Оскільки агресор на окупованих територіях знищує сільгосппідприємства, вивозить аграрну техніку і зерно, блокує морські порти, дехто з острахом дивиться в майбутнє, боячись нестачі продовольства, а то й можливого голоду. Однак, як переконують хлібороби, такого просто не може бути, оскільки стан посівів зернових, загальна картина весняної посівної кампанії  вселяють упевненість: Україна буде з хлібом і до хліба теж матиме. 

Розпорядження від 3 травня 2022 р. № 351-р

 Повномасштабна війна росії проти України стане точкою відліку у світовій історії. Процеси, які вже запустилися і ще будуть запущені, змінять не лише геополітичні реалії, а й світову економіку та енергетичні ринки. На цьому Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив у вступному слові перед початком засідання уряду. 
«Україна не один рік казала партнерам, що росія — ненадійний постачальник енергоресурсів. Що залежати від неї в енергетичних питаннях — це загроза національній безпеці.

Пандемія коронавірусу, яка вплинула на роботу традиційних маршрутів транспортування продовольства, і розв’язана росією війна в Україні може призвести голоду, якого світ не бачив від часів Другої світової війни. Застереження про це лунають дедалі частіше і гучніше від політиків та міжнародних організацій. Нині ціни на продовольство чи не у всіх країнах зросли на третину. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, ще на початку квітня світові ціни на продукти харчування оновили історичний максимум. Експерти пов’язують це з дефіцитом олій та зерна, спричиненим війною в Україні.

Повномасштабна агресія російської федерації проти України 24 лютого 2022 року змінила життя країни та внесла корективи в плани уряду щодо фінансування різних галузей, напрямів і програм. Про те, як в умовах війни вдається підтримувати гуманітарну сферу, Укрінформ вирішив дізнатися у заступника міністра фінансів Романа ЄРМОЛИЧЕВА.

Цій пісні 108 років. За цей час вона звучала лунко й стиха, живила українців енергією й вірою в українську державність, в нашу звитягу над ворогом, додавала патріотичної снаги й духу, незламності. Вона боролася заповзятливо й сильно, впевнено й щиро. Народившись у рік початку Першої світової війни, пройшла у лавах Українських Січових Стрільців як гімн, у повстанських загонах у буремні 1940-ві, линула тисячоголоссям на вічах за відновлення незалежності України, революційних Майданах.

Війна негативно позначилася на багатьох галузях економіки. Зокрема на сільському господарстві, адже чимало підприємств галузі працюють у складних умовах поблизу окупованих територій, а на визволених часто не можна вести рільництво через мінування. Тому аграрний сектор потребує допомоги і держави, і міжнародних донорів.
«Урядовий кур’єр» проаналізував, яку допомогу нині отримують ті, хто дбає про продовольчу безпеку України і світу.

 Херсонщина — фактично вся її територія, за винятком вже визволених населених пунктів — наразі окупована. Вільні близько двох десятків сіл, а загалом у регіоні 696 населених пунктів. У кожній громаді ситуація різниться. Десь ідуть активні бойові дії, десь відносно тихо. Окупанти лютують: розганяють зброєю мирні мітинги, насаджують в органи управління колабораціоністів. Законні мери і голови селищ до останнього виконують свої обов’язки, а коли це робити стає неможливо, складають повноваження та виїжджають на територію, підконтрольну Україні, або лишаються на місці як звичайні херсонці. 

На вулицях, площах міст і сіл Закарпаття нині людно як ніколи раніше. У краї побільшало населення через велику кількість евакуйованих з небезпечних регіонів країни. За Карпатами вони знайшли надійний прихисток і можливість відновити сили. Зустрічаючи гостей, бачиш, що їхні обличчя відкриті, доброзичливі. Це зрозуміло, бо закарпатці їх гостинно зустрічають і намагаються робити все можливе, щоб полегшити їхню долю в умовах воєнного стану. Деталі — в розповіді кореспондента «Урядового кур’єра».

За майже два роки німецької окупації Маріуполя (1941—1943) у приморському місті загинули 10 тисяч місцевих людей. Досі ця кількість із давно минулого лихоліття була і є страшною. Проте реальність виявилася набагато трагічнішою. За два місяці весни 2022 року внаслідок варварських бомбардувань і потужних обстрілів та тривалих штурмів Маріуполя російські війська вже вбили тут близько 25 тисяч жителів. І ці цифри не остаточні, бо ще не встигли розібрати всі руїни, під якими залишилися жертви рашистів.