До кінця серпня на Рівненщині очікують офіційного візиту Президента. Крім представлення кандидатів на місцеві вибори від провладної команди, заплановано зустріч із представниками бізнес-кіл краю. Адже найвища політика в державі — її економіка, і з цим не посперечаєшся. Тому бізнес уже сформулював найпроблемніші питання, що заважають відновленню повноцінного економічного та суспільного розвитку, темпи якого добряче пригальмував коронавірус. Їх обговорили на спільному засіданні ради територіального відділення Асоціації платників податків України та громадської ради при ДПС області за участі експертів і представників громадських організацій. І виклали у зверненні, яке передадуть Президентові.

Що найбільше заважає?

«Серйозне падіння обсягів виробництва істотно вплинуло на дохідну частину бюджетів усіх рівнів і вже навіть створює загрозу дотримання соціальних гарантій, — формулює загальну пересторогу голова територіального відділення Асоціації платників у Рівненській області заслужений працівник промисловості України Мар’ян Года. — І це відбувається не через ухилення від сплати податків, а з об’єктивних причин: пандемія таки наділа наручники на бізнес. Останні оцінки експертів Міжнародного валютного фонду такі: рівень споживання падатиме, бо в українців немає заощаджень. А фіскальне і податкове поле України не дає змогу здійснити повноцінну фіскальну підтримку економіки. Тому на державному рівні треба створити фундаментальні умови для відновлення економіки».

Що ж заважає цьому нині, в умовах часткового послаблення карантину?

Перше. Блискавичне впровадження значної кількості змін начебто для «усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», тож бізнесу доводиться перелаштовуватися, як кажуть, на марші. До того ж, останні законодавчі зміни містять дискримінаційні норми: посилення адміністративного тиску на платників податків через надання податковим органам нових повноважень, значне збільшення та розширення штрафних санкцій.

Друге. Удосконалення адміністрування ПДВ, автоматична реєстрація податкових накладних, своєчасне відшкодування в автоматичному режимі негативного сальдо ПДВ. Спроби змін в адмініструванні із заплутаним законодавством призводять лише до негативних наслідків.

Третє. Стурбованість передкризовою ситуацією на Рівненській АЕС, спричиненою енергетичною, насамперед тарифною державною політикою. Атомники змушені брати кредити на погашення заборгованості із зарплати. А в майбутньому може постати питання податкового боргу в одного з найбільших платників податків або доведення його до штучного банкрутства. А це загроза соціально-економічній стабільності. Тому реформу ринку електроенергії треба проводити з врахуванням інтересів реального сектору економіки, ліквідувавши деформацію, спричинену зеленим тарифом.

Четверте. Збереження та розвиток інтелектуального потенціалу держави як її конкурентної переваги. Внаслідок трудової та освітньої міграції поширюється еміграція бізнесу: цілі виробництва, як правило, інноваційні, переносять за межі країни. Тобто вітчизняні роботодавці готові радше платити високі зарплати в Євросоюзі, де є стабільність, ніж миритися з постійною нестабільністю ділового клімату в рідній країні.

Потрібен новий Податковий кодекс

Тому бізнес просить Президента посприяти якнайшвидше об’єднати зусилля парламенту, уряду, досвідчених економічних експертів для розв’язання цих комплексних проблем. І ухвалити чітку й конкретну державну програму розвитку та підтримки бізнесу в карантин та визначити стратегію його роботи в посткарантинний період. А ще за безпосередньої участі представників бізнесу, насамперед малого та середнього, підготувати системний законодавчий акт із прозорим та зрозумілим трактуванням — новий Податковий кодекс, який усуне технічні та логічні неузгодженості в податковому законодавстві. І стане стимулом для скорочення обсягів тіньової економіки, а не для чергового автоматичного застосування штрафних санкцій та обтяжень для бізнесу.

Для кожної групи товарів варто передбачити окремі умови стимулювання виробництва: максимально спростити доступ для виробників до землі й інфраструктури, знизити операційні та інвестиційні витрати. А ще звільнити від ввізного мита і ПДВ імпорт новітнього обладнання, яке не виготовляють в Україні й використовують для власних виробничих потреб, або передбачити розтермінування таких платежів на не обтяжливих для суб’єктів господарювання умовах.

Ось такий крик душі від бізнесу Рівненщини. Як на мене, він узагальнює болючі проблеми всієї країни. Тепер справа за тим, щоб його почули. І звісно, відреагували, щоб економічна рецесія не переросла в депресію.