Сферою досліджень професора Бостонського коледжу Курта Вулгайзера є мовна політика та мовні конфлікти у постсоціалістичній Східній Європі. Зараз пан Вулгайзер проводить в українських містах (Київ, Харків, Одеса, Дніпро) фокус-групи з молодими носіями української мови: з тими, хто в силу обставин раніше спілкувалися російською, але зробили усвідомлений вибір на користь української, та тими, для кого українська мова є основною мовою спілкування з дитинства.

До кінця літа залишається ще кілька днів і ті, хто не побував у Карпатах, можуть встигнути. Це можна зробити і восени, і взимку — фактично будь-якої пори року. Кожен сезон по-своєму привабливий. Проте літо — найкращий час, адже це найтепліша і найсвітліша пора року. Обидві ці якості у подорожах дуже важливі, особливо в Карпатах. Висота місцевості спричиняє погоду: це найхолодніша частина України. Температура повітря тут приблизно на 5 градусів нижча, ніж на рівнині, а на вершинах гір — на всі 10. Тож якщо влітку в горах прохолодно, то решту частину року холодно.

Ще у середині ХХ століття Вільшаниця була одним з найбільших сіл району. Коло неї були Велика та Мала Толоки, Ліс, Шоти, Тараньки, Зозулі, Баджеґи, Гноєнець, Загрушка, Грицани, інші менші поселення та хутори. Усі їхні жителі ходили до вільшаницької церкви, на тутешньому цвинтарі хоронили рідних. Аж доки в 1960-х роках на Вільшаниці комуністична влада не взялася впроваджувати виробничий проєкт «великої сірки». Розробили сірчаний кар’єр, розбудували гірничо-хімічний комбінат. І водночас знищували Вільшаницю, навколишні хутори.

Глобальне потепління неоднаково сприймають у різних країнах. Десь воно ускладнює життя людей, а десь зміна клімату може стати стимулом виробництва продовольства. Наприклад, підвищення температури може сприяти отриманню більшого врожаю деяких сільськогосподарських культур. Тільки треба поливати, щоб забезпечити оптимальні умови для розвитку рослин.

Згідно з дослідженнями, українські пасічники віддають перевагу саме маткам породи карпатка та українська степова. Проте на території Східної України немає сертифікованих пасік, які б розводили чистокровні бджолині колонії. Тож пасічники Луганської та Донецької областей або замовляють бджолині сім’ї поштою, або їдуть по них в інші регіони. Це дорого, ненадійно та не стимулює розвитку галузі.

На цю зустріч чекав майже чотири місяці: мою розмову з директором одного з провідних не лише в нас, а й у світі проєктувальників та виробників турбо- і гідрогенераторів, великих машин постійного струму, комплектного електрообладнання для міського і залізничного електротранспорту ДП «Завод «Електроважмаш» Дмитром Костюком.

Найбільший інтерес мають зброя і золоті прикраси. Надзвичайне відкриття зробили тиждень тому.  Добре, що до такого багатства не дісталися чорні археологи. Повідомляли, що унікальну знахідку посилено охороняє поліція. Артефакти незабаром передадуть до Харкова, де їх відреставрують, а в тамтешньому університеті вивчатимуть і тільки потім повернуть у Полтаву.

Якщо мовчить наука й освіта, то в сутінках невігластва, бездіяльності засинає суспільство, а в мороці ночі розквітає корупція, підкуп, підступництво, зрада. Наука, її інструментарій у будь-якій галузі, як гербіцид на родючому полі, підсилює дію позитивних компонентів, пригнічуючи та вбиваючи бур’яни. Мабуть, цю гіпотезу дуже добре знають і розуміють наші вороги, приховані деструктивні сили, зокрема аморфні елементи суспільства, й успішно її використовують для власного безконтрольного збагачення і навіть здійснення антидержавних руйнівних дій.

Беззаперечно, кавуни найкраще родять на Херсонщині. Хоч би на якому б українському базарі ви запитали, звідки кавуни, відповідатимуть: херсонські. І не важливо, що, може, ягоду привезли з Миколаєва, Одеси чи Запоріжжя. Продавець добре знає магічні слова, на які, як на вудку, зловиться покупець. Скоро планують зафіксувати спеціальне географічне значення «Херсонський кавун». Такий намір мають місцеві фермери. Вони поставили собі кілька завдань. По-перше, виграти інформаційну битву за бренд «херсонський кавун». По-друге, встановити певний стандарт якості продукту. І як наслідок — згодом отримувати реальну ціну за свою оригінальну продукцію.

Уряд ухвалив рішення про концесійні конкурси цілісних майнових комплексів у портах Ольвія та Херсон. Про це заявив міністр інфраструктури Володимир Омелян за підсумками засідання Кабінету Міністрів, яке відбулося 14 серпня.