Ця неблизька країна готова стати для нас точкою входу на ринок Східної та Південної Африки, а також відкрита для українських агротехнологій та інноваційної продукції. У цьому Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана запевнив спікер Національної асамблеї Республіки Кенія Джастін Мутурі. Зустріч відбулася в ме­жах першого візиту кенійського високопосадовця в Україну.

Сьогодні у Гельсінкі відкривається щорічне засідання Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) на рівні міністрів закордонних справ країн-членів. Цьогоріч воно особливе, бо відбувається у дні, коли Рада Європи відзначає 70-річчя з дня заснування. Попри те що програмою засідання передбачено спеціальну святкову церемонію та урочисті виступи учасників, цей захід не такий, про який мріяв очільник РЄ Торбйорн Ягланд.

Через розбалансування виробничих зв’язків між виробниками і переробниками на Луганщині завантаженість виробничих потужностей становить від 50 відсотків у хлібопекарській галузі до 30 — в молочній. За словами заступника директора обласного департаменту агропромислового розвитку Миколи Партали, у кожному напрямі є певні труднощі.

«У радянський час науку в університетах не фінансували. За часів незалежності це змінилося, адже очевидно, що неможливо створити хороший університет, якщо в ньому не буде науки. Однак досі це було короткострокове грантове фінансування під часто вкрай вузькі проекти. За таких умов університет не може послідовно вибудовувати розвиток якогось наукового напряму, творити спільноту науковців, які працюють над певним науковим напрямом у виші. Базове фінансування має це змінити», — наголосила недавно міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Духовна обитель Мгарський Спасо-Преображенський монастир — один із найбажаніших туристських об’єктів Полтавщини. Він розміщений у мальовничому місці на порослій лісом горі над закрутом річки Сула, а його округлі позолочені бані видно здалеку навіть у похмурий день. Усього за кількасот метрів від нього також уже знаний Курган скорботи — перший в Україні пам’ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років, насипаний на Зажур-горі.

У Тернополя душа широка, гостинна, щедра. Тож у теплу фестивальну пору місто не просто відчинило двері, а браму, мовляв, заходьте-приїжджайте, люди добрі, з усіх усюд, і всім будемо раді, всіх почастуємо. Тож смачне свято вже третій рік так і називається — «Тернопільська брама».  Має статус фестивалю локальної їжі та культури. І триває цей гастрономічний захід аж три дні. Долучається до його організації «Гільдія рестораторів Тернопільщини» разом з бізнесовими партнерами. Представник цієї громадської організації Олег Макогін каже, що «Тернопільську браму» позиціонують як відкриття фестивального та туристського сезонів.

Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 березня 2019 р. становила 42 101,7 тис. осіб. Упродовж січня — лютого 2019 р. чисельність населення зменшилася на 51,6 тис. осіб.

Колись в одному з репортажів із Франції я писала про популярні у цій країні броканти — блошині базари, де можна недорого купити все що завгодно — від столика епохи Луї ХІV до надувного матраца. Коли потрапила до Бельгії, то переконалася, що і бельгійці люблять погожим вихідним днем побродити по броканту в пошуках приємної дешевинки.

Є припущення (і не безпідставне), що початку «руской вєсни» і виникненню самопроголошених «республік» на Донбасі дуже посприяли місцеві люди похилого віку. Старші жителі краю, повіривши у відродження СРСР та російські громадянство, пенсії тощо, справді тоді стали живим щитом для молодиків, які обеззброювали українських правоохоронців та військових і захоплювали будинки державної влади і саму владу. Немало сліз розчарування пролили за минулі п’ять років ці бабусі, збагнувши, що прирекли своїх внуків і правнуків на жорстке виживання в умовах підлої гібридної війни.

Ювілейні зібрання рідко стають приводом для критики й різких заяв. Тому від саміту з нагоди 10-ї річниці заснування «Східного партнерства», який відбувся в Брюсселі, ніхто не чекав гучних скандалів і сенсацій. Хоча за десять років свого існування ця ініціатива, натхненниками якої 2009 року стали міністри закордонних справ Польщі Радослав Сікорський та Швеції Карл Більдт, показала чимало слабких сторін. Один із головних її недоліків — те, що шість країн, які ЄС вирішив об’єднати для співпраці, — Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна, — мають доволі різні уявлення про цілі євроінтеграції. Попри те що Тбілісі, Кишинів і Київ неодноразово натякали Брюсселю, мовляв, ЄС має розділити своїх східних партнерів, створивши нову формулу співпраці, це не знаходило особливої підтримки.