З нового року торговельні баталії між Україною та Росією активізувалися. Через набуття чинності умов зони вільної торгівлі з Євросоюзом для України Москва з 1 січня відмовилася від угоди про зону вільної торгівлі з Україною в СНД, внесла її до переліку країн, з яких заборонено імпортувати продовольство та сільгосппродукцію, повністю заборонила транзит через свою територію українських товарів у треті країни.
За оцінками експертів, втрати українських виробників від таких дій Росії у 2016 році будуть на рівні 1 мільярда доларів. Попередній прогноз уряду більш оптимістичний: 420—600 мільйонів доларів.
Київ відповів Москві. 2 січня уряд увів мита на російські товари. 10 січня — заборонив ввезення 43 товарів з РФ, зокрема тих, які можна замінити українськими. А 20 січня розширив перелік забороненого ще на понад 70 позицій. Тож під українське ембарго, яке триватиме мінімум до 5 серпня, потрапили російське м’ясо, риба, чорна ікра, рибні консерви, деякі молочні продукти, кава, чай, білий шоколад, мармелад, печиво, хлібці, кондитерські та хлібобулочні вироби, продукти дитячого харчування, макаронні вироби, соуси, кетчупи, пиво, спирт, горілка, корм для собак, сигарети з фільтром. А також товари з кодами, які не ввозили в Україну останній рік, щоб не було підміни одних кодів іншими, залізничне обладнання: локомотиви, потяги, вагони і стрілкові перегони, хімічні засоби.
«УК» поцікавився, чи не постраждають від таких дій споживачі, чи не буде дефіциту якихось груп товарів та як це відобразиться на українському ринку.
На полицях буде все
За словами експертів, українські споживачі майже не помітять браку російських товарів. Адже інтерес до них знижується з 2014 року після анексії Криму. Тоді почався громадський рух «Ні російському», люди почали цікавитись маркуванням на товарах і змусили торговельні мережі зазначати на полицях країну-виробника, ігноруючи «вироблене в РФ». Після початку воєнних дій на сході країни цей рух лише посилився. Тож російські товари в результаті бойкоту продукції з РФ, зменшення попиту, загрози заборони за два роки відсіялись і пішли з ринку.
«На початок 2014 року імпорт продуктів харчування з РФ був на рівні 1,2 мільярда доларів, — розповідає директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. — За моїми оцінками, за два роки через акцію «Не купуй російське» з ринку пішло 40% російських товарів. Ще 30% — за рахунок зменшення купівельної спроможності українців. За допомогою цьогорічних санкцій очікується зменшення поставок з РФ ще на 300 мільйонів доларів, або на 30%».
За словами Олексія Дорошенка, на сьогодні під українське ембарго потрапили переважно міжнародні компанії, які мають заводи у Східній Європі. Знаючи про можливість санкцій, більшість із них за два роки встигла перекроїти транспортні потоки та частково організувати розфасовку продукції в Україні, зокрема чаю, кави та ікри.
«Насправді цим питанням не переймалися компанії лише двох груп — жувальної гумки та шоколадних батончиків, бо були умовними монополістами на ринку», — уточнив він.
Експерт не вбачає загроз дефіциту якоїсь групи товарів, крім риби червоної, червоної та чорної ікри. «На сьогодні ще не зрозуміло, заборона діє на всю ікру чи лише в товарній упаковці. Якщо друге, то проблем не буде. Адже червону ікру нині завозять в Україну за сірими та чорними схемами у 20-кілограмових упаковках у замороженому вигляді й стовідсотково тут фасують», — пояснив він.
Із полиць також можуть зникнути деякі види кондитерських виробів, які мали невисоку частку на ринку, і макарони твердих сортів. Останні доведеться замінити дешевшою продукцією із м’яких сортів пшениці українських виробників або дорогою італійською. Але це не критично.
«Щодо побутової хімії та мийних засобів ходу урядовців можна поаплодувати, — зауважує директор Асоціації постачальників торговельних мереж. — Заборонивши ввезення пральних порошків, мийних засобів, шампунів тощо в упаковці, яку можна поставити на полицю, виробників підштовхують до створення цехів фасування в Україні. І я переконаний, що вже у найближчі місяці вони з’являться».
Ринок в очікуванні
На думку Олексія Дорошенка, зміна логістики не вплине на ціни. «Компанії бачать зниження купівельної спроможності в Україні й швидко реагують на це, знижуючи свій прибуток, щоб не втратити покупця і ринок», — пояснює експерт. Щоправда, можливе зниження асортименту, доки ринок не відрегулюється після заборон. Найпопулярніші товари і марки завжди лишатимуться на полицях, менш популярні можуть тимчасово зникати.
А президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко переконаний, що ціни таки зростатимуть, але не через ембарго та зміну логістики, а через падіння курсу гривні.
«Ціни на імпортну продукцію рухатимуться швидше, ніж зростання курсу долара. Не секрет, що імпортери закладають у ціну можливі валютні ризики», — зауважив він. Більш того, експерт не надто радіє відкриттю виробництв фасування і радить споживачам детальніше вивчати етикетки на товарах. На його думку, крім офіційних, можуть з’явитись тіньові або кустарні, де штампуватимуть товари відомих брендів.
Гендиректор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький прогнозує тимчасове зниження цін на овочі, фрукти та м’ясо-молочну групу внаслідок закриття ринку РФ для української сільгосппродукції.
«Основним споживачем української овочево-фруктової продукції історично була РФ або інші країни СНД, до яких продукти надходили через територію Росії. Це найскладніший блок, бо цю продукцію важко переорієнтувати на інші ринки, вона складна з погляду логістики. Умовно кажучи, томати тепличні ви не зможете везти в Китай навіть якщо там є попит, бо вони швидко псуються», — пояснив він. Як наслідок, надлишки овочів і фруктів, які не вдаватиметься експортувати в РФ, ітимуть на український ринок за нижчими цінами.
Що ж стосується свинини та яловичини, то вони й надалі намагатимуться виходити на російський ринок або орієнтуватимуться на внутрішній. Тим більше, що через девальвацію гривні імпорт став дорогим. Адже щоб зайти на інші ринки, треба буде два-три роки.
Врешті-решт вигоди для України будуть більшими, ніж втрати для Росії, переконані експерти.
«Якщо в кількісних абсолютних величинах оцінювати втрати, то Росія втратить небагато. Оскільки заборонені товарні групи становлять невелику частину в українському імпорті — до 1%, а російський експорт — 0,1%», — зауважив експерт з питань економіки Владислав Зимовець.
Попри це, вже сьогодні виробники деяких видів російської продукції заявляють про закінчення «солодкого життя» через українські санкції. За даними виконавчого директора російського Центру досліджень кондитерського ринку Єлизавети Нікітіної, кризові явища у галузі наростають. Лише за дев’ять місяців 2015 року експорт шоколадної продукції в Україну впав учетверо — з 20 до 5 тисяч тонн, а у 2016-му поставки буде припинено.
PSУкраїна й надалі планує обстоювати свої права й інтереси у Світовій організації торгівлі. Адже торговельні заходи, введені Росією про ЗВТ в СНД, політично мотивовані й незаконні і порушують міжнародне торговельне законодавство. У Мінекономрозвитку очікують, що у другій половині лютого на Генеральній раді СОТ розглянуть заяву України щодо незаконних дій Російської Федерації, які стосуються підвищення мит, ембарго і заборони транзиту. Також Україна планує позиватися до РФ у межах процедури з урегулювання суперечок СОТ.
Ми в Google+