Біля пам’ятника жертвам Чорнобильської катастрофи в центрі Рівного зазвичай збираються двічі на рік: 14 грудня у День ліквідатора і 26 квітня, який поділив життя всього світу на до і після.

26 квітня Україна і весь цивілізований світ ушановуватиме чергові роковини з дня аварії на Чорнобильській АЕС, яку фахівці назвали катастрофою ХХ століття. 9 грудня 2020-го Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки та підготовку заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи». Серед першочергових заходів, яких треба вжити урядові, в третьому пункті указу зазначено: «Опрацювати питання щодо актуалізації загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами та загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему».

Коли вся увага прикута до пандемії, карантинних обмежень та порятунку хворих на коронавірусну недугу, здається, що інших проблем зі здоров’ям не існує. І якщо планові операції заморозили на певний час, то й хвороби зачекають. Однак для багатьох категорій пацієнтів, які мають хронічні захворювання, вроджені вади розвитку недоступність медичної допомоги означає інвалідність або й смерть.

Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, комунальний заклад Закарпатської обласної ради, отримав сертифікат якості 2020 року від відомої у світі інтернетплатформи про подорожі (туризм) Tripadvisor. За підсумками відгуків мандрівників, залишених на платформі, їхніх вражень від перебування в історичних локаціях провідний музейний заклад Закарпаття увійшов до 10% найкращих таких закладів на всіх континентах. Днями тут побував кореспондент «Урядового кур’єра».

Нині, в епоху інформаційних технологій, важко когось здивувати виходом у світ нової книжки. Однак літературознавець, професор Черкаського національного університету Володимир Поліщук таки здивував. Його щойно видана «Літературна енциклопедія Черкащини» зібрала унікальний досвід і знання людини, яка кілька десятиліть досліджувала літературне краєзнавство.

Вродлива, привітна, щира, талановита, енергійна та добра. Ці риси здебільшого характеризують позитивних героїнь казок. Притаманні вони й письменниці, казкарці та казкознавиці з Тернополя Ірині Мацко. Шанувальникам своєї творчості вона розповіла не лише про мамине серденько, медовий сухарик, а й десятки інших казок, запропонувала каву по-дорослому, імбир для душі чи мигдаль для серця, а то й навіть шпинат для мізків. Фішками радості та секретами українського щастя поділилася й три сили-показники для себе визначила. А сьогодні знайшла час, щоб і нам про себе та літературну й громадську діяльність трохи розповісти.

За даними Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), на участь у зовнішньому незалежному оцінюванні-2021 зареєструвалося майже 390 тисяч осіб. Це випускники шкіл, професійно-технічних закладів і випускники минулих років: відповідно 56%, 30% і 14% загальної кількості. Графік ЗНО такий: розміщення запрошень-перепусток — до 30 квітня; додатковий період реєстрації — 6—18 травня; початок тестувань — 21 травня (перші тести будуть із хімії); закінчення тестувань — 15 червня (географія); додаткова сесія — 29 червня — 16 липня; усі підсумки оголосять до 23 липня.

Програму медгарантій на рівні вторинної (спеціалізованої) меддопомоги упроваджують із 1 квітня 2020 року, коли заклади охорони здоров’я, які надають вторинну меддопомогу, розпочали роботу за договорами з Національною службою здоров’я. Заявлений принцип роботи НСЗУ — оплата фактично наданих послуг пацієнтові згідно з визначеними тарифами, що відображають фактичні витрати закладів на надання тієї чи іншої допомоги, достатні для якісного обслуговування пацієнтів, які вперше отримали змогу лікуватися у приватних закладах за державні гроші, тобто власні податки.

«Розслабившись від пляшки пива після сильного похмілля, майор батальйону «Спарта» дістав мобільник і підкріплював свою розповідь про бої знімками живих сепаратистів, мертвих українців та руїн донецького аеропорту. На одній з фотографій на передньому плані Шелехов зафіксував немолодого солдата — мертве обличчя спотворювала гримаса болю, рот був неприродно відкритий, а просто посеред лоба виднілася дірка. «Поранений був. Хрипів до… — ось ми йому кулю просто в лоб і всадили. Заткнувся відразу».

На початку 1990-х, коли укладали договір про співпрацю між Сумською обласною письменницькою організацією та видавництвом «Мрія» насамперед на видання альманаху «Слобожанщина», ні очільник сумських майстрів пера Олексій Столбін (світлої пам’яті), ні директор поліграфічного підприємства Володимир Лобов, який і нині очолює працелюбний колектив, навряд чи могли передбачити подальшу долю такої співпраці. Адже майже за три десятиріччя прошуміли грози, які могли перекреслити всі надії й сподівання. Але маю величезне задоволення і письменницьку втіху, що із 25 випусків причетний до останніх 20 як упорядник та член редколегії. Та й у перших його числах надруковано мої рядки, тож альманах став творчою долею.