НАПРУГА

Чи зможе ПАТ «Полтаваобленерго» зігріти киян?

Хоча приватизаційні конкурси, з відкритою пропозицією ціни за принципом аукціону, з продажу держпакетів акцій (трохи більше 45%) компанії «Західенерго»  і «Київенерго» (25%) мають відбутися вже незабаром, ситуація продовжує тримати учасників і спостерігачів у напруженні. Напругу вніс один з можливих претендентів на участь у конкурсі.

Нагадаємо, якщо заявку на приватизацію Західенерго подав тільки ДТЕК, то на конкурс щодо Київенерго, окрім цієї компанії, подало заявку ПАТ «Полтаваобленерго». Проте за три дні до конкурсу Антимонопольний комітет (АМК) відмовив Полтаваобленерго в розгляді заявки на отримання дозволу на придбання 25% акцій столичної енергетичної компанії.

 З точки зору анти-монополістів…

Якщо переглянути свіжі архіви, АМК неодноразово звертав увагу на діяльність полтавських енергетиків. Так, у квітні минулого року Полтавське обласне відділення комітету зобов’язало Полтаваобленерго в особі Кременчуцької філії припинити дії з ознаками зловживання монопольним становищем, що могло призвести до утиску прав споживачів. Як показало розслідування АМК, «підприємство встановлювало тарифи на послуги з транспортування, постачання теплової енергії, централізованого опалення та постачання гарячої води з порушенням вимог законодавства».

Зовсім нещодавно, в кінці вересня нинішнього року, те ж саме регіональне відділення оштрафувало ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії районних електромереж на 10 тис. грн «за зловживання монопольним становищем». Точніше, за те, що «філія безпідставно припинила постачання електричної енергії до квартири споживача». Незаконне відключення споживачів швидше є пересічною подією для ПАТ, аніж якийсь виняток. 21 листопада в Кременчуці за підозрою у хабарі затримали працівника цієї компанії, який вимагав та отримав від власника магазину $100 та 200 грн за те, що не відімкне його об’єкт від електропостачання.

Навряд чи можна з цих прикладів робити висновок про упередженість АМК до надавача послуг. Приватна компанія, скажемо так, дещо «хитрує», а державна наглядова та контролююча установи виконують свою роботу. Як це, для прикладу, було з Національною комісією регулювання енергетики України, котра у вересні цього року також штрафувала Полтаваобленерго за «порушення Умов і Правил здійснення підприємницької діяльності щодо постачання електричної енергії за регульованим тарифом».

Як повідомив сам АМК, заяву на придбання 25% акцій Київенерго полтавськими енергетиками було залишено без розгляду, оскільки вона «не відповідала вимогам законодавства про захист економічної конкуренції». А саме: в Антимонопольному комітеті  немає інформації про кінцевих бенефіціарів ПАТ «Полтаваобленерго».

Як відомо, 25% акцій ПАТ належить компанії Larva Investments, 23,921% — компанії Bikontia Enterprises, 23,29% — UA Energy Distribution Holding (всі — Кіпр), 12,65% — компанії «Бізнес-Інвест» (Дніпропетровськ) і 12,35% — «Фрунзе-Флора» (Суми).

Бенефіціари ж — це особи, котрі отримують прибуток від своєї власності, яку передали в довірче користування другій особі, або від використання їх власності третіми особами. Хто стоїть за вищевказаними «другими» і «третіми» кіпрськими компаніями, Антимонопольний комітет не знає. А мусить, з огляду на те, що таємничими «третіми особами» може вигулькнути інша держава в особі, скажімо, «Газпрому»  або якийсь із продовжувачів справи Муаммара Каддафі. Останнє припущення виглядає  геть екзотично, але йдеться про речі прагматичні.

Адже тільки-но, у вересні 2011-го, FATF (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей) ухвалила звіт України, 60% якого було присвячено поліпшенню нормативної та законодавчої боротьби з відмиванням грошей. Потім, як відомо, Україну відвідали фахівці FATF, які вітали прийняття законів щодо боротьби з інсайдерською інформацією і маніпулюванням на ринку. 29 жовтня ц.р. на засіданні Групи з питань боротьби з «брудними грішми» було ухвалено рішення про виключення нашої держави з так званого «чорного списку» FATF.

Зрозуміла позиція Антимонопольного комітету, котрий не хоче бути причетним до того, аби дати FATF підставу знову в чомусь звинувачувати Україну. Тим більше, в АМК повідомили:  Полтаваобленерго може повторно подати заявку на придбання 25% Київенерго. Звісно, з розкриттям таємничих бенефіціарів.

До речі, дізнатися, хто саме стоїть за кіпрськими акціонерами Полтаваобленерго, вирішив і Фонд державного майна України. Саме тому, відповідно до процедури, він вирішив узяти паузу в процесі приватизації Київенерго та до 9 грудня цього року надав можливість «полтавчанам-кіпріотам» підготувати всі необхідні документи, що підтверджують відповідність їхніх власників вимогам конкурсу.

Столична енергокомпанія — ласий шматок. Але не всім по зубах. Фото УНІАН  

…полтавчан…

Цікаво, що думають жителі Полтавської області про бажання їхнього обленерго придбати частку Київенерго — унікальної для Східної Європи компанії, що 12 філіалами повністю забезпечує столицю електроенергією, на 85% — теплом і володіє єдиним у столиці  сміттєспалювальним заводом «Енергія»? Звісно, соціологічних опитувань ніхто не проводив, але є полтавська преса, яку цікаво було промоніторити.

На початку вересня перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Віктор Животенко критикував ПАТ «Полтаваобленерго» за підготовку до опалювального сезону і невиконання затвердженої Інвестиційної програми для Кременчуцької ТЕЦ — єдиної теплової станції ПАТ. Констатуючи, що ця програма виконана лише на 3%, перший заступник очільника області попереджував: «Гальмується робота з підготовки до зими. Ми будемо звертатися до Азарова, до Клюєва, аби вони допомогли підприємству вирішити свої внутрішні проблеми».

Хоча навряд чи уряд може допомогти приватній компанії, де мала б діяти єдина команда.

Керівництво Полтаваобленерго переконувало, що вказаний Віктором Животенком факт не вплине негативно на роботу станції взимку, а до кінця року інвестпрограму буде виконано більше ніж на 50%. Низький відсоток її виконання пояснювався тим, що фінансування робіт здійснюється після їх закінчення, а наглядова рада компанії вирішує передоплату лише на рівні 10 — 30%. 

— Так, є певні проблеми, є різне бачення діяльності компанії у членів наглядової ради, яке впливає на право підписання нами в тому числі інвестиційних документів, — сказав з цього приводу голова правління «Полтаваобленерго»  Євген Засименко. 

Дивно чути про конфлікт серед акціонерів, коли на носі зима. До кінця року лишився, по суті, місяць. Рівень зносу основних засобів Полтаваобленерго досяг 72%. Значна частина устаткування вичерпала свій ресурс і вимагає заміни. Інвестиційна програма Полтаваобленерго на 2010 рік становила трохи більше 110,2 млн грн, у тому числі понад 96,1 млн грн — на електричні мережі і понад 14,1 млн грн — на Кременчуцьку ТЕЦ. Інвестиційна програма 2011 року окремо по КремТЕЦ затвердила понад 54,3 млн грн, а по електричних мережах області — майже 137,2 млн. Загальний відсоток виконання обох на кінець вересня становив… 5,4%.

Результати не змусили себе довго чекати. Наприклад, уже в листопаді санстанція Кременчука винесла розпорядження про тимчасове припинення занять в приватній школі «АДА» через те, що не увімкнене централізоване опалення, а навчальний заклад обігрівається електроприладами. «Ми сплатили і борг, і штрафні санкції, які виставила компанія «Полтаваобленерго», але тепер її керівництво вимагає передоплату у сумі 23 тисяч гривень. Це третина місячного бюджету школи», — скаржиться засновник школи Павло Кравченко. І додає, що навіть міська влада ніяк не допомогла в переговорах з Полтаваобленерго.  

Цікава практика, чи не так? Зробити передоплату для планового ремонту власних виробничих потужностей, щоб люди не мерзли, наглядова рада не дозволяє. Зате вимагати передоплату в повному обсязі від навчального закладу за ще не надане тепло совість дозволяє… 

На відміну від Київенерго, де навіть після продажу 25% акцій за державою залишиться блокуючий пакет з усіма контролюючими можливостями, Полтаваобленерго контрольована приватними власниками. Минулого року її чистий прибуток в порівнянні з 2009 роком збільшився на 26,4% й досяг  понад 70 млн грн. Але, скажімо, коли 2 серпня ц. р. планувалося провести збори акціонерів щодо питання про розподіл нерозподіленого прибутку за 2001-2010 рр., а також про виплату дивідендів, воно не відбулося через відсутність кворуму. Для участі в зборах зареєструвалося 0,23% від загальної кількості голосуючих акцій Полтаваобленерго.

Але, погодьмося, одна справа — не дійти згоди щодо розподілу прибутку, друга — щодо виділення запланованих коштів на підготовку своєї ж власності до опалювального сезону, від чого залежать сотні тисяч громадян.

 …і киян

Сказати, що столичні жителі задоволені рівнем послуг, що надаються ПАТ «Київенерго», —  означало б грішити проти істини. Але все пізнається в порівнянні.

Як уже було сказано, чистий прибуток усе ще потенційного (поза рішенням АМК) покупця Київенерго з Полтавщини за 2010-й становив 70 млн грн. Для порівняння: прибуток об’єкта, що виставлений на продаж, за той самий період перевищив 157 млн. 

Ми говорили про енергетичні інвестпрограми на Полтавщині та рівень їх виконання. В Києві тільки програма модернізації тепломереж (столичні ж дистанції — велетенського розміру!) вимагатиме мільярд гривень щорічно. До речі, в столиці номер з приватним власником на кшталт «сам п’ю, сам гуляю» не пройде: уряд, повторимо, залишає за державою 25% плюс одна акція.

До того ж Кабінетом Міністрів затверджені суворі умови до майбутнього інвестора, серед яких і обов’язкова сплата кредиторської заборгованості (а вона у Київенерго сягає 3,2 млрд грн), і чітке впровадження соціальних програм, і — в цьому ж весь сенс приватизації! — гарантована модернізація основних фондів, оновлення виробничих потужностей, заміна теплових і електричних мереж тощо. І по кожному пункту існує конкретний розпис термінів виконання.

«Полтаваобленерго буде скрутно залучити такі кошти при настільки скромних фінансових показниках», — вважає аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Денис Саква. Він також нагадує, як міський голова Кременчука Олег Бабаєв вів переговори з керівництвом компанії, щоб не допустити зриву опалювального сезону. Голові Київської міської державної адміністрації Олександру Попову потрібен такий «головний біль»?

Тому виникає питання: хто хоче стати майбутнім покупцем Київенерго, чи має він на це законні права, зароблені чесним способом кошти для купівлі акцій та втілення в життя масштабної інвестиційної програми?

Відповідь на нього, сподіваємось, кияни та державні органи все ж таки отримають. Аби не запізно.