшості українок, що опинилися за кордоном. Про це повідомила представниця варшавського відділення неурядової організації «Національний демократичний інститут» Дарина Онишко під час онлайн-дискусії «Як захистити українських жінок у ЄС?». Вона пройшла з ініціативи аналітичної платформи Visegrad Insight.

 За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у травні 2022 року щодо квітня становив 102,7%, за період січень–травень 2022 року – 113,9%. За період січень 1998 року – травень 2022 року – 1789,2%.

Першою жертвою під час війни стає правда. Бо брехня у цей важкий час поширюється швидко, агресивно й токсично із найголовнішою метою — намагатися виправдати розпочаті горе-правителями бойові дії. Переконливий приклад цього — безумство російської пропаганди, яка супроводжує підлу, нічим немотивовану й абсолютно невиправдану воєнну агресію проти України.
Тут теж правда потерпіла найпершою. 

Не встигли ми оговтатися після дворічного карантину внаслідок коронавірусу, як надійшла новина про мавпячу віспу. Можна було б не перейматися — цей вірус мешкає аж в Африці і начебто не покидає свою територію, якби не повідомлення з різних країн Європи, де вже госпіталізовано десятки пацієнтів.
Хворих поки що небагато: десь виявлено 3—5, а подекуди до пів сотні. Статистика свідчить, що кількість недужих збільшується, у деяких країнах вже заговорили про карантинні обмеження, щоб запобігти епідемії.

Тернополець Василь Паславський 51-річчя зустрів на фронті. Він не міг не стати на захист рідної країни, коли рашистські варвари стали коїти на українській землі немислиме, вбивати мирних людей, знищувати наші міста й села. Сказав без жодного пафосу: «Я не лежатиму на дивані й не дивитимусь по телевізору новини, не ховатимусь у підвалах під час повітряної тривоги»
Зголосився до територіального центру комплектування та соціальної підтримки й за три дні вирушив на війну. Білопінного квітучого травня він загинув.

Європарламент рекомендував Європейській раді надати Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС «як чіткий політичний сигнал солідарності з українським народом». Про це йдеться в Рекомендаціях щодо зовнішньої політики ЄС, безпеки та оборони після вторгнення росії в Україну, які було  ухвалено на сесії ЄП, що відбулася у Страсбурзі. Рекомендації підготували доповідачі комітету Європарламенту з питань зовнішньої політики Девід Макалістер та Наталі Луазо.

 Останнім часом чимало мереж супермаркетів, які наполегливо й не без складнощів працюють в умовах жорстокої війни, заявили про значне збільшення поставок імпортної продукції. Це цілком зрозуміло: з різних причин чимало українських виробників харчових продуктів та напівфабрикатів перестали працювати. Тож треба шукати альтернативу вітчизняним продовольчим товарам за кордоном.
«Урядовий кур’єр» спробував проаналізувати, як саме й звідки імпортують продовольчі товари наші ритейлери, і з’ясувати питання цінової політики.

 Нині неможливо уявити вулиці міст і сіл без автомобілів. У зв’язку з дефіцитом пального десь їх поменшало, а біля Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Черкаській області побільшало й машин, і людей. Тут можна зустріти військових, волонтерів, переселенців з інших регіонів. Війна змінила звичне життя: ухвалено нові закони, які дають змогу спрощено ввозити автомобілі з-за кордону, чимало людей змушені були тимчасово переїжджати зі своїх домівок і відновлювати чи оформляти документи на автомобілі, посвідчення водія. 

Світ стрімко змінюється, щодня з’являються нові виклики в житті, економіці, бізнесі. Чи готові до цих викликів українські студенти? Як навчити їх бути конкурентними у світі, в якому відбуваються глобальні зміни? Як не розгубитися у світі, де мільйони людей залишають домівки і намагаються вижити в інших країнах?

Про це ми запитуємо ректора Міжнародного університету фінансів Любов СМОЛЯР.

Переселенці, які приїхали в Полтаву вперше, відзначають дві місцеві особливості: в обласному центрі багато велосипедистів і зовсім немає маршруток. Щоб з околиці дістатися до центру міста, доводиться годину очікувати на зупинці. Проте вони визнають, що останніми днями громадського транспорту на вулицях Полтави побільшало. Чиновники, які мають стосунок до пасажирських перевезень, запевняють, що з 11 червня в Полтаві повернуться до звичної роботи й маршрутки. І це додає містянам та гостям стриманого оптимізму.