Немає нині в Україні області, якої б безпосередньо чи опосередковано не торкнулася війна. На Рівненщині вона сповістила про себе вже на другий день від початку повномасштабної агресії, коли вранці 25 лютого російські ракети упали на тутешнє летовище, а згодом після ракетних атак горіли місцеві нафтобази, інфраструктурні об’єкти… Тож чим живе нині ця область, яка майже на 220 км межує із Білоруссю, країною, звідки десятки разів злітали й падали на українську територію ракети, де на кордоні формувалася й нині накопичується ворожа техніка? 

 У всій Україні кілька разів на добу звучать сирени повітряної тривоги. Здавалося б, за три місяці війни люди вже мали до них звикнути, проте, зачувши протяжне виття, зазвичай напружуються, побоюючись, що згори можуть впасти якщо й не крилата ракета чи снаряд, то принаймні їхні осколки. Щоб захиститися від можливих випадкових влучань шматків смертоносного металу, хтось поспішає в метро, інші — в підземні паркінги або капітальні підвали.

 На тлі загального зменшення у країні кількості злочинів у поліцейських зведеннях дедалі частіше можна побачити повідомлення про затримання осіб з наркотиками. Досвідчені правоохоронці пояснюють це посиленням пильності громадян під час війни та збільшенням активності правоохоронців на вулицях міст і сіл. Хоч є й інші думки, пов’язані з недоліками у вихованні молоді, адже алкоголізм і наркоманія стають епідемією, яка забирає десятки тисяч життів, калічить мільйони доль. Останні десятиліття позначені не лише зростанням наркоманії, а й значним її помолодшанням.

Саме так хочеться сказати, коли слухаєш розповідь нашої землячки Олени Нескородь, яка активно займається в Женеві волонтерською роботою для  гуманітарної допомоги громадянам України. Хоч вона живе у Швейцарії вже 13 років, з російською навалою зіткнулася ще 2014-го в рідному Донецьку, навідуючи родичів. Тоді побачила зруйновані будинки, мости, почула канонаду. Скоро вже навчилася відрізняти звуки «градів» від інших видів артилерії.  Тоді її сестра змушена була переїхати до Києва. 

Розпорядження від 24 травня 2022 р. № 416-р

«Сьогодні ми стоїмо перед найбільшими викликами за всю нашу сучасну історію. Але стратегічно Україна вже перемогла. Кремлівський режим роками мріяв зупинити нашу інтеграцію на Захід. Для росії вступ України в Євросоюз означає остаточні похорони імперських амбіцій. Після повномасштабного вторгнення російське керівництво сподівалося, що інтеграція України в ЄС зупиниться. Натомість ми лише пришвидшили цей процес. Україна має амбітні цілі та системний план, як стати членом європейської родини найближчим часом», — цитує слова Прем’єра департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів.

Хворих на мавпячу віспу підтверджено у Великій Британії, Португалії, Швеції, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії, Німеччині, США, Канаді та Австралії. Фахівці стурбовані нехарактерним поширенням хвороби. Адже мавпячу віспу зазвичай фіксували у країнах Африки з певними винятками, коли хворобу на інші континенти привозили туристи.
Але, за даними Агентства ЄС з контролю захворювань (ECDC), хвороба, яку виявили в Європі, схоже, поширилася від людини до людини. І вперше епідеміологи не змогли виявити жодного прямого зв’язку хворих з Африкою.

У розробленні відповідної постанови  активну участь брали Фонд держмайна та Міністерство економіки.  «Урядовий кур’єр» з’ясовував, які саме знижки передбачено, й уточнював проблемні моменти.
Дмитро Груба, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» зазначає, що допоки офіційно остаточного тексту постанови не оприлюднено. Тому джерелом інформації для коментарів слугують інформаційні повідомлення на «Урядовому порталі» та  офіційному сайті Фонду держмайна України. 

Юрій Чорноморець, богослов-релігіознавець, професор, протягом десятиліть належав до упц московського патріархату, ба більше — працював в апараті цієї структури.
Із здобуттям автокефалії він приєднався до Православної Церкви України. А на початку війни був мобілізований до ЗСУ. Напевно, лише Україна має профіль такого військового, два в одному: професор богослов’я — снайпер.
Юрій Чорноморець у перервах між боями продовжує стежити за справами на релігійному фронті, інакше поведінку рпц не назвеш, і навіть давати поради на своєму акаунті в соцмережах.

Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі вважається одним із найстаріших культурних закладів на лівобережжі України. Сучасну його будівлю споруджували у 1956—1960 роках зокрема з інкерманського сірого каменю. Головна сцена має 680 місць, а мала — 62.
Не випадково звертаю увагу насамперед на кількість місць та добротну фундаментальну міцність споруди, що стала окрасою центру приморського міста. Бо 16 березня 2022 року тут був не просто вимушений аншлаг. У театрі було переповнено  глядацькі зали.