Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за резолюцію «Гуманітарні наслідки війни на Донбасі», автором якої став литовський депутат від Європейської народної партії Егідіус Варейкіс. У тексті документа йдеться про те, що внаслідок воєнних дій на Донбасі та анексії Криму в Україні загинуло 10 тисяч осіб, 24 тисячі було поранено, 1500 зникли безвісти, 1,6 мільйона українців були змушені залишити домівки, з них майже півмільйона звернулися до інших країн, зокрема Російської Федерації, із проханням про притулок. «Асамблея закликає всі країни — члени Ради Європи активізувати політичну співпрацю, щоб покласти край цьому конфлікту і припинити страждання цивільного населення», — йдеться у резолюції. 

Голова Запорізької ОДА  Костянтин Бриль провів нараду зі своїми заступниками і керівниками структурних підрозділів облдержадміністрації про передачу в 2018 році автодоріг загального користування місцевого значення Запорізької області зі сфери Укравтодору до відповідного управління Запорізької ОДА та обласного управління дорогами. За даними директора департаменту промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької ОДА Андрія Антонова, з 1 січня 2018 року у сферу управління облдержадміністрації від Укравтодору прийнято 541 автомобільну дорогу загального користування місцевого значення загальною протяжністю 5357,8 кілометра. 

І знову за рибу гроші. Серед користувачів соцмереж і небайдужих черговий сплеск емоцій з невдоволеним «Допоки?» У Запоріжжі відбулася чергова серія із життєвого серіалу з назвою «АТОвець і водій маршрутки». Усе за сценарієм попередніх серій-близнюків, які стаються то в одному, то в іншому місті: відмова водія маршрутки перевозити учасника бойових дій за пільгою, призначеною державою. Буцімто боєць, який зазнав важких поранень зокрема руки під час боїв за Іловайськ, тією скаліченою кінцівкою, яка навіть після тривалого лікування залишається нерухомою, давав прочуханки горе-водієві. Звісно, на словесну зливу негативу на адресу захисника водій також не поскупився. Зрештою бійця звинуватили за самозахист за статтею «Хуліганство». 

Минуло століття, як Україна оголосила про свою незалежність IV Універсалом Центральної Ради, виплутавшись із лещат Російської імперії. Лютнева революція 1917 року спричинила ліквідацію імперського режиму та встановлення Тимчасового уряду. Майже в усій Україні ліквідовано органи царської адміністрації. Відтоді на місцях керували комісари. З’явилися неабиякі можливості для створення громадських організацій та політичних партій. Україна за три роки змогла утвердити державні кордони, мову, національну валюту, символіку (герб, гімн, прапор), утворити національне боєздатне військо, досягти визнання світової спільноти. 

Забезпечення соціальних прав і потреб людини — головне завдання держави і владних структур фактично в усіх країнах. Особливої актуальності ці питання набувають там, де тривають збройні конфлікти. Нині це стало дуже вагомим і для нас. Надто у контексті того, що й досі не можемо навіть точно обрахувати кількість внутрішньо переміщених осіб, яким соціальна допомога потрібна найбільше. За даними структурних підрозділів соціального захисту населення Мінсоцполітики, в областях на підконтрольній українській владі території нині перебувають близько 1,5 мільйона ВПО. Проте дані місцевих управлінь Державної служби з надзвичайних ситуацій від них значно різняться у бік збільшення. Чому так і що болить цим людям у царині їхніх соціальних прав, розповіли представники громадських організацій переселенців під час недавньої прес-конференції. 

З настанням нового року деякі керівники компаній-забудовників почали вести розмови, що начебто через збільшення курсу долара до гривні та інших твердих валют, яке відбувається наприкінці 2017-го — початку 2018 року, вони будуть змушені збільшити ціни на квадратний метр житла. Ці висловлювання суперечать тим, які звучали ще, приміром, до 15 грудня 2017 року. Тоді чимало компаній, що споруджують житло, скаржилися на те, що його збути дуже складно, особливо в регіонах. У столиці продати збудоване можна без проблем. Що ж відбувається на первинному ринку житла на початку 2018-го? Чи насправді воно дорожчатиме і чи на це великий  вплив має нестійка гривня? Середні ціни на первинне житло в Україні на кінець 2017 року  коливалися в такому діапазоні: смарт-житло (невеликі площі від 20 до 30 кв. метрів — 320—350 доларів за квадратний метр), економ-житло (300—650 доларів), житло бізнес-класу (700—1200 доларів), житло преміум-класу (1500—2500 доларів за квадратний метр).

Група бойовиків, озброєних вогнепальною зброєю та гранатами, напала на фешенебельний готель Intercontinental в афганській столиці суботнього вечора, коли постояльців і відвідувачів, переважно іноземців, було багато. А в неділю в готелі мала відбутися конференція, організована міністерством телекомунікацій та інформаційних технологій, на яку приїхало чимало чиновників і представників телекомунікаційних компаній. 

Популярний у вітчизняному медійному просторі політолог, володар престижної журналістської премії імені Джеймса Мейса, кандидат політичних наук Олександр Палій написав цікаву за всіма ознаками книжку про нашу історичну минувшину, а останні розділи присвятив ще й подіям, які ми переживаємо останнім часом. 

У 1996 році я (працював тоді на телебаченні) майже тиждень перебував у творчому відрядженні у Швеції. Завдання — мав підготувати відеоматеріали про проходження студентами одного з українських аграрних вишів виробничої практики у фермерських господарствах Берг комуни (територіально-адміністративна одиниця Швеції — щось на зразок нашого району) північної провінції Ємтланд. 

У квітні 2017 року уряд розпочав програму «Доступні ліки», відповідно до якої пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою чи діабетом ІІ типу можуть отримати ліки безкоштовно або з незначною доплатою. До програми входять діючі речовини: 16 найменувань – від серцево-судинних захворювань, 2– діабету II типу, 3 – бронхіальної астми. Адже саме ці недуги найбільше впливають на показники смертності населення або суттєво знижують якість життя пацієнта та ефективно лікуються на амбулаторному рівні. Так, 65% від загальної смертності населення складають летальні випадки від серцево-судинних хвороб. За статистичними даними за 2015 рік, на діабет ІІ типу страждає один мільйон осіб. Це у шість разів більше, ніж на діабет І типу (інсулінозалежний). Хворих на бронхіальну астму зареєстровано 210 тисяч. І здебільшого, це діти та молодь.