Ставлення до вугільної блокади Прем’єр-міністр Володимир Гройсман означив одразу. Він запевнив більше не міністрів, а українців, що ситуацію за будь-яких обставин контролюватимуть, а уряд докладе зусиль, аби сповна забезпечити можливості розвитку промислових підприємств. «Ми й цю кризу витримаємо. Ми знайдемо правильні рішення й методи. 45-мільйонна країна не страждатиме через чиїсь забаганки. Якщо справжні патріоти бажають Україні добра, вони мають зрозуміти, що слід робити в перспективі. Розпочинати блокаду в середині опалювального сезону нечесно передовсім стосовно громадян», — наголосив він. Глава уряду покладається на Верховну Раду, зокрема на ухвалення парламентаріями в другому читанні проекту закону «Про ринок електричної енергії України». Цей документ має допомогти вибудувати публічний європейський ринок електроенергії. 

«Нещодавно в нас гостювали школярі з Авдіївки. Психологи й педагоги працювали з дітьми, привчали їх до українських традицій, шанобливого ставлення до рідної мови та культури. Я запитала, чи знають вони, хто такий Тарас Шевченко. Одна з дівчаток і каже: «Да, знаю. Это великий русский поэт». Моєму здивуванню не було меж! Ми маємо навчити цих дітей головного — не боятися бути українцями». Ці слова заступниці начальника управління освіти Рівного і голови міського об’єднання ВУТ «Просвіта» Катерини Сичик й для мене стали холодним душем. 

Інколи буває, що документ від владних органів ще фактично перебуває у  проекті, проте широкому загалу про це вже відомо і він негативно реагує на нього.  Саме так сталося і з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про збільшення тарифів на нестандартне підключення об’єктів до електромереж наших обл- чи міськенерго майже в 6 разів (№148 від 31.01. 2017 року). За заявами керівників деяких великих підприємств та компаній, приміром «Нової пошти», саме через це вони не мають змоги доводити до кінця свої чималі проекти. Так, вищезгадана фірма мала велике бажання побудувати сонячну електростанцію на 600 кВт. Проте якщо така постанова НКРЕКП буде чинною саме в такому вигляді, як нині (фактично у проекті), то «Нова пошта» відмовиться від її зведення. 

Нещодавно в «УК» було опубліковано інтерв’ю з тимчасово виконуючим обов’язки директора державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» Ігорем Ткачуком. У ньому викладено досить дискусійні та неоднозначні факти, які можуть спричинити необ’єктивний погляд суспільства на ситуацію, що склалася в одеському порту. Тут уже тривалий час працюють приватні оператори, які торік об’єдналися в асоціацію стивідорних компаній Одеського морського порту, щоб координувати свої зусилля, спрямовані на створення прозорих та ефективних умов ведення стивідорного бізнесу (перевалка вантажів). Як почесний президент цієї асоціації вважаю за необхідне надати певні роз’яснення з приводу питань, порушених в інтерв’ю з паном Ткачуком. 

«Мама і тато тепер живуть на небі», — так три роки тому сказала трирічна рівнянка Ашхен Арутюнян на похороні батька. 20 лютого дівчинка залишилася круглою сиротою: її мама відійшла у вічність раніше, а тато, вірменин, який усім серцем полюбив Україну, поклав життя за неї на Інститутській. 

Президент України призначив:

звільнив: 

прийняв відставку:

«Переломний момент. Війна за демократію в Україні» — перший документальний фільм у запланованій серії. Видовищний, історичний, просвітницький. Емоційний. Контрпропагандистський. Охоплює період 2013—2016 років, який обернувся для України часом величезних випробувань і викликів. Результат творчої співпраці американського документаліста, володаря трьох «Оскарів» і багатьох інших престижних кінопремій Марка Джонатана Гарріса та українського режисера фільмів «Мамай» і «Поводир» Олеся Саніна. 

У межах виставок «Зернові технології» та Agro Anіmal Show, що пройшли нещодавно в Києві, відбулось одразу кілька заходів за участі представництв інших країн, що є свідченням інтересу до вітчизняної аграрної галузі. 

Учора, в День Героїв Небесної Сотні, на території Михайлівського Золотоверхого собору з родинами загиблих і постраждалих три роки тому на Майдані зустрілося вище керівництво держави — Президент Петро Порошенко, Голова Верховної Ради Андрій Парубій, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман разом із членами уряду, Генеральний прокурор Юрій Луценко. Саме стіни цього храму стали прихистком мирним протестувальникам у найважчі моменти протистояння із силовиками. 

У самісінькому серці  Мюнхена відбулася вже 53-та за рахунком конференція з питань безпеки. Від заходу світова громадськість очікувала нехай не вирішення, та бодай якогось чіткого розуміння подальшої геополітичної розстановки сил на світовій безпековій мапі. Іншими словами, ця конференція стала однією з найочікуваніших, оскільки світ хотів дізнатися, як США вибудовуватимуть свою зовнішньополітичну діяльність і на що чекати Європейському Союзу в найближчій перспективі. Протягом двох днів лютого російська агресія була швидше предметом аналізу. Для України представницьке зібрання стало черговим шансом означити проблематику мінських домовленостей.