Як і багато років тому, професія ведучого на телебаченні сьогодні є однією із найпопулярніших у рейтингу дівочих мрій. Зачіска, білозуба усмішка, популярність — ну як тут школярці останніх класів утриматися від спокуси приміряти на себе такий перспективний багатообіцяючий образ? Для багатьох тисяч дівчаток уособленням цієї мрії була диктор українського телебачення Світлана Білоножко.

На телебаченні вона пропрацювала 14 років. І цю сферу мас-мадіа вивчила до найменших дрібниць. Сьогодні Світлана Григорівна може докладно прокоментувати нюанси професії-мрії, про існування яких пересічний глядач навіть не здогадується. Скажімо, розвінчати міф про нереальну заможність дикторів телебачення («За державний кошт ми могли придбати 3-4 сукні, а загалом викручувалися самі, — згадує пані Світлана. — Коли мій чоловік Віталій їздив на гастролі за кордон, то всі вільні гроші витрачав на вбрання для мене»). Зізнатися нарешті, що професія ведучого на ТБ тоді не була стовідсотково безпечною (це зараз телебачення працює з цифровими камерами, а 30 років тому техніка давала випромінювання, дикторів щороку перевіряли на радіацію). І вже не маючи безпосереднього стосунку до телебачення, подякувати цій професії за те, що навчила бути організованою, тримати удар і попри все йти далі.

Один з найяскравіших  письменників сучасної української літератури  Сергій Жадан  живе в Харкові. Але, як і личить  справжньому знавцеві людських душ, він не обмежується рамками одного міста: багато подорожує і так  само плідно працює. Загалом творчість  Сергія Жадана справедливо можна назвати «новою українською прозою», бо в ній автор відкриває читачеві світ, побачений очима молодої, не байдужої до життя людини, наділеної почуттям гумору та гострою іронічністю.

Чудовий розкішний парк, прикрашений скульптурами минулих століть, водоспади, острівці, з’єднані кам’яними мостами, — такий неповторний мальовничий пейзаж відкривається з високої, увінчаної дзвоном, вежі відремонтованого і реставрованого замку-фортеці. Саме така унікальна споруда рідкісна — зведена на природному фундаменті у вигляді гранітної скелі, що на кілька кілометрів глибоко під землею і з усіх боків омивається річковими водами.

Я працюю у приватному акціонерному товаристві «Львівський локомотивно-ремонтний завод» з 1999 року.

Згідно з постановою Кабміну «Про присудження премії Кабінету Міністрів України за внесок молоді у розбудову держави» від 27 червня 2003 року №972, мене нагородили дипломом лауреата у номінації «За виробничі досягнення».

Однак з 2003 року і донині завод не здійснює доплати до моєї заробітної плати. Поясніть: чи належить мені така доплата, і якщо так, то в якому розмірі?

І. КАЧМАРИК, с. Підгать Львівської обл. 

Різні відомства неоднозначно трактують процедуру проходження державної служби. Тому прошу пояснити: чи можна взяти на посаду державного службовця — головного бухгалтера особу за трудовим договором на період лікарняного у зв’язку з вагітністю та пологами основного працівника? Чи, як варіант, узяти таку людину на роботу тимчасово, адже основного працівника не буде понад 4 місяці.

А. ГУСЄВА, заступник начальника управління Державного казначейства у Великоолександрівському районі Херсонської обл. 

Звертається до вас вдова, смерть чоловіка якої пов’язана із Чорнобильською катастрофою. Будинок, у якому я мешкаю, обслуговується централізованим теплопостачанням. Хочу дізнатися: чи маю право відключити власну квартиру від централізованих послуг та встановити індивідуальне опалення? А ще чи належать мені пільги з оплати теплопостачання місць загального користування (сходових майданчиків, підвалу тощо)?

Н. ГОРДІЄНКО, м. Богуслав Київської обл. 

Я отримую наукову пенсію та працюю за контрактом на посаді старшого наукового співробітника. Термін моєї чергової щорічної угоди закінчився 31 грудня 2011 року. Подовжив роботу за контрактом ще на рік, починаючи з 1 січня 2012 року. Та хочу дізнатися, чи не вважається це новим працевлаштуванням та чи не спричинить зниження розміру моєї пенсії після завершення трудової діяльності?

Ф. ФЄДІН,  м. Київ

Я колишній офіцер, нині військовий пенсіонер. Влаштувався працювати на посаду вихователя — командира взводу в ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Відповідно до вимог статуту ліцею, вихователі — командири взводів виконують обов’язки класних керівників. Однак за класне керівництво ми не отримуємо ніяких надбавок, що суперечить положенню про класне керівництво. Керівництво ліцею, посилаючись на те, що обов’язком вихователів є виконання функцій класних керівників, виплату надбавки за це не провадить.

Отже, хочу дізнатися: чи є в керівництва ліцею підстави для такого рішення і які саме?

С. ЛИСЕНКО, м. Острог Рівненської обл.

Під час нещодавнього піку низьких температур стояв в амфітеатрі станції метро «Героїв Дніпра». Пив каву. Аж раптом картина, яка, здалося, могла збити мороз одразу на десять позначок. Четверо псів-безхатченків, вишикувавшись у колону, статечно прямували поближче до тепла, що його зі свистом викидала ненажерлива підземка. І не в тому річ, що живими залишалися сірки в умовах роздутої епідемії сказу, а... Кожен пес, чимось нагадуючи зовнішні труби опалення, був старанно закутаний у ганчірки і перев’язаний мотузками.  

«Коваль коня кує, а жаба лапу підставляє» —  саме це прислів’я спало на думку, коли на тлі чергового «потепління» російсько-українських газових відносин на сторінках електронних ЗМІ раптом замерехтіло прізвище керівника Росспоживнагляду Геннадія Онищенка. Його заява про можливе вето на продукцію українських сироварів, що поставляється на російські ринки, по суті, прозвучало одразу ж після звинувачень представників «Газпрому» стосовно того, що Україна не має права знижувати обсяги закупівлі газу. Головний захисник російських споживачів звинуватив українських виробників у тому, що сири, виготовлені в Україні, мають домішки пальмової олії та інших інгредієнтів, а тому повинні класифікуватися як сирна продукція з відповідною назвою на них.