Львів дочекався книжкового форуму. Такого ажіотажу серед львів’ян не викликає жоден інший захід: сюди приходять цілими класами, студентськими групами, вчителі та викладачі  шукають найновіші фахові видання, приходять батьки з дітьми. Така масовість — найкраще свідчення того, що суспільство не втратило потреби у книзі.
Нинішнього вересня на форумі буде рекордна кількість учасників, натомість менше приїде авторів, але, запевнили організатори форуму, від того він не стане менш цікавим та змістовним. 

Особисто я абсолютно не розумію загального захоплення дорогими машинами. Як на мене, якість їхня набагато гірша, ніж, скажімо, у знайомих з дитинства «волг» чи «москвичів». Іноді навіть складається враження, що гордість німецького автопрому, а останнім часом і будь-яке авто ціною понад 25 тисяч євро, ламається відразу за межами автосалону.  

Ще 23 квітня Кабмін ухвалив рішення щодо виплати господарствам населення бюджетної дотації за голову молодняку великої рогатої худоби віком від 3 до 15  місяців у розмірі 250—1000 грн. Згідно з цим документом уряду, фінансову підтримку селянам повинні сплачувати з держбюджету за рахунок справляння м’ясо-молочними підприємствами податку на додану вартість. Тоді міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк сказав, що такі виплати здійснюватимуть ся з 1 червня 2012 року.

Відкриваючи засідання, на яке зібралися представники Кабміну, голови облдержадміністрацій, директори великих підприємств, науковці, Віктор Янукович наголосив, що слід тримати руку на пульсі і своєчасно реагувати на тенденції, які накреслені в економіці України. Він закликав присутніх обговорити роль держави в цьому, визначити проблеми і шляхи їх розв’язання. Особливо Президент наголосив на перспективах підвищення зарплати: за рахунок чого це можна зробити, які інструменти задіяти, як знизити собівартість продукції.  

Нині суспільство небезпідставно сподівається на вчасне ухвалення Верховною Радою закону про державний бюджет на наступний рік. Учора його проект став предметом докладного розгляду в урядовій залі. Що ж являє собою проект кошторису країни і чим він відрізняється від попередніх аналогічних документів?
На думку Прем’єр-міністра Миколи Азарова, він логічно закріплює позитивні результати майже трирічної роботи з відновлення економічного зростання. По-перше, він продовжить стабільний розвиток пріоритетних галузей.

Якось, коли вкотре у тісному помешканні родина почала звичне вечірнє розселення-застеляння, дивлячись на всю цю метушню з ковдрами, подушками і розкладачками, Яна пообіцяла мамі, що неодмінно допоможе сім’ї вирішити гостре квартирне питання. 
— Здобуду «золото» на Олімпійських іграх і тоді отримаю квартиру, — заспокоїла матір донька.

З настанням осені починаємо згадувати, що наша країна має добрі давні традиції в садівництві, а яблука для нас були та є основною «коморою» свіжих вітамінів  узимку. Придбати їх — нині не проблема: на полицях супермаркетів цілий рік є імпортовані. Проте хочеться відчувати запах нашого саду, підтримувати розвиток вітчизняного товаровиробника. Та чи можуть українські садівничі господарства забезпечити потреби країни в яблуках? Про це розмовляємо з генеральним директором корпорації «Вінницясадвинпром» Анатолієм СЕМЕНЮКОМ.  

Більшість представників сфери торгівлі обважування покупців не вважає чимось ганебним. Адже зарплата у них невелика, тож вони буквально «змушені» самостійно напрацьовувати такі собі «бонуси». Наскільки брешуть терези на базарах та чи можна довіряти фасованим продуктам у супермаркетах?  
Щоразу, скуповуючись на базарі, починаю замислюватись:  а яка справжня вага товару? Адже не секрет, що на більшості яток продавці вважають мало не своїм обов’язком обважити покупця.

У нашій країні звикли підбивати різного роду підсумки і робити це вельми часто. Не виняток і стан виконання програми іпотечного кредитування населення (під 3% річних) за соціальними ініціативами Президента. Тим більше, що вона стала першою ластівкою у цій царині за 20 років існування України як незалежної держави й у простих людей нарешті з’явився реальний шанс отримати своє бажане та вкрай потрібне житло. 

Так сталося, що наша сімейна історія одного разу перетнулася з історією музею декоративно-ужиткового мистецтва Чернігівщини, розташованого на той час у  приміщенні церкви святої великомучениці Катерини: моя свекруха, світла їй пам’ять, заповіла подарувати саме тому культурному закладу старовинну вишиту сорочку, а ще традиційну для Сіверського Полісся корсетку і спідницю.
Ми роздивлялися пожовклу від часу вишиванку, вигаптувану в чорно-червоних кольорах, і не могли надивуватися: який смак і  вміння мала неписьменна сільська жінка!