РЕГУЛЮВАННЯ

Кривбас потребує прийняття програми з запобігання природно-техногенним катастрофам та екологічної реабілітації регіону

Вартість заходів, що закладені в наукову частину Комплексної державної програми досліджень, прогнозування і запобігання природно-техногенних катастроф Кривбасу, орієнтовно становить 120 млн грн. Кошти, заплановані на цю програму приватних гірничорудних підприємств, повинні утричі перевищити бюджетні. Наразі приватні інвестори, які розробляють родовища в Кривбасі, готові надати до 150 млн грн. Про це "УК" розповів директор державного підприємства (ДП) "Науково-дослідний гірничорудний інститут" (НДГРІ, м. Кривий Ріг) Євген Бабець.

Програма, ініційована Мінпромполітики, розрахована на п'ять років. Над розробкою технічного завдання геоінформаційної системи контролю за виникненням і запобіганням надзвичайної ситуації працюють ДП "НДГРІ", Криворізький техуніверситет, ДП "Державний інститут з проектування підприємств гірничорудної промисловості (ДПІ) "Кривбаспроект" і науково-виробниче об'єднання "Кривбасакадемінвест". "НДГРІ" разом з науково-виробничою компанією "Радій" розроблятимуть спеціальні прилади контролю за станом порожнеч (аналогічні завдання актуальні і для Донбасу). До 1 липня цього року наукова частина держпрограми має бути доповнена практичними пропозиціями гірничорудних компаній. У зв'язку із зафіксованими аномальними виявами сейсмічної активності в межах зони ведення розробки залізорудних родовищ Кривбасу "НДГРІ" пропонує організувати проведення постійного сейсмомоніторингу його території.

Не чекаючи на ухвалення держпрограми, ДП "НДГРІ" вже сьогодні проводить науково-дослідні та вишукувальні роботи на підприємствах Кривбасу, зокрема, на ПАТ "Центральний ГЗК", ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та інших.

Небезпечне сусідство

"У 1963 році, коли я був у третьому класі, шкільна вчителька водила наш клас на екскурсію в район рудника ім. Кірова. Ми цілий день гуляли по зоні зсуву земної поверхні, яка на той час не мала видимих деформацій, однак була обгороджена парканом (у деяких місцях він був частково розібраний). Через рік на цій ділянці загинуло семеро людей. Там утворилася воронка розміром 60 на 100 метрів, глибиною 40 м, яка поглинула своїх випадкових жертв. Їхні тіла не змогли виявити рятувальники, які обстежували воронку з вертольота", - пригадує начальник відділу спеціальних маркшейдерсько-геодезичних досліджень дочірнього підприємства "Укррудпрому" Олександр Чирва.

У Кривому Розі час від часу трапляються подібні трагедії. До війни на нинішньому руднику "Суха Балка" після експериментального вибуху з посадки камери на шахті загинуло все керівництво, яке потрапило в зону утворення воронки.

А ось хроніка не таких давніх подій. 13 червня минулого року о 7 ранку на шахті ім. Орджонікідзе під час планових вибухових робіт відбулося раптове обвалення налягаючих порід у відпрацьований простір. Утворилася воронка на поверхні гірничого відводу площею майже 16 га та глибиною до 100 м. До зони зрушення потрапило чотири автомобілі, що були припарковані поблизу промислового майданчика шахти. Загинув 58-річний водій автомобіля. Ще одна "НП" трапилася 17 серпня 2010 р. в Центрально-Міському районі, що по вулиці Урицького, о 5-6 ранку. Жертв і постраждалих немає. В зоні зрушення земної поверхні, яка утворилася в результаті проведення підземних гірничих робіт шахти ГПУ, закритої ще в 60-х роках ХХ сторіччя, виникла воронка діаметром 18 м, об'ємом 1500-1600 м3. Під землю провалилися контейнери з товаром.

Про небезпеку городян попереджають знаки "Стій! Зона обвалення". Однак люди мало звертають на них увагу. І збирають гриби в зонах утворення воронок і провалів (там їх більше), випасають худобу, купаються у старих воронках, частково заповнених водою, хоча можливе утворення в уже існуючому провалі вторинної воронки. Підприємливі розумники металеві стовпи із застережними знаками здають на металобрухт, а дерев'яні - ідуть на дрова.

Згідно з проектом держпрограми, передбачається розробити карту порожнеч та прогноз імовірного воронкоутворення в Кривому Розі (найнебезпечніші райони). Наявну документацію щодо їхнього розташування узагальнює "ДПІ "Кривбаспроект".

Начальник науково-дослідної маркшейдерської лабораторії ПАО "Євраз-Суха Балка" Олександр Монахов вважає, що держпрограма має охопити ліквідовані підприємства, архіви яких частково загублені (втрачена довоєнна документація). На діючих ведеться чіткий маркшейдерський контроль за всіма порожнечами. Наприклад, на "Євраз-Суха Балка" їх приблизно 20. Зони зсуву та обвалення огороджені, а перебування людей і техніки там категорично заборонено. Ще одна проблема - кадрова: місцевий університет готує спеціалістів загального спрямування, а навчати їх спеціалізації із зсувів гірничих порід на місці доводиться майже п'ять років. Відсутня також єдина структура за контролем щодо деформації поверхні підземного Кривбасу (до речі, за СРСР така структура існувала). Нині кожний ГЗК має власну службу зсуву, тому інформація розрізнена, а вона має надходити в одне місце, можливо, генпроектувальнику.

Доки грім не гряне

"Передбачити на сьогодні час утворення воронки наука не спроможна (провали земної поверхні прогнозуються за місцем та інтенсивністю). Тому в Кривбасі, починаючи з середини 30-х років ХХ ст., проводяться постійні спостереження за зсувом гірничих порід та земної поверхні в зонах впливу підземних гірничих робіт", - пояснює О. Чирва. Методи визначення параметрів та стану порожнеч поділяють на прямі (буріння розвідувальних свердловин) та непрямі (геофізичні та біолокаційні спостереження). Але не завжди, щоб визначити їхні параметри, можна пробурити свердловину - існує загроза обвалів. Тоді на допомогу виробничникам для пошуку незаповнених порожнеч приходить метод біолокації, який у Кривбасі вперше був застосований на початку 80-х рр. Він дає можливість визначити планове положення незаповненої порожнечі з точністю до 80%, глибини - з точністю до 75% і може використовуватися для експрес-оцінки їх місцезнаходження, параметрів та стану.

На думку фахівців ДП "НДГРІ", до найнебезпечніших за загрозою обвалів районів міста належить ділянка вздовж вулиці ім. Урицького, що на схід від Центрального ринку, включно з ЛЕП-300 та ділянка автодороги "Техбаза - кладовище "Західне". На жаль, про порожнечі згадують тільки після катастроф. "Коли були свіжими спогади про останній провал, у районі центрально-міського ринку і відчувалася гострота проблеми, всі адміністративні і владні структури інтенсивно працювали в цьому питанні. А коли напруження спало, виникла загроза, що програма буде "забалакана", -занепокоєний директор "НДГРІ". І він має рацію.

Мене, наприклад, вразила історія про те, коли криворізьські фахівці зробили висновок, що на вулиці Лермонтова, де нині розташований торговельний комплекс "Vіctory плаза", ймовірне утворення порожнечі і порадили пробурити свердловини, то заповзятливі власники комплексу не стали витрачатися на дослідження, а відшукали кримську організацію, яка зробила. позитивний висновок. Впевнена, що держпрограма, що готується, встановить значно суворіші вимоги з дослідження територій, які можуть виявитися небезпечними для людей. Адже коли йдеться про людські життя, тут не місце експериментам і сподіванням: "Може, омине".

Необхідно розробити законодавчий механізм для підприємств, що видобувають і переробляють корисні копалини, аби поставити на їхній баланс не лише основну сировину, а відвали та "хвости" (якщо вони містять інші мінерали та рідкоземельні метали). Компанії для поповнення обігових коштів намагатимуться їх швидше переробити, що запобігатиме загрозам техногенних катастроф.

КОМПЕТЕНТНО

Микола АБРОСІМОВ,
директор департаменту металургійної та гірничорудної промисловості
Міністерства промислової політики:

- Найефективнішим методом контролювання процесів зсуву є безперервний мікросейсмічний моніторинг ділянок із незавершеним процесом зсуву підпрацьованих товщ, який застосовується на золотодобувних копальнях Південно-Африканської республіки, залізорудних родовищах Таштаголу та Гірської Шорії, Північноуральському бокситовому руднику і рудниках Норнікеля (Росія). Кардинальне розв'язання проблеми - перехід на підземний видобуток руди виключно з твердіючою закладкою відпрацьованого простору. За такою технологією тривалий час ефективно працює Запорізький залізорудний комбінат. Проблема небезпеки стану підпрацьованих гірничих масивів та підземних порожнеч, окрім залізорудного Кривбасу, стосується поліметалевих родовищ (Мужіївський державний золотополіметалевий комбінат у Закарпатті), соляних родовищ Калуша, Солотвиного, Стебника, Соледара, катакомб Одеси, Севастополя, родовищ уранових руд Новокостянтинівки та Смоліного Кіровоградської області.

ДОВІДКА "УК"

За даними ДП "НДГРІ", за час експлуатації найстарішого гірничопромислового району України - Кривбасу з його надр видобуто до 12 млрд т гірничої маси. У результаті з півночі на південь утворився ланцюг виїмок і порожнеч глибиною від 400 до 1300 м завдовжки майже 100 км. Уздовж цього ланцюга, порушеної гірничими роботами поверхні, розташовані відвали та шламосховища, загальним об'ємом майже 9 млрд м3 і заввишки до 120 м, водойми, житлові масиви. В земній поверхні утворені порожнечі, а поблизу них є величезні інженерні спорудження (відвали, шламосховища тощо) масою багато мільярдів тонн. Ситуація ускладнюється консервацією та затопленням низки шахт, наслідки чого не досліджені.

Досвід гірничовидобувних регіонів свідчить, що зі збільшенням глибини розробки з'являються техногенні землетруси й геотектонічні удари (останній землетрус у Кривому Розі силою поштовху до 4 балів зафіксовано 14 січня цього року). Про вплив тектонічних рухів у Криворізько-Кременчуцькій зоні та сполучених з нею розломах, свідчать, зокрема, катастрофічні витоки води із хвостосховища балки Свистунова, зсуви відвалів і бортів кар'єру Інгулецького ГЗК, активізація зсувних процесів на берегових схилах р. Інгулець у районі с. Новоселівка.