Виконуючий обов’язки
голови Антимонопольного комітету
Рафаель КУЗЬМІН

 Так вже повелося, що як тільки різко підстрибують ціни на якомусь із соціально важливих ринків, усі одразу згадують про Антимонопольний комітет. Мовляв, куди дивиться і чому не дає по руках махінаторам, які необ∂рунтовано підвищують вартість товарів і послуг та безсоромно залазять у кишені пересічних громадян. Про те, хто і як стоїть на сторожі прав та інтересів не лише споживачів, а й держави та законослухняного бізнесу, розповідає виконуючий обов’язки голови комітету Рафаель КУЗЬМІН.

Сфери діяльності ширші...

— Що собою являє Антимонопольний комітет України?

— Це державний орган із спеціальним статусом, до складу якого входить центральний апарат і 27 територіальних відділень у кожному регіоні. Усіх їх об’єднує одна мета — забезпечити державний захист конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері держзакупівель. Це важливо передусім тому, що конкуренція — основний механізм ринкової економіки, рушійна сила підвищення добробуту громадян.

— Які фахівці (за професією) працюють у відомстві, в яких навчальних закладах їх готують?

— Це професіонали, які мають переважно економічну або юридичну освіту. Серед молодого поповнення чимало тих, хто здобув спеціальність «менеджмент антимонопольної діяльності» у Київському національному торговельно-економічному університеті.

— На які сфери діяльності поширюється компетенція Анти?монопольного комітету?

— Конкурентне правозастосування охоплює всі сфери господарської діяльності, де є намагання усунути потенційних партнерів, не допустити їх на ринок або ж отримати над ними неправомірні, несправедливі переваги. Приміром, АМКУ здійснює контроль за злиттям та поглинанням бізнесу, досліджує стан конкуренції на тому чи іншому ринку, проводить розслідування, під час та за результатами яких виявляє і припиняє такі типові порушення, як зловживання монопольним становищем, антиконкурентні змови, недобросовісна конкуренція, антиконкурентні дії органів влади. Зазвичай маємо справу з необ∂рунтованим підвищенням цін на товари та послуги, оманливою рекламою, узгодженням тендерних пропозицій учасниками держзакупівель, бездіяльністю органів місцевого самоврядування.

… ніж повноваження

— Як протидієте всім цим правопорушенням?

— Аби якомога краще захистити споживачів, конкуренцію на ринку робіт, товарів і послуг, не тільки застосовуємо штрафні санкції до винуватців, а й ведемо системну роботу щодо попередження та запобігання таким випадкам (зокрема надаємо обов’язкові для розгляду рекомендації). Цього року свою увагу зосередили на соціально важливих ринках, від яких залежить життя мільйонів громадян. Це ринки ПЕК, продовольства, лікарських засобів, фінансових, транспортних та телекомунікаційних послуг, сфери роздрібної торгівлі та ЖКГ.

— Які з перелічених ринків є найпроблемнішими і чи багато порушень чинного законодавства виявили нинішнього року?

— Традиційно проблемними є ринки сільськогосподарської продукції, житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу. Протягом п’яти місяців цього року припинили 1247 порушень, тоді як торік за цей же період — 1118. Найбільше було зловживань монопольним становищем — 420, змов суб’єктів господарювання — 117, антиконкурентних дій органів влади — 254, недобросовісної конкуренції — 70 випадків.

— Наскільки дієві штрафні санкції? Які суми сплатили ті, кого притягли до відповідальності?

— На порушників конкуренційного законодавства накладено штраф у сумі понад 355 млн грн. На сьогодні до державного бюджету сплачено 6 млн 18 тис. грн. Щодо покараних, то широкого розголосу набуло наше рішення про притягнення до відповідальності ПАТ «ДніпроАЗОТ». Цей монополіст підвищив ціну на гіпохлорит натрію на 110% (засіб використовується для знезараження та дезінфекції питної води). Необ∂рунтоване нарощування цін з метою отримання надприбутків вилилося «ДніпроАЗОТу» в 100 млн грн штрафу. Не менш резонансним було й рішення АМКУ щодо операторів ринку пального: комітет оштрафував ПП «Окко-Нафтопродукт», ТОВ «Континент Нафто Трейд» і ТОВ «Альянс Холдинг» на загальну суму 150 млн грн за вчинення антиконкурентних узгоджених дій щодо одночасного безпідставного підвищення цін на бензин.

— Чи вистачає повноважень працівникам комітету, аби сповна виконувати свої професійні функції?

— Слід зауважити, що у багатьох розвинених країнах світу конкурентні відомства мають статус, наближений до правоохоронних органів. Додаткові повноваження дають їм змогу застосовувати у своїй діяльності дієві методи виявлення порушень та проведення розслідувань, що сприяє ефективності та оперативності виконання покладених на них функцій. Приміром, у США до складу системи конкурентних органів входять підрозділи з потужними слідчо-розвідувальними можливостями. Антитрастівський відділ міністерства юстиції США має повноваження використовувати всі наявні інструменти карного розшуку (ордери на обшук, погоджене прослуховування підозрюваних та свідчень інформаторів). Та й законодавство там суворіше: за серйозні правопорушення в сфері конкуренції — картелі — передбачено кримінальну відповідальність. Тож, на моє переконання, набуття Антимонопольним комітетом України статусу правоохоронного органу дасть змогу ефективніше виконувати свої функції. Ми маємо стати повноцінною економічною прокуратурою держави.

— Чого передусім вам бракує?

— Нагальною потребою є законодавче врегулювання здобуття доказів у справах. Ми хочемо мати чіткі та зрозумілі як для нас, так і бізнесу правила отримання пояснень та іншої необхідної інформації. Посилення слідчих повноважень комітету дасть змогу якісніше проводити не тільки перевірки, а й огляд приміщень з вилученням доказів. Адже належна доказова база — надійний інструмент захисту добросовісних підприємців і споживачів від антиконкурентних проявів.

До євростандартів через реформи

— А чи відповідає вітчизняне конкуренційне законодавство міжнародним стандартам?

— За оцінками зарубіжних експертів, законодавство України про захист економічної конкуренції є досить дієвим, ефективним та в цілому гармонізованим із законодавством ЄС. Водночас таке авторитетне міжнародне об’єднання в царині конкуренції, як Організація Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР) надало рекомендації, які покликані суттєво підвищити ефективність виконання АМКУ покладених на нього завдань. Передусім ідеться про посилення слідчих повноважень комітету, збільшення розмірів штрафів, що застосовуються на практиці. Останню рекомендацію ми активно впроваджуємо в життя і постійно працюємо над удосконаленням конкуренційного законодавства. Зокрема пропонуємо внести зміни, якими передбачити збільшення порогів для отримання дозволу на концентрацію (більш ніж у чотири рази — до 50 мільйонів євро).

— Наскільки корисним є світовий досвід і чи приживається він на українських теренах?

— Безумовно, він для нас корисний, адже дає змогу проаналізувати пройдений шлях законотворення та правозастосування різними країнами і використовувати цей досвід у своїй діяльності. Європейське співтовариство надає нам підтримку в процесі імплементації конкурентного законодавства, а також удосконаленні механізмів конкуренції, державної допомоги та державних закупівель відповідно до програмних документів у сфері європейської інтеграції. Нині маємо домовленості з нідерландськими колегами щодо вивчення механізму взаємодії та розмежування компетенції органів, які регулюють діяльність суб’єктів господарювання у певних галузях економіки. Крім того, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть підтримку АМКУ у сфері державних закупівель. Зокрема, планується навчання наших працівників, на яких покладено обов’язки щодо розгляду скарг про порушення законодавства у цій сфері. Цікавим, як я вже казав, є для нас і досвід США, де регулювання конкуренції, як і в Україні, здійснюється на двох рівнях: загальнодержавному та регіональному.

—  Що чекає на Антимонопольний комітет у світлі реформ, які проводять уряд і Президент?

— У рамках останніх реформ Президента, спрямованих на оптимізацію системи органів державної влади, очікуємо усунення дублювання однакових функцій кількома владними структурами (приміром, АМКУ, Державної інспекції з контролю за цінами та Державної інспекції з питань захисту прав споживачів). На мою думку, їх доцільно було б закріпити за нашим комітетом, що дало б змогу не тільки скоротити видатки державного бюджету та спростити стосунки держави з бізнесом у цій сфері, а й створити комплексну та ефективну систему контролю за економічними правопорушеннями.

У сфері конкуренції основними завданнями є розроблення та запровадження виваженого комплексу заходів щодо формування повноцінного конкурентного середовища, яке є одним з основних чинників створення і функціонування соціально орієнтованої економіки. Здатність держави не тільки визначати, а й гарантувати єдині для всіх суб’єктів господарювання правила, проводити дієву конкурентну політику, що є основою для досягнення максимально позитивного соціально-економічного ефек?ту, важливим фактором стабільності економіки та зростання добробуту громадян. Окрім того, програмою реформ Президента передбачено здійснення реформ у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання. За підтримки європейських експертів фахівцями комітету розробляється вкрай потрібний законопроект «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», який стане фундаментом національної системи державної допомоги та відповідатиме стандартам ЄС.

Лариса ДАЦЮК, «Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Рафаель КУЗЬМІН. Народився 1964 року в Донецьку. Закінчив Донецький державний університет за спеціальністю правознавство, кандидат юридичних наук. Працював науковим співробітником Інституту економіко-правових досліджень НАНУ. У період 1996-1997 рр. — заступник голови Донецького обласного відділення Антимонопольного комітету, з травня 2011 року — перший заступник голови комітету — державний уповноважений.