• Україна на шляху до глобального інформаційного простору

    Процеси інформатизації у будь-яких сферах людської діяльності настільки масштабні та глибокі, що ведуть до якісних змін власне самого суспільства. Принциповий і глобальний характер інформаційного суспільства значною мірою визначається тим, що базується на потужному науковому технологічному фундаменті, яким є інформаційно-комунікаційна інфраструктура.
    Сучасний стан телекомунікаційних мереж характеризується, насамперед, конвергенцією мобільної, стаціонарної та мережі Інтернет. 

  • Андрій ЧИРВА

    Кайф від роботи

    Вранішня кава. Каламутний погляд на телеекран, що передає новини. Юна піаністка (якщо не плутаю, вона вихованка школи мистецтв у Білій Церкві) зняла з клавішів пальці, піднялася поволі, ніби виринаючи зі сну, підвела очі й почула запитання кореспондента: «А хто з композиторів тобі до вподоби найбільше?» — «Шопен». — «Чому, коли не секрет?» — «Тому що ти ніби розчиняєшся у його музиці, перестаєш існувати. Немає нічого — тільки ти, Шопен, і між вами рояль». 

  • Василь БЕДЗІР

    Куди впаде яблуко?

    У садах розформованих колгоспів і радгоспів Закарпаття нині газдують селяни — індивідуальні сільгоспвиробники. Про сортове оновлення мають приблизне уявлення, спеціальною технікою не володіють, засобів боротьби з хворобами та шкідниками в садах практично не використовують. Однак восени, якщо рік урожайний, гілки яблунь, груш, слив та інших плодових дерев обвисають під вагою плодів. Нині рік — саме такий.

  • Тетяна ЧЕБРОВА

    «Біблія Далі» об’єднала дві імпрези

    Окрім традиційного ярмарку художньої, дитячої та non-fiction літератури, в Арсеналі пройшли презентації нових книжок, автограф-сесії зірок української та світової літератури, майстер-класи, виставки арт-буків і коміксів. А ще — Всеукраїнський конкурс книжкового дизайну та ілюстрації, поетичні й музичні перформанси, концерти, кінопокази. І — всеукраїнська благодійна акція зі збору книжок для дітей.

    Почесним гостем цьогорічного «Книжкового арсеналу» була зірка європейської літератури — італійський письменник Алессандро Барікко. Тим часом у столичному музеї «Духовні скарби України» працює виставка «Книга на всі часи» — відвідати її можна до 18 жовтня. Тут експонують майже 40 релігійних раритетів: видані у Києві книжка Іоникія Галятовського «Месія правдивий» 1669 року, «Апостол» 1630 року, «Євангеліє» 1697 та 1746 років, видання XVII—XIX століть з інших українських міст, Молдови та Росії. Обкладинки багатьох з них зроблені зі срібла, прикрашені мініатюрними барельєфами, емалями, фініфтю. 

  • Валентина КОКІНА

    Скорочення поштових відділень впливає на доставку періодики

    Провідним підприємством у галузі поштового зв’язку в Україні є Укрпошта. Чимало людей користуються її послугами постійно. Тож на урядову телефонну «гарячу лінію» звертаються громадяни з пропозиціями, побажаннями, зауваженнями щодо роботи пошти.
    Так, цього  року надійшло 388 звернень з питань роботи пошти, зокрема УДППЗ «Укрпошта». Найчастіше зверталися жителі Києва, Дніпропетровської, Донецької, Миколаївської, Харківської, Львівської, Полтавської та Одеської областей. 

  • Індекс інфляції у вересні 2012 року

    За повідомленнями Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у вересні цього року щодо серпня становив 100,1%. За  період січень—вересень — 99,7%, за період січень 1998 року— вересень 2012 року — 517,2%.  

  • Нагодувати дитину... хворобою

    Попри вражаючий асортимент, представлений у супермаркетах, більшість матусь щодня «ламають» голову над тим, чим нагодувати маля. Адже чи не кожен другий продукт харчування в своєму складі містить неймовірну кількість таких незрозумілих для споживачів «Е-шок». Хтось не зважає на них і купує те, що просить дитина, інші намагаються обирати продукти, де таких поміток менше. Тож чим годувати маленьких українців, щоб вони виросли здоровими та розумними, — питання, в якому розбирався «Урядовий кур’єр».  

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Без вини винуваті, або Хто і чому зазіхає на приватну власність переселенців

    Напередодні 9 травня 2012 року інваліда Великої Вітчизняної війни 88-річного Володимира Васильовича Лук’янчука повісткою покликали до суду. Суддя, позичивши очі в Сірка, втовкмачував напівглухому дідусеві, що державний акт на земельну ділянку, яку той отримав 2001-го, є недійсним, не такого кольору (жовтого)  і тому підлягає скасуванню.
    Ошелешений старий намагався пояснити представникові Феміди та ще щонайменше шести присутнім у судовому засіданні юристам, які дружно підтакували представникові позивача, що йдеться не просто про земельну ділянку: на цій землі він народився, тут власними руками збудував дім, виростив діток, пішов на фронт і повернувся додому з нагородами. 

  • Василь ТУГЛУК

    Фруктовий сад як індикатор нашого достатку

    — У багатих свої забаганки, — напевне, так сказав би пересічний українець, ознайомившись із даними споживання фруктів і ягід у високорозвинених країнах. На жаль, це справді так. Адже проти 51 кілограма, який споживає наш співвітчизник,  у США цей показник сягає 100, в Австрії — 134, а в Нідерландах — майже  150 кілограмів  плодово-ягідної продукції на одну особу.  

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Роман БАЛАЯН : «На українську культуру тоді впливали Параджанов і Миколайчук»

    Цього року маємо сумну дату —  чверть століття без Івана Миколайчука. Та вже й кілька слів, причетних до цього божественно вродливого, надзвичайно обдарованого совісного українця, — «Тіні забутих предків», «Пропала грамота», «Білий птах з чорною ознакою», «Вавилон ХХ» — з подихом вічності.

    Як не вистачає його світлої особистості: не лише в кіно — в Україні. У наших душах. Як добре: звертаючи погляд у небо, не розминатися з пам’яттю про нього. Тоді затишніше і впевненіше на рідній землі.

    Хочеться згадки про Івана Миколайчука від чоловіка, якому він довіряв, з яким спілкувався до земного останку.