Слідом за Президентом глава уряду наступного дня скликав свою прес-конференцію задля звіту про зроблене в році, що минає, та конкретизації планів виконавчої влади на найближче майбутнє та на подальшу перспективу. Послухати Арсенія Яценюка і поставити йому запитання, які цікавлять мільйони читачів та глядачів, зібралася така кількість представників ЗМІ, що їх ледве вмістила чимала зала Клубу Кабінету Міністрів.
— Щодо 2014 року, то це рік історичних викликів, історичних змін в Україні. І так само історичних звершень і зрушень в цілому в Європі та світі, — сказав Прем’єр. Про це буде багато написано… Те, що ми встояли, це насамперед заслуга українського народу. Тому оцінки поточного року дозвольте мені віддати історикам.
Стосовно 2015 року, то глава уряду акцентував увагу на тому, як влада справлятиметься з тією економічною кризою, посиленою російською агресією, яка охопила країну. Втрата 20% економіки, скорочення промислового виробництва і валового внутрішнього продукту, понад 800 тисяч тимчасово переміщених осіб, які втратили роботу і яких потрібно фінансово підтримувати з бюджету, девальвація національної валюти. Це далеко не всі виклики, на які треба реагувати у 2015 році.
Цей тягар, який впав на плечі суспільства, має розподілятися між усіма. На переконання Прем’єра, ті, хто має великі доходи, має платити значну частку. Низка змін до податкового законодавства саме це і передбачає. Це підвищені ставки з ренти на нафту, газ, газовий конденсат, руду, оподаткування пасивних доходів. Запроваджено трансфертне ціноутворення, і великий бізнес не зможе ховати свої прибутки в офшорних зонах, а всі пов’язані з ним компанії стануть прозорими.
Уряд здатен приймати відповідальні рішення
Щодо решти суспільства, для нього істотно скорочено податки: з 22 до 9. Для малого і середнього бізнесу запроваджено мораторій на перевірки і вдвічі зменшено оподаткування. Надзвичайно важливим Арсеній Яценюк вважає реформування єдиного соціального внеску.
— Якщо компанія буде відповідати чотирьом критеріям, — уточнив Прем’єр, — то розмір єдиного соціального внеску зменшується з 41 до 16,4%. Про які критерії йдеться? Перший: підприємство має збільшити в 2,5 рази розмір середньої заробітної плати порівняно з минулим роком. Другий: така зарплата має бути не менша, ніж три мінімальних зарплати (3600 грн). Третій: загальне зростання кожної заробітної плати має становити не менше 30%. Четвертий критерій: середній платіж на одну застраховану особу повинен бути не менше 700 грн.
Стосовно багатьох податкових новацій у суспільстві було чимало чуток. Глава уряду визнав, що це, мабуть, через брак роз’яснювальної роботи та подання недостовірної інформації. Це, зокрема, стосується оподаткування нерухомості, з якої стягується збір в усьому світі. Ми також переходимо до цих стандартів, зробивши виняток для квартир площею до 60 м. кв. та будинків площею 120 м. кв. Решта платитимуть за кв.м. 24 грн.
Непростих громадян торкатиметься й інший 20% податок з пасивних доходів (дивіденди, відсотки, роялті, доходи від купівлі-продажу акцій). Поділяться з бюджетом і власники дорогих автівок, а згодом і ті, хто має інші предмети розкоші (такий законопроект вже готує уряд).
— Стосовно соціальної сфери, у «якої все забрали», то це не правда, — спростував чутки Прем’єр. — Ми пішли шляхом оптимізації соціальних витрат. Соціальну допомогу має отримувати той, хто її потребує. Це — малозабезпечені, інваліди, діти-сироти, пенсіонери. А ті, хто незаконно отримує чи присвоює, витягує гроші з кишені бідної незабезпеченої людини, не матимуть підтримки держави та уряду.
Арсеній Яценюк нагадав, що повністю залишено чинні норми закону про освіту, не підвищено пенсійний вік. Пільговий проїзд збережено до 1 червня 2015 року, а далі він поширюватиметься лише на малозахищених з подальшим переходом на монетизацію пільг.
Підсумовуючи свій виступ, Прем’єр наголосив, що з поставленими напередодні Нового року завданнями уряд впорався: оподаткував надприбутковий бізнес, створив умови для закриття податкових ям, легалізації зарплат, розвитку малого та середнього бізнесу, скоротив витрати на державний апарат. Ще один позитив — ухвалення збалансованого бюджету, який підкорегують до 15 лютого .
— В Україні є уряд, коаліція, які здатні приймати складні, але правильні рішення, навіть якщо їх приймають о 5-й годині ранку, — завершив вступне слово Прем’єр-міністр. — Той пакет, який потрібно було провести до кінця поточного року, ми провели. Тепер залишилося це все імплементувати.
Відповідь на енергетичну блокаду
Відповідаючи на болюче питання, яке стосується підвищення тарифів на енергоносії, Арсеній Яценюк нагадав, що у бюджеті передбачено суму дотацій для «Нафтогазу» на рівні 30 мільярдів гривень. У поточному році компанію продотували на 110 мільярдів. Скоротивши втричі дотації, десь треба брати кошти. А їх можна взяти, підвищивши ціни до ринкових. Тільки-но тарифи підвищаться, пояснює голова уряду, одразу зменшуються дотації «Нафтогазу» і вивільнені кошти спрямовуються на субсидії для малозабезпечених. Розрахунки свідчать: якщо тарифи стануть ринковими, під дотації потраплять від 15 до 29 мільйонів людей. Однак перегинати палицю уряд не буде, бо надто висока ціна може призвести до масових неплатежів. Але якщо ми приведемо тарифи до ринкових, то європейські партнери дають 20-річні кредити під 1,5% на енергоефективність.
На, здавалося б, чисто економічне запитання, які нині справи із забезпеченням країни енергоносіями, Прем’єр відповів так: «Все, що пов’язане з Росією, є політичним питанням. Неполітичних питань з росіянами немає. Будь-яке рішення в наших двосторонніх відносинах, якщо їх можна назвати відносинами, Кремль сприймає через політичну призму». Росія хотіла здійснити енергетичну блокаду, думаючи, що ми не чинитимемо опору. Але ми вчинили опір, диверсифікували подачу газу (на 60% постачання йде з ЄС), знизивши ціну, зекономили до 1 млрд доларів.
Стосовно електроенергії, то нині підписується угода з компанією «Вестінхаус» про збільшення поставок ядерного палива. Щодо вугілля, то російські терористи блокують його постачання з українських шахт на окупованих територіях, а частину залізниць заміновано. Але вже зараз обсяг споживання і накопичення нарешті став плюсовим (+10 тис.тонн щоденно). Як тимчасовий захід буде укладання контракту між державними компаніями України і Росії за ціною не вищою, ніж ціна внутрішньої теплової енергетики. Вітчизняне вугілля закуповуватимуть з тієї території, що під нашою юрисдикцією. Однак є такі марки, які видобувають тільки на окупованій території. Там можливі закупки лише з тих державних шахт, які перереєструються в Києві. Плата здійснюватиметься лише після поставки і виключно на картки шахтарям через українські банки.
Стосовно імпорту електроенергії, то також готується підписання угоди про укладання прямого контракту з «Интер РАО». За словами Прем’єра, це вимушений крок, але нині без нього не обійтися.
Чого чекати від місії МВФ, яка незабаром прибуде до Києва, цікавило багатьох журналістів. Мовляв, що буде, якщо міжнародні кредитори не позичать грошей? Запитання, на яке, здавалося б, важко знайти відповідь, не загнало Прем’єра в глухий кут.
— Очікування не виправдаються, якщо ми нічого не робитимемо і чекатимемо, що хтось прийде нам допомагати, — парирував Арсеній Яценюк. – А якщо йтимемо шляхом складних, але правильних змін і реформ, тоді люди побачать, що ми щось робимо. І тоді вони матимуть право говорити своїм платникам податків чи то в Берліні, чи в Брюсселі, чи Вашингтоні, що країна заслуговує на те, що їй треба допомагати.
Наступне незручне запитання стосувалося іноземних інвесторів, які покидати Україну не лише через російські танки, а й через те, що не зруйновано кланово-олігархічну систему. За словами Арсенія Яценюка, у 2015 році Україна не очікує приватних інвесторів, а розраховує лише на підтримку міжнародних структур. Вони є першопрохідцями і прокладають шлях іншим. А ті інші прийдуть, коли буде стабілізовано ситуацію на сході, почнуться реформи, які вже прописано в законодавстві. Звісно, мається на увазі й боротьба з корупцією. Причому, починаючи з самого верху. Навіть у Прем’єра фіскальна служба вже вимагає пояснень про його доходи, і він готує відповідь податківцям.
Чимало питань стосувалися повернення Криму та врегулювання ситуації на Донбасі. Передусім, чи нема ризику, що Крим стане новою офшорною зоною. Прем’єр не бачить такої загрози, хоча й розуміє, що повернення півострова — справа непроста. Однак слід зважати на те, що Європа запровадила санкції, і мало хто з цивілізованого світу захоче їх порушувати. А Росія з її нинішньою спроможністю не в змозі потягти цього воза.
Міністри відповідають за кожну копійку
Кілька разів Прем’єра запитували про одне і те саме: фінансування армії державою і витрачання коштів, зібраних волонтерами. На що глава уряду відповів, що міністр оборони Степан Полторак та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков за результатами року оприлюднять звіти про видатки на потреби військових у зоні проведення АТО.
— Що стосується витрачання коштів, то всі розпорядники бюджетних коштів за результатами року оприлюднять кожну копійку, передовсім це стосується Міністерства оборони і Міністерства внутрішніх справ, яку спрямовано платниками податків і українським бюджетом на фінансування армії, — сказав Прем’єр і додав, що 1 млрд 885 млн грн — це сума 1,5% військового збору, який зараховано до держбюджету. Це додаткові витрати на національну безпеку і оборону порівняно з 2013 роком — плюс 15,6 млрд грн.
Ще одна болюча проблема — вимушені переселенці. З ними не все просто, про що свідчать цифри, оприлюднені Прем’єром. З 823 тис. зареєстрованих лише 30 тис. громадян звернулися за працевлаштуванням, з них 5 тис. працевлаштовано, а 20 тис. отримали статус безробітного. Тим часом на допомогу переселенцям з держбюджету вже витрачено 328 млн грн. Часто трапляється так, що багато хто з тих, хто нібито переїхав з окупованих територій, отримали пенсії і повернулися назад. Уряд робитиме все можливе, аби й решта вернулися додому, але вже на звільнені території. Однак з пенсійним туризмом боротиметься, вдосконалюючи систему виплат для переселенців.
Ми в Google+