10 жовтня 2018 року на Донбасі загинуло четверо українських військовослужбовців. За добу, повідомив штаб операції Об’єднаних сил, ворог 12 разів застосовував проти наших воїнів важке озброєння, заборонене мінськими угодами. Було обстріляно позиції ЗСУ під Кримським, Новотошківським, Золотим, Степним, Троїцьким, Новолуганським, Травневим, Зайцевим, Авдіївкою, Красногорівкою, Мар’їнкою, Новомихайлівкою, Старогнатівкою, Павлополем, Гнутовим, Лебединським та Широкиним

Уперше із Сергієм Коваленком мене звела доля зо три роки тому, коли він, повернувшись на рідне підприємство з  побратимами з АТО з війни на Донбасі, відразу потрапив у зону бойових дій, що розгорнулися нав­коло Харківського коксового заводу. Тоді виробничники цілими цехами виходили під стіни суду, щоб обстояти завод і своє право на працю та гідну заробітну плату через нападки так званої громадської екологічної організації «Екоцид.net», які коксівники розцінювали не інакше як рейдерство

Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Віктор Гурняк загинув чотири роки тому 19 жовтня. Сталося це поблизу села Сміле на Луганщині. Разом з побратимом вивозив на автомашині з поля бою поранених бійців. Тривав мінометний обстріл. Мить — і осколок  вп’явся в його тіло

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Як козак Росію врятував

Висока ціна напоєного Криму

Несвоєчасний бард

…Живе собі десь злий-презлий поганський цар Фашистон. Напік він якось злого печива, поклав його в мішок і віддав своїм помічникам, аби ті поїхали до країни Шарвар шукати поганючих людей. Прибули вони в найбільше місто згаданої країни, вийшли на головну площу і почали роздавати печиво. І кожен, хто його куштував, перетворювався на страшного і злого… різносека. А головними чудовиськами стали перші керівники Шарвару, бо засіяли всю країну чаклунським Укропом, який відбирає у людей сміх і радість. Виріс Укроп такий великий, що навіть сонце затулив. Жах! Не росте тепер хліб на полях, не цвітуть сади, а чисті річки перетворилися на болота. Та це ще півбіди. Бо почали злі керівники країни Шарвар кидати насіння Укропу ще й на …(тримайтеся міцніше) мирну Країну Пагорбів. І почав Укроп тут будинки руйнувати і людей убивати. А тому змушені тепер «папи» тутешніх дітей на кордоні стояти і Укроп до Країни Пагорбів не пускати…

На українському ринку гречки коїться щось дивне: закупівельні ціни знизилися до 6—8 тисяч гривень за тонну, а ще торік сягали близько 10—12 тисяч, про позаторішні і згадувати страшно. Відповідно впали й роздрібні ціни у крамницях. Наче добре? Та не дуже, якщо поглянути, звідки тут ноги ростуть

Запроваджені урядом зміни в системі освіти, передусім нові стандарти навчання, мають одну ключову мету — дати кожній дитині змогу розкрити свій потенціал у час нових знань, компетенцій і технологій. Про це сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час зустрічі зі школярами-винахідниками, які займаються робототехнікою. Зустріч відбулася в технопарку UnitCITY, куди завітали розробники людиноподібного робота Софії — першого у світі, спроектованого з можливістю адаптації до поведінки людей

Уряд удосконалив програму забезпечення українців доступним житлом, повністю мінімізувавши корупційні ризики під час її реалізації. Так, громадянам надано свободу у виборі майбутнього житла, спрощено та полегшено доступ до державного кредитування, розширено коло учасників. Такими аргументами віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко прокоментував ухвалення Кабінетом Міністрів постанови щодо порядку забезпечення громадян доступним житлом та порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла

Міжнародні моніторингові місії з прав людини на окуповані території країн-членів Ради Європи, де ситуацію де-факто контролює незаконна влада, не варто сприймати і трактувати як визнання міжнародної легітимності цієї влади. Про це йдеться в резолюції ПАРЄ «Необмежений доступ правозахисних місій на території країн-членів РЄ, включно із сірими зонами», ухваленій у Страсбурзі

Моє знайомство з Яреськами Шишацького району Полтавської області, де знаходиться центральна садиба ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» агропромхолдингу «Астарта-Київ», відбулося наприкінці серпня. Пам’ятаю, стояв тоді край поля, на якому два «ягуари» збирали кукурудзу на силоc, і раз по раз клацав фотоапаратом, намагаючись спіймати найкращий кадр. Після галасливого Києва, який, на жаль, живе не виробничим життям, а дорожньо-транспортними пригодами, злочинцями й аваріями різних масштабів (принаймні переважно про це розповідають центральні ЗМІ), кормове поле подіяло не лише заспокійливо, а навіть оптимістично. Оце, подумалося, і є справжнє життя країни: робота в полі з рання й до смеркання, гектари скошеної кукурудзи, яку швидко відвозили від комбайнів великовагові самоскиди, піт на чолі механізаторів. Їх ніхто тут не агітує добре працювати. Люди прекрасно розуміють, що навіть не день, а кілька годин у нинішню пору — це дуже багато. Тому для розмови зі мною зупинили машину лише на кілька хвилин