Відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (далі — Закон) за заявою, поданою публічним акціонерним товариством «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» (далі — ПАТ «Гемопласт»), рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) від 02.12.2019 № СП-432/2019/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну шприців незалежно від країни походження та експорту.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (далі — Закон) Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) розглянула інформацію Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України стосовно наслідків застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну кислоти сірчаної та олеуму незалежно від країни походження та експорту і встановила необхідність прискорення лібералізації режиму імпорту в Україну, що є об’єктом спеціальних заходів.

Запровадження наприкінці дев’яностих років минулого століття державних програм пільгового кредитування придбання житла було зумовлено гострою необхідністю подолання економічної кризи, яка більшою чи меншою мірою охоплювала в той період фактично всі пострадянські країни. І одним із важелів підняття економіки з колін, як засвідчує досвід успішних держав, є розвиток будівельної галузі, яка у свою чергу потребувала фінансових ін’єкцій.

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про можливість проводити роботу уряду та його комітетів в режимі онлайн в умовах підвищення загроз через захворюваність СOVID-19. Про це під час засідання уряду повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

З першого вересня 2020 року в Україні заплановано проведення інспекційних відвідувань до роботодавців, які мають найвищий ризик застосування незадекларованої праці. Це суб’єкти, у яких обсяг наданих послуг (виконаних робіт) не відповідає фактичній чисельності найманих працівників, зменшилася їхня кількість під час карантину, а також ті, що приховують трудові відносини, замінюючи їх іншими видами цивільних або господарських.

Буваючи в Кам’янському районі на Черкащині, обов’язково завертаю до Грушківського лісництва. Його господар лісничий Сергій Могила завжди радо приймає гостей, неодмінно ділиться новинками. І не тільки. Часом у його розповідях про буденні справи вчувається не тільки професійна зацікавленість, а й біль від того, що не все вдається.

За моїми спостереженнями як водія, в період карантинних заходів багато киян стали надавати перевагу або власному авто, або таксі замість громадського транспорту. Різке збільшення машин у місті навіть поза годинами пік із 5—8-бальними заторами — підтвердження цього. А те, що чимало фірм-перевізників (а на ринку таксі їх, за даними МІУ, приблизно 220) помітно знизили останніми місяцями тарифи, свідчить про зростання конкуренції.

Цими днями керівники Українського культурного фонду, Українського інституту національної пам’яті та деяких культурних проєктів за участі представників виконавчої влади започаткували Public talk «Символи: еволюція українського наративу». У Національному центрі «Український дім», який виступив ініціатором зустрічі, відбулася фахова розмова про нові підходи до актуалізації та інтеграції символів, що ідентифікують країну, виконують представницьку та об’єднавчу функції всередині країни й за її межами.

Переміни в українській школі під час освітянської реформи уже дають про себе знати. Черкащина в цьому плані не виняток. На місцях чимало педагогів шукають і знаходять шляхи вдосконалення навчального процесу. Приміром, енергійна вчителька історії та правознавства із села Шендерівка Корсунь-Шевченківського району на Черкащині Валентина Кодола залучає учнів до цікавих проєктів.